Рішення № 33558078, 18.09.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-41/2013р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 12» вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

при секретарі: Ткаченко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Служби Автомобільних доріг Луганської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ», третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

« 31» жовтня 2012 р. позивачі звернулися до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ», третя особа ОСОБА_4.

В подальшому позовні вимоги уточнили, та в обґрунтування своїх позовних вимог зазначили наступне. ОСОБА_4 згідно наказу № 75 від 08.06.2010 року був призначений на посаду головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» в Луганській області. Згідно наказу керівництва підприємства ТОВ «ВК ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» за № 68 від 03.05.2010 року ОСОБА_4 був призначений відповідальним за виконання робіт по будівництву автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварино» на ділянці, від кварталу Южний міста Луганська до села Хрящувате Луганської області, в об'їзд міста Луганська. Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 повинен: забезпечувати якісне виконання будівельних та ремонтних робіт по ут-риманню автомобільної дороги, відповідно з ремонтно-будівельними нормами (РБН); нести відповідальність за невиконання своїх посадових обов'язків, котрі передбачені посадовою інструкцією, в межах, визначених діючим законодавством України.

23.07.2010 року Служба автомобільних доріг Луганської області уклала договори підряду за № 179, 180 та 181 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» на будівництво трьох черг (I, V та VII) автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварино» на ділянці, від кварталу Южний міста Луганська до села Хрящувате, в об'їзд міста Лу-ганська км 16+000-24+700 Луганської області. 02.08.2010 року ТОВ «ДОРПРОГРЕС» уклало договір субпідряду за № 1-0308/10 з ТОВ «ВК ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ», згідно якого ТОВ «ВК ДОРБУД-ТЕХНОЛОГІЯ» здійснювало будівництво автомобільної дороги вказаних вище трьох черг. У період з липня 2010 року по жовтень 2010 року ТОВ «ВК ДОРБУД-ТЕХНОЛОГІЯ», згідно названих договорів підряду, виконувало будівництво I, V та VII черги ділянки автомобільної дороги М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварино», в об'їзд міста Луганська, від кварталу Южний міста Луганська до села Хрящувате. Третя особа за цією позовною заявою ОСОБА_4, будучи особою від-повідальною за будівництво автодороги на час проведення робіт по будівництву, до моменту прийняття цієї ділянки в експлуатацію, перед всіма з'їздами та виїздами, з метою заборони руху на даній ділянці повинен був організувати встановлення огороджувальних бар'єрів та інших засобів організації дорожнього руху, відповідно до тимчасових схем організації, які затверджені органами ДАІ, що регламентовані вимогами п. 16.1. ДБН В.2.3.-4, п. 4.1. ДСТУ 3587, п. п. 4.1., 4.2., 4.6., 4.7., 7.4. СОУ 45.2-00018112-006. Але, ОСОБА_4, не передбачуючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був та міг їх передбачити, тобто, проявив необережність у формі злочинної недбалості, будучи особою відповідальною за будівництво автомобільної дороги, порушив вищевказані правила, норми та стандарти, що забезпечують безпеку дорожнього руху, не організував встановлення огороджувальних бар'єрів та інших засобів організа-ції дорожнього руху, що забезпечують його безпеку. Порушення перелічених вище правових норм спричинило смерть ОСОБА_6, котрий доводиться - ОСОБА_1 старшим сином, а ОСОБА_2 рідним братом, що трапилась в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 листопада 2010 року, приблизно о 3 годині 00 хвилин, на вказаній раніше ділянці автомобільної дороги.

У зв'язку з цими подіями 25 листопада 2010 року відділом розслідувань ДТП УМВС України в Луганській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України була порушена кримінальна справа. 23.03.2012 року слідчим відділом прокуратури Луганської області порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ст. 288 КК України. Постановою Центрального-Міського суду міста Макіївка Донецької області від 28 вересня 2012 року дана кримінальна справа була припинена у зв'язку з амністією, а ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 288 КК України на підставі п. в ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, що само по собі не є реабілітуючою обставиною, і надає позивачам можливість звернутись для захисту своїх порушених прав до судової інстанції (копія постанови є в матеріалах).

У зв'язку з загибеллю сина ОСОБА_6 позивачу ОСОБА_1 було завдано майнову шкоду, яка складається з наступного:

- поминальний обід - 17500 грн.; витрати на предмети ритуального призначення - 8593 грн. (8042 грн. + 551 грн. = 8593 грн.); купівля чоловічого костюму - 3900 грн.; купівля чоловічих трусів - 90 грн.; витрати на пам'ятник - 79640 грн. (32500 грн. за виготовлення + 35000 грн. вартість каміння + 6120 грн. за транспортування пам'ятника + 6020 грн. (3020 грн. + 3000 грн.) за встановлення пам'ятника = 79640 грн.; огорожа та її встановлення - 1800 грн. Сума перелічених вище витрат складає 111523 грн. (17500 грн. + 3900 грн. + 90 грн. + 79640 грн. + 1800 грн. = 102930 грн.). Крім того, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що крім того, вона понесла витрати на стадії досудового розслідування кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України, яка потім була припинена, та порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 288 КК України. Враховуючи, що всі ці справи стосуються загибелі сина позивачки, а також, що кримінальне переслідування ОСОБА_4 було припинено у зв'язку із застосуванням до нього дії Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року, вона вважає що її вимоги про відшкодування шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства», також вважає, що понесені нею витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі, а саме: витрати на проведення експертизи - 4728,48 грн.; витрати на проїзд до міста Одеса для проведення експертизи - 588,08 грн.; витрати на проїзд з Луганська до міста Макіївка та назад для участі у судових засіданнях - 887,04 грн.; витрати на отримання довідки про вартість проїзду з Луганська до Макіївки та назад від 23.10.2012 року - 6,26 грн. Сума таких витрат складає 6209,86 грн. (4728,48 грн. + 588,08 грн. + 887,04 грн. + 6,26 грн. = 6209,86 грн.). Виходячи з переліченого загальна сума завданої позивачці відповідачами майнової шкоди складає 117732,86 грн. (111523 грн. + 6209,86 грн. = 117732,86 грн.), яку на думку позивачки ОСОБА_1 відповідачі повинні відшкодувати. Окрім того, ОСОБА_1, у зв'язку з протиправними діями відповідачів, втратила свого старшого сина, який був для неї опорою. Її родина складалася з двох дітей та неї. Позивачка вважає, що саме з вини відповідачів її сім'я зменшилась. Позивачка є інвалідом другої групи, пенсійного віку, але змушена працювати, тому як вже не має можливості отримувати допомогу від ОСОБА_6, бачитись та спілкуватись з ним. У свою чергу, позивач ОСОБА_2, також з вини відповідачів втратив свого старшого брата, який, фактично, замінив йому батька, оскільки мати виховувала їх без чоловіка, і він був для ОСОБА_2 найліпшим другом. Не дивлячись на різницю у віці, їх називали близнюками, тому як вони постійно були разом. Тому, протиправні дії відповідачів негативно вплинули на психологічний стан позивачів, створили певний дискомфорт та хвилювання, тому як трагедія, що відбулася 25 листопада 2010 року, приблизно о 3 годині 00 хвилин, на вказаній раніше ділянці автомобільної дороги, не залишає позивачів ні на один день. Все це вибило їх зі звичного способу життя, а також негативно відобразилось на мікрокліматі їхньої родини. Та позивачі змушені додавати додаткових зусиль, щоб, хоч якто не думати про дану трагедію. Тому вочевидь, що ліквідація наслідків моральної травми потребує деякі майнові витрати, котрі в грошовому еквіваленті оцінють у 800 000 грн. кожному з позивачів. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідачів: Служби автомобільних доріг Луганської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» у солідарному порядку на її користь майнову шкоду в сумі 117 732,86 грн. та моральну шкоду в розмірі 800000 грн., позивач ОСОБА_2 просив стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 800000 грн. Судові витрати по справі покласти на відповідачів.

Ухвалою суду від 05 квітня 2013року Службу Автомобільних доріг Луганської області було залучено в якості співвідповідача по даній цивільній справі за клопотанням позивачів.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, хоча була повідомлена належним чином про дату та час слухання справи.

Представник позивачки ОСОБА_9 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив його задовольнити у повному обсязі, крім того додав, що кожна сума яка зазначена у позовній заяві повністю підтверджується доданими до позову доказами.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримав уточнені позовні вимоги викладені в позовній заяві, просив стягнути моральну шкоду в розмірі 800 000 грн.

Представник відповідача Служби автомобільних доріг в Луганській області Латарія Л.М. вважає позовні вимоги Позивачів такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі та надала суду письмові заперечення де наводить наступні доводи: позов заявлено позивачами про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином, з посиланням на ст.ст. 1166, 1167,1168,4.1,2 ст. 1172, ст. 1190 ЦК України. Відповідно до ч.І ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.І ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2006р. № 865 затверджено Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення. В Переліку значиться автомобільна дорога «Знам'янка- Луганськ- Ізварине» ( на Волгоград через Дніпропетровськ, Донецьк) з індексом та номером - М-04. Відповідно до мети та предмету діяльності, затверджених Положенням про Службу автомобільних доріг у Луганській області, здійснюючи функції з управління автомобільними дорогами загального користування Служба є одержувачем бюджетних коштів та виступає замовником на виконання всього комплексу дорожніх робіт.Будівництво V черги на а/д М-04 «Знам»янка- Луганськ-Ізварине» на ділянці від кв.Южний до селища Хрящувате в обхід М.Луганська, км 16+000 - км 24+700, Луганська область виконувалось на підставі: Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" яким надається право Укравтодору залучити кредитні кошти під державні гарантії у тому числі - на будівництво автомобільних доріг, серед яких а/д М-04 «Знам»янка- Луганськ-Ізварине»; Постанови Кабінету Міністрів 14.02.2007р. № 217, якою затверджена "Державна програма розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки" -відповідно до п.2 розділу 3 якої передбачено побудову обходу міста Луганська; Наказу Укравтодору № 650 від 19.11.2007р. "Про затвердження робочих проектів будівництва, реконструкції, капітального ремонту та титулів будов(об»єктів) на 2007 рік». Згідно п.6 додатку 1 до даного наказу затверджено робочий проект будівництва V черги на а/д М-04 «Знам'янка- Луганськ-Ізварине» на ділянці від кв.Южний до селища Хрящувате в обхід М.Луганська, км 16+000 - км 24+700, Луганська область. Роботи на об'єкті на час виникнення ДТП - листопад 2010 року, виконувались відповідно до договору підряду № 180 від 23.07.2010р., укладеному Службою автодоріг (Замовник) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес», який прийняв на себе зобов'язання Підрядника на виконання робіт по будівництву V черги автодороги державного значення М-04 «Знам'янка- Луганськ-Ізварине на ділянці від кв.Южний до селища Хрящувате в обхід М.Луганська, км 16+000 - км 24+700, Луганська область.Строк дії договору- 31.12.2011 року. Договір був дійсним, бо відповідно до ст.204 ЦК України , відсутнє рішення суду про зворотне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорпрогрес» залучило до виконання будівельних робіт на об»єкті субпідрядни TОB «ВК «Дорбудтехнологія». Відповідно до ст.319 Господарського кодексу України в разі залучення підрядником для виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідальність за договором підряду несе підрядник, який виступає в цьому випадку перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками- як замовник. Згідно п 9.3 договору підряду № 180 укладення субпідрядних договорів не створює будь-яких правових відносин між замовником і субпідрядниками. Таким чином, Служба, яка не є виконувачем підрядних робіт на а\д М-04, де сталася ДТП, не є особою яка б завдала шкоди позивачам. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,- незалежно від наявності вини. Вина Служби у спричинені шкоди від ДТП не доведена позивачем та спростовується матеріалами справи. Постановою Центрально-міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 28.09.2012р. по кримінальній справі № 0552/3404/2012 розглянутій по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст.288 КК України, було припинено провадження по справі у зв»язку з амністією, засудженого було звільнено від кримінальної відповідальності по ст.288 КК України на підставі п. «в» ст.1, ст.6 Закону України « Про амністію в 2011 році» від 08.07.2011. При цьому суд послався, в тому числі, наст.6-1 КПК України. Вина ОСОБА_4 у скоєні злочину, яким спричинено шкоду була встановлена при постановлені Постанови Центрально-міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 28.09.2012р. по кримінальній справі № 0552/3404/2012. Цивільний позов в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи був заявлений, але не був розглянутий . При цьому Законом України "Про застосування амністії в Україні" передбачено, що амністія не звільняє від обов'язків відшкодувати матеріальну шкоду. В рамках кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 цивільними відповідачами визнано ТзОВ «Дорпрогрес» та ТОВ «ВК «Дорбудтехнологія». Наведене спростовує твердження позивачів про вину Служби у нанесенні позивачам матеріальної та моральної шкоди від злочину. Відсутній склад цивільного правопорушення. На Службу не може бути покладено відповідальність за спричинену шкоду.Чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) з боку Служби вони заподіяні позивачами в позовній заяві не обгрунтовано. Служба не несе відповідальність за дії працівника іншого підприємства під час виконання ним трудових обов'язків, у сенсі ч.1 ст.1172 ЦК України. Не може бути також застосована ч.2 ст.1172, якою передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. По-перше, Служба не знаходиться у правових відносинах з субпідрядником TOB «ВК «Дорбудтехнологія» з вини працівника якого спричинено шкоду від злочину. Відсутній договір підряду між двома підприємствами, а відтак відсутні взаємні обов»язки сторін як підрядника та замовника. По-друге - правові відносини підрядник -замовник існують між Службою та ТОВ «Дорпрогрес» на підставі вищезазначеного договору підряду №180 від 23.07.2010 року. Постановою у кримінальній справі не визнано жодного з працівників сторін за договором винними у скоєні злочину. Відповідно до п.11.7 договору підряду №180 сторони зумовили у договорі, що відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов»язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому Підрядник несе відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху при будівництві об»єкту, якщо ці порушення виникли з вини Підрядника та призвели до ДТП. Підрядник бере на себе зобов»язання з врегулювання спорів при виникненні ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування збитків. Згідно п.15.2 договору підряду № 180: « Підрядник до початку робіт погоджує з УДАІ УМВС України схему організації дорожніх робіт на ділянці виконання робіт і несе відповідальність за безпеку дорожнього руху на цій ділянці на протязі всього періоду виконання робіт до здачі об»єкту в експлуатацію». Будівництво ділянки дороги, де скоєно ДТП було закінчено у 2011 році. Це підтверджується декларацією про готовність об»єкта до експлуатації, яка пройшла реєстрацію у Інспекції ДАБК у Луганській області від 29.06.2011 року. До цього часу Служба взагалі не несла відповідальності за безпеку руху на а/дорозі де виконувались підрядні роботи. Відсутність притягнення до відповідальності працівників Служби по вищезазначеній кримінальній справі є доказом відсутності сумісних дій з ОСОБА_4, який визнаний винним та робить неможливим застосування до цих правовідносин ст. 1190 ЦК України.Заявлені позивачем вимоги є необгрунтованими, не підтверджені доказами та є незаконними.

