Рішення № 33559489, 18.09.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3512/13-ц

Номер провадження 2/629/1107/13

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Помазан В.А.,

при секретарі - Солодовник І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним, в якій зазначає, що 05 лютого 1999 року, між ним та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Даний Договір купівлі-продажу житлового будинку було зареєстровано Лозівською товарною біржею, 05 лютого 1999 року, за № 1-110 та у Лозівському бюро технічної інвентаризації 09 лютого 1999 року, номер запису 20 в книзі № 20 на його ім'я.

Реєстрація вказаного договору купівлі-продажу житлового будинку здійснювалась на підставі ст. 15 Закону України "Про товарну біржу ", відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (п. 3.2 договору).

В даний час він звернувся до нотаріальної контори, де мав намір укласти договір купівлі-продажу, тобто розпорядитися належним йому житловим будинком, але у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено і роз'яснено, що він є власником вказаного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу, який був зареєстрований Лозівською товарною біржею, що суперечить вимогам ст. 227 ЦК УРСР 1963 року та ст. 657 ЦК України 2003 року.

Договір купівлі продажу було укладено 05 лютого 1999 року, тобто на час дії ЦК УРСР 1963 року, на даний час діє ЦК України 2003 року. Позивач вказує, що відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, застосуванню підлягають норми ЦК України 2003 року.

Між ним та продавцем будинку ОСОБА_2 була досягнута угода щодо всіх суттєвих умов цього договору і договір фактично ними виконаний. Ним, покупцем будинку, були сплачені продавцю грошові кошти за будинок в повному обсязі, будинок був переданий йому у користування, за ним було зареєстровано право власності в Лозівському БТІ на підставі вказаного договору. З моменту укладання і посвідчення договору купівлі-продажу він користується спірним житловим будинком, утримує його, сплачує комунальні платежі. Внаслідок укладення договору на біржі, не була дотримана обов'язкова нотаріальна форма посвідчення такого договору, через що це обмежує його право розпорядження майном. Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. На теперішній час оформити договір купівлі-продажу нотаріально неможливо. Іншим шляхом ніж в судовому порядку він не може реалізувати свої права.

Крім того, позивач вказує, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і Довідки Управління статистики, Лозівська товарна біржа, код 30034290, вилучена з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, причина ліквідації - рішення суду.

За таких обставин, позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Лозівською товарною біржею 05 лютого 1999 року, за № 1-110, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач у судове засідання не з'явився, але подав до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглянути справу без його присутності, у разі неявки відповідача винести заочне рішення на підставі наявних доказів (а.с. 27).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про те, що проти задоволення позовних вимог не заперечує, просить визнати дійсним договір купівлі-продажу укладений між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Лозівською товарною біржею 05 лютого 1999 року, за № 1-110, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, оскільки дійсно між ним та ОСОБА_1 05 лютого 1999 року було укладено договір купівлі-продажу вказаного житлового будинку, між ними була досягнута угода щодо всіх суттєвих умов цього договору і договір фактично ними виконаний, йому були сплачені покупцем грошові кошти за будинок, а будинок був переданий йому у користування, просить слухати справу за його відсутності (а.с. 25).

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, так як у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 1-110, посвідченого Лозівською товарною біржею 05 лютого 1999 року, що підтверджується довідкою КП «Житлова управляюча компанія» за № 119 від 16.08.2013 року (а.с. 10).

Даний договір купівлі-продажу житлового будинку було зареєстровано у Лозівському бюро технічної інвентаризації 09 лютого 1999 року, номер запису 20 в книзі № 20 на ім'я ОСОБА_1, про що свідчить відповідний штамп на договорі (а.с. 9).

Реєстрація вказаного договору купівлі-продажу житлового будинку здійснювалась на підставі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», відповідно до якої, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (п. 3.2 договору) (а.с. 9).

На даний час позивач має намір укласти договір купівлі-продажу, тобто розпорядитися належним йому нерухомим майном, звернувся до нотаріуса та подав необхідні документи, в тому числі і договір купівлі-продажу житлового будинку, але йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як даний договір суперечить вимогам ст. 227 ЦК УРСР 1963 року та ст. 657 ЦК України 2003 року, згідно яких договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (а.с. 17).

Таким чином, внаслідок укладення договору на товарній біржі, не дотримана обов'язкова нотаріальна форма посвідчення такого договору, через що це обмежує право позивача розпорядитися майном.

Договір купівлі продажу було укладено 05 лютого 1999 року, тобто на час дії Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року, а на даний час діє Цивільний Кодекс України 2003 року. Відповідно до частини 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України 2003 року.

За ст. 219 ЦК України 2003 року передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 219 ЦК України 2003 року, суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Частиною 2 ст. 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі подальше нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була досягнута угода щодо всіх суттєвих умов договору купівлі-продажу і договір сторонами виконаний повністю. Позивач сплатив вартість житлового будинку, зареєстрував договір в Лозівському БТІ, зареєстрований та проживає в ньому по теперішній час з сім'єю (а.с. 16), утримує будинок, сплачує комунальні послуги.

За таких умов, суд вважає за необхідне визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що належить позивачу на праві приватної власності.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 11, 203, 215, 219, 220, 638, 657 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 1-110 від 05 лютого 1999 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, предметом якого є житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований Лозівською товарною біржею.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: