Постанова № 33559804, 12.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2280/13-а

12 вересня 2013 року 17год. 57хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Полюхович О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ФОП ОСОБА_1

до Інспекція з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про скасування постанови , -ВСТАНОВИВ :

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1.) звернувся з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області (далі - Інспекція) про скасування постанови про накладення стягнення від 10.06.2013 року № 142.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.05.2013 року Інспекцією складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000159. На підставі вказаного акта 10.06.2013 року відповідачем прийнято постанову №142 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 2099,13 грн. Вважає, що спірна постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню. У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у ньому. Додатково суду зазначив, що адреса місцезнаходження товаровиробників алкогольних напоїв вказувалась на етикетках, а цигарок - на пакувальні тарі. Крім того, на всій продукції, що знаходилась на момент перевірки у продажу, є відмітка товаровиробників про відсутність ГМО компонентів у складі продукції. З огляду на вказані обставини просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення та пояснила таке. Так, на виконання Плану перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2013 року на предмет дотримання вимог чинного законодавства про захист прав споживачів була проведена перевірка господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований у АДРЕСА_1. Перевірка проводилася за участі уповноваженої особи - ОСОБА_3

Під час перевірки виявлені порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів, за які передбачена відповідальність згідно ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" (штрафні санкції застосовуються до суб'єкта господарювання), та порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів, за які передбачена адміністративна відповідальність (штрафні санкції застосовуються до посадов(ої)их ос(оби)іб суб'єкта господарювання) та які відображені акті перевірки від 31.05.2013 року №000159. Так, при наявності позначок «без ГМО» суб'єкт господарювання не надав документи, що свідчать про відсутність ГМО компонентів у складі алкогольної продукції. Крім того, на тютюновій продукції не було зазначено місцезнаходження товаровиробника. Зазначені факти є порушенням вимог п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМ України від 15.06.2006 року № 833, та пп.5, 12 ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв'язку з цим до ОСОБА_1 було застосовано адміністративний штраф шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 10.06.2013 року №178 згідно ч.1 ст.155 КУпАП, а до суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 - адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу шляхом винесення постанови про накладення стягнення від 10.06.2013 року №142 згідно п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів".

На час проведення перевірки споживачі були позбавлені права ознайомитися з інформацією, яка згідно закону мала бути доведена до них у доступній наочній формі, за що передбачена відповідальність згідно п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів". Особі, що здійснювала перевірку, не були надані документи, що свідчать про відсутність ГМО компонентів у складі алкогольної продукції. Такі документи були надіслані до контролюючого органу лише із запереченнями на акт перевірки.

Представник відповідача вважає, що сертифікати відповідності на тютюнову продукцію, у яких зазначено місцезнаходження виробника, позивачу необхідно було розмітити на поличках з цигарками, що надало б можливість покупцям отримати інформацію про товаровиробника, яка визначена п.12 ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів». Зважаючи на викладені обставини справи, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що на виконання Плану перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2013 року на предмет дотримання вимог чинного законодавства про захист прав споживачів у період з 30 по 31 травня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів була проведена перевірка господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Перевірка проводилася за участі уповноваженої особи ОСОБА_3 За результатами перевірки складено акт від 31.05.2013 року № 000159 (а.с.67-76), у якому зазначені виявлені порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів, а саме:

- в реалізації виявлені окремі продовольчі товари (цигарки) без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари: місцезнаходження виробника (п.12. ч.1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів");

- в реалізації виявлені окремі алкогольні напої без необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар: відсутні документи з інформацією про підтвердження відсутності у складі продукту генетично-модифікованих компонентів (п.5 ч.1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів").

На підставі акта перевірки від 31.05.2013 року №000159 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Рівненській області 10.06.2013 року винесено постанову №142 про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: штрафу у розмірі 2099,13 грн.

Суд погоджується з правомірністю винесення оскарженої постанови з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-ХІІ споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Згідно з ч.1, ч.2 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження (ч.2 ст.15 Закону).

