Постанова № 33559691, 04.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року 16:00

Справа № 808/6707/13-а

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства «Гидростандарт»,

м. Мелітополь Запорізької області,

до відповідача-1: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Мелітополь Запорізької області,

відповідача-2: Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області, м. Мелітополь Запорізької області,

про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гидростандарт» (далі позивач, ПП «Гидростандарт») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби (далі відповідач-1, Мелітопольська ОДПІ), Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (далі відповідач-2, Мелітопольське УДКСУ), в якому просить суд стягнути з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 267583 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2013 було допущено заміну відповідача-1 його правонаступником - Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – відповідач-1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив у позові, що ПП «Гидростандарт» до Мелітопольської ОДПІ були подані розрахунки та заяви про повернення на рахунки підприємства суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) за серпень 2011 року, у розмірі 94688 грн., і жовтень 2011 року, у розмірі 172895 грн. У свою чергу відповідач-1 провів дві позапланові виїзні перевірки ПП «Гидростандарт», з питань достовірності нарахування підприємством суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень і жовтень 2011 року. За наслідками цих перевірок відповідач-1 прийняв податкові повідомлення-рішення №0000472305 від 18.11.2011 та №0000082305 від 20.01.2012, якими зменшив підприємству суму бюджетного відшкодування за серпень і жовтень 2011 року. Не погоджуючись із прийнятими відповідачем-1 податковими повідомленнями-рішеннями, ПП «Гидростандарт» звернулось до адміністративного суду із позовами про їх скасування. Постановами Запорізького окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, від 19.03.2012 у справі №2а-0870/60/12 та від 18.04.2013 у справі №2а-0870/2220/12 ці позови були задоволені, податкові повідомлення-рішення скасовані. Проте, відповідач-1 у порушення вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України досі не подав Мелітопольського УДКСУ висновок щодо відшкодування ПП «Гидростандарт» суми податку на додану вартість за серпень та жовтень 2011 року, хоча йому відомо про набрання законної сили судовими рішеннями, якими скасовані податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача у судове засідання 04.09.2013 не з’явився, натомість подав клопотання (вх.№35206 від 04.09.2013) про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача-1, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання 22.08.2013 та 04.09.2013 двічі не прибув, про дату, час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. Жодних пояснень чи заперечень від відповідача-1 до суду не надходило.

Представник відповідача-2 у судові засідання 22.08.2013 та 04.09.2013 також двічі не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Натомість 19.08.2013 до суду надійшли письмові пояснення (вх.№33515) за підписом начальника Мелітопольського УДКСУ в яких він зазначив, що на теперішній час до управління не надходило висновків від податкового органу та узагальненої інформації про обсяги бюджетного відшкодування ПДВ ПП «Гидростандарт», а тому підстави для перерахування на рахунки позивача такої суми бюджетного відшкодування наразі відсутні. Разом з цим, у поясненнях начальник Мелітопольського УДКСУ просить суд розглянути справу за відсутності представника управління.

Частиною 4 ст. 128 КАС України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 цієї статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене, оскільки представник відповідача-1, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи двічі не прибув у судове засідання без повідомлення про наявність поважних причин, а представниками позивача та відповідача-2 заявлені клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що наразі відсутні перешкоди для розгляду справи у цьому судовому засіданні, вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з’ясував наступне.

19 вересня 2011 року позивач подав до Мелітопольської ОДПІ податкову декларацію (вх.№9007763055), у якій самостійно визначив суму ПДВ, що підлягала сплаті за серпень 2011 року. Разом із декларацією позивач подав до Мелітопольської ОДПІ розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ (додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ (додаток 4) у розмірі 94688 грн. за серпень 2011 року.

Окрім того, 18.11.2011 позивач подав до відповідача-1 податкову декларацію з ПДВ (вх.№901138161), у якій самостійно визначив суму податку, що підлягала сплаті за жовтень 2011 року. Разом із цією декларацією позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування з ПДВ (додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ (додаток 4) у розмірі 172895 грн. за жовтень 2011 року.

У період з 04.11.2011 по 10.11.2011 відповідачем-1 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Гидростандарт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011, з 01.06.2011 по 30.06.2011 та з 01.07.2011 по 31.07.2011. За наслідками цієї перевірки відповідачем-1 був складений акт перевірки №2894/23/33470962 від 10.11.2011.

18 листопада 2011 року відповідачем-1, на підставі акту перевірки №2894/23/33470962 від 10.11.2011, прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000472305, яким ПП «Гидростандарт» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року на 94688 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47344 грн.

Окрім того, Мелітопольською ОДПІ, у період з 12.01.2012 по 18.01.2012, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Гидростандарт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення квітня, вересня 2011 року. За наслідками цієї перевірки відповідачем-1 складений акт перевірки №64/23/33470962 від 19.01.2012.

20 січня 2012 року Мелітопольською ОДПІ, на підставі акту перевірки №64/23/33470962 від 19.01.2012, прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000082305, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 року на 172895 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 86447 грн. 50 коп.

Позивач не погодився із результатами зазначених вище перевірок та оскаржив прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення №0000472305 від 18.11.2011 та №0000082305 від 20.01.2012 у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 у справі №0870/60/12, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ №0000472305 від 18.11.2011.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №0870/2220/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013, визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Мелітопольської ОДПІ №0000082305 від 20.01.2012.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.07.2013 у справі №К/800/38406/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Мелітопольській ОДПІ на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі №0870/2220/12.

Доказів подання відповідачем-1 касаційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі №0870/60/12, так само як і доказу відкриття Вищим адміністративним судом України касаційного провадження за такою касаційною скаргою суду не надано.

20 червня 2013 року позивачем до відповідача-1 надісланий лист щодо необхідності подання до Державної казначейської служби України висновків щодо повернення на рахунки підприємства суми відшкодування ПДВ, в тому числі за серпень та жовтень 2011 року. До вказаного листа позивачем було додано копію ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року по справі №0870/60/12.

Проте, у відповідь, відповідач-1 листом від 23.07.2013 за №3421/10/08-32-15-03-14 відмовив позивачу у наданні такого висновку, обґрунтувавши це тим, що, по-перше, Мелітопольською ОДПІ станом на 25.06.2013 не отримана копія рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 у справі №0870/60/12; по-друге, Мелітопольською ОДПІ подана касаційна скарга на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі №0870/2220/12. Разом з цим, у зазначеному листі відповідач-1 підтвердив отримання ним копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 по справі №0870/2220/12.

Не погодившись з позицією відповідача-1 та вважаючи його діяльність протиправною, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2, 200.3 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Пунктами 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Згідно п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.14 цієї статті, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Згідно другого абзацу п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наведені норми ПК України не потребують від платника податку вчинення будь-яких дій для отримання суми бюджетного відшкодування по факту закінчення процедури судового оскарження.

Наявна у справі копія листа за підписом керівника апарату Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 на адресу позивача свідчить про те, що копія рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 у справі №0870/60/12, була надіслана на адресу Мелітопольської ОДПІ рекомендованою кореспонденцією 27.04.2013. З огляду на це, суд вважає, що копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного від 24.01.2013, якою залишена без змін постанова суду першої інстанції від 19.03.2013 у адміністративній справі №0870/60/12, була отримана відповідачем-1, принаймні у якості додатка до листа позивача від 20.06.2013, який був отриманий відповідачем-1 і на який ще 25.07.2013 відповідачем-1 позивачеві надавалася відповідь.

Стосовно отримання відповідачем-1 копії ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 25.04.2013, якою залишена без змін постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №0870/2220/12, суд з’ясував, що копія зазначеного судового рішення отримана позивачем-1 у строк до 18.07.2013, оскільки касаційна скарга, подана відповідачем-1 до Вищого адміністративного суду України, датована 18.07.2013, про що відповідач-1 зазначає у своєму листі від 23.07.2013 на адресу позивача.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 всупереч приписам п. 200.15 ст. 200 ПК України не надав органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання рішень суду у справах №0870/60/12 та №0870/2220/12, висновок із зазначенням суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету позивачеві за серпень 2011 року у сумі 94688 грн. та за жовтень 2011 року у розмірі 172895 грн. Зазначені обставини свідчить про допущення відповідачем-1 протиправної бездіяльності та про необхідність захисту законних прав та інтересів позивача на бюджетне відшкодування шляхом стягнення відповідних сум з Державного бюджету України на користь позивача.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Гидростандарт» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області, про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гидростандарт» (ідентифікаційний код 33470962, розрахунковий рахунок 260056458 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у загальному розмірі 267583 (двісті шістдесят сім тисяч п’ятсот вісімдесят три) гривні, у тому числі: по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 94688 (дев’яносто чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім) гривень та по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 172895 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот дев’яносто п’ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Гидростандарт» (ідентифікаційний код 33470962) 2294 (дві тисячі двісті дев’яносто чотири) гривні судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Стрельнікова