У судовому засіданні представник ТОВ «Дорпрогрес» ОСОБА_7 просила повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне. 25 листопада 2013 року приблизно о 03 ранку на ділянці дороги V черги автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварине» від кв. Южний до с. Хрящувате в обхід м. Луганська сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої настала смерть ОСОБА_6 За фактом загибелі ОСОБА_6 до кримінальної відповідальністі за ст.288 КК України було притягнуто головного інженера ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» ОСОБА_4, та в подальшому кримінальну справу відносно останього було припинено у зв'язку з амністією. Таким чином майнова та моральна шкода спричинена Позивачам походить із злочину який вчинений ОСОБА_4 Посилаючись на положення ч.1 ст.1172 ЦК України, вважає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. На час дорожньо-транспортної пригоди та загибелі ОСОБА_6 ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВК «Дорбудтехнологія», а саме перебував на посаді головного інженера, що свідчить про те, що саме на ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» має бути покладений обов'язок відшкодування майнової та моральної шкоди завданої його працівником у відповідності з ч.1 ст.1172 ЦК України, а не на ТОВ «Дорпрогрес», або солідарно на обидва підприємства. Згідно іншої підстави позову, а саме покладеня Позивачами обов'язку відшкодування заподіяної їм шкоди солідарно на ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» та ТОВ «Дорпрогрес» з посиланням на ч.2 ст.1172 ЦК України, положеня якої вказують, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника, представник Відповідача вважає, що в данному разі підприємство є неналежним відповідачем. оскільки ТОВ «Дорпрогрес»не є замовником робіт з будівництва автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварине». Так 23 липня 2010 року між Службою автомобільних доріг в луганській області та ТОВ «Дорпрогрес» були укладені договори підряду №179, 180, 181 з будівництва автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварине» на ділянці від кв. Южний до с. Хрящувате в обхід м. Луганська. 02 серпня 2010 року між ТОВ «Дорпрогрес» та ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» було укладено договір субпідряду №1-03.08\10 з будівництва автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварине» на ділянці від кв. Южний до с. Хрящувате в обхід м. Луганська. Виходячи з укладених договорів підряду та субпідряду замовником будівництва вказаної автомобільної дороги була Служба автомобільних доріг в Луганській області, а не ні ТОВ «Дорпрогрес». З таких обставин вважає, що застосування в даному випадку, при стягненні з ТОВ «Дорпрогрес» на користь позивачів шкоди спричиненої ОСОБА_4, положень ч.2 ст.1172 ЦК України є неприпустимим, оскільки ТОВ «Дорпрогрес» не є замовником вказаних робіт. Крім того, представник відповідача вважає за необхідне зазначити, що з тексту позовної заяви випливає, що заявлена до стягнення позивачами майнова та моральна шкода виникла у зв'язку з скоєнням злочину головним інженером ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» ОСОБА_4 Положеннями ч.1 ст.52 КПК України встановлено, що як цивільних відповідачів м ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану діями обвинуваченого. Беручі до уваги те, що ОСОБА_4 на час загибелі ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія», майнова та моральна шкода випливає із скоєного ним ним злочину, саме ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія», на підставі ч.1 ст.1172 ЦК України повинна нести відповідальність за шкоду завдану своїм працівником. На підставі вищенаведеного, представник Відповідача вважає, що ТОВ «Дорпрогрес» є неналежним Відповідачем по даній справі, у зв'язку із чим позов у частині вимог до підприємства задоволенню не підлягає.

Представник ТОВ «ВК«Дорбудтехнологія» - Толмачов О.О., у судовому засіданні, позовні вимоги визнав частково, посилаючись на наступне: положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов'язків). Третя особа ОСОБА_4. на підставі наказу № 75 від 8 червня 2010 призначен на посаду головного інженера ТОВ «ВК ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ». Наказом ТОВ ВК«ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ » № 68 від 3 травня 2010 року останній призначений відповідальним за виконанням робіт з будівництва автомобільної дороги державного значення М-04 « Знам'янка-Луганськ-Ізварине»на ділянці, від кв. Южний м. Луганська до с. Хрящувате в обхід м. Луганська. 25 листопада 2010 року приблизно о 03 годині 00 хвилин на ділянці зазначеної автомобільної дороги V черги сталася дорожньо - транспортна пригода в результаті якого, загинув ОСОБА_6. Прокуратурою Луганської області 20 березня 2012 року в відношенні ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 288 КК України, а саме порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд чи особою, яка виконує такі роботи, якщо це заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть.21 березня 2012 ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні зазначеного злочину. Постановою Центрально - міського районного суду м. Макіївка Донецької області від 28 вересня 2012 року кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 288 КК України, припинено у зв'язку з амністією, ОСОБА_4 звільнений від кримінальної відповідальності. У зв'язку із зазначеним, вважає, що в силу ч. 1 ст. 1172 ЦК України саме з ТОВ «ВК«ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ»підлягає стягненню шкода заподіяна ОСОБА_4, оскільки останній був на момент скоєння ДТП співробітником ТОВ«ПК «ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» і дана шкода випливає з злочину вчиненого співробітником саме ТОВ«ПК «ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ».Як вказувалося вище, ТОВ «ПК« ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ » позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди визнає частково, виходячи з наступного. Так, в обгрунтування вимог про стягнення матеріальної шкоди позивачами до позовної заяви додані документи, що обгрунтовують, на їх думку, понесені ОСОБА_14 матеріальні витрати пов'язані зі смертю і похоронами ОСОБА_6 Зазначені документи в повному обсязі не підтверджують матеріальні витрати понесені ОСОБА_14 у зв'язку зі смертю її сина. Так, виходячи з довідки наданої позивачкою, нею був придбаний чоловічий костюм 58 розміру, вартістю 3 900 гривень у приватного підприємця ОСОБА_15 на Луганському базарі але, ж дана довідка не може бути належним доказом оплати ОСОБА_1 грошових коштів за вказаний костюм, а документ підтверджує факт прийому ОСОБА_15 грошових коштів позивачкою не надана. Також не надано документ підтверджує статус ОСОБА_15 як фізичної особи - підприємця, на даній довідці відсутня печатка фізичної особи - підприємця, у зв'язку з чим, відсутня можливість встановлення, що дана довідка видана саме ФОП ОСОБА_15, а не іншою особою від її імені. Більше того, на довідці виданої приватним підприємцем, проставлений штамп ТОВ «Луганський базар» з написом «Ціни підтверджуємо». Позивачкою не надано доказів, знаходження ОСОБА_15 у трудових відносинах з ТОВ «Луганський базар», яке мало б підстави засвідчувати видані нею документи, а також доказів того