Відповідно до п.15 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11.07.2003р. №185 (далі - Правил роздрібної торгівлі), працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу споживача - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.

Згідно з ч.8 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

В судовому засіданні було встановлено, що на зазначених у пп.27-32 Додатку 7 до акту перевірки товарах, а саме: цигарках «Мальборо Голд», «Мальборо МХ4», «Мальборо Ред», «Мальборо Сільвер», «Парламент Аква», «Парламент Сільвер» у порушення вимог п.5ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.15 Правил роздрібної торгівлі відсутня інформація про місцезнаходження товаровиробника. Покликання позивача на наявність такої інформації на упаковочній тарі суд до уваги не бере, оскільки у магазині здійснюється продаж цигарок у роздріб, тобто окремою пачкою чи блоком, на який відсутні відповідні позначки. При цьому позивачем не було вжито належних заходів щодо отримання цієї інформації покупцями саме до придбання товару, як того вимагає ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, суд бере до уваги пояснення представника відповідача, що позивач, для доведення інформації до споживача міг, наприклад, розмістити на поличках з цигарками сертифікати відповідності цієї продукції, у яких зазначається місцезнаходження товаровиробника (а.с.40-42) або діяти у інший спосіб.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не забезпечив споживачів повною, достовірною та своєчасною інформацією про місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, а тому у відповідності до ч.7 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" він несе відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Щодо відсутності на момент перевірки у позивача документів з інформацією про підтвердження відсутності у складі продукту генетично-модифікованих компонентів суд зазначає таке.

Так, у пп.1-26 акту перевірки зазначений перелік алкогольної продукції, на етикетках якої міститься позначка «без ГМО», яка стверджує про відсутність ГМО компонентів у складі такої продукції.

Як вже зазначалось вище, згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Крім того, відповідно до п.10 ч.1 ст.38 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам. Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про наявність чи відсутність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО), що відображається на етикетці харчового продукту написом "з ГМО" чи "без ГМО" відповідно. Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як "повністю натуральний", "органічний", "оригінальний", "без ГМО" (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону (ч.7 ст.38 Закону).

З метою перевірки достовірності інформації щодо відсутності ГМО компонентів у алкогольній продукції уповноваженому представнику позивача було запропоновано надати відповідні протоколи випробувань чи інші документи, що підтверджують ці обставини.

Проте, під час перевірки посадовим особам Інспекції необхідні документи представлені не були, що підтверджується поясненнями представника відповідача та п.5 розділу V акту перевірки, у якому зазначено, що для перевірки були надані лише копії накладних та реєстраційно-дозвільні документи.

Не спростовується цей факт і у поясненнях від довіреної особи ОСОБА_3 від 05.06.2013 року, продавця ОСОБА_4 від 01.06.2013 року та запереченнях позивача ОСОБА_1 від 07.06.2013 року до акту перевірки, які були дослідженні у судовому засіданні (а.с.98,99, 104 - 131). Саме до цих заперечень на акт перевірки, тобто лише 07.06.2013 року, і були вперше додані протоколи випробувань та результати молекулярно-генетичних досліджень, які підтверджують відсутність ГМО компонентів у алкогольній продукції (а.с.22, 28, 35, 37).

Суд зауважує, що надання цих документів після проведення перевірки та до матеріалів адміністративного позову не спростовує допущені позивачем порушення законодавства про захист прав споживачів, оскільки зазначені протоколи випробувань та результати молекулярно-генетичних досліджень не були представлені під час перевірки інспектору відповідача, а відтак споживачі на час проведення перевірки (30-31 червня 2013 року) були позбавлені можливості на одержання доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію щодо відсутності ГМО компонентів для забезпечення можливості її свідомого і компетентного вибору.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 не забезпечив споживачів достовірною та своєчасною інформацією щодо відсутності у алкогольній продукції ГМО компонентів, а тому у відповідності до ч.7 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" він несе відповідальність за порушення законодавства щодо захисту прав споживачів.

Згідно з п.7 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суд дійшов висновку, що до позивача було правомірно застосовано адміністративно-господарське стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2099,13 грн. за порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що при винесенні оспорюваного рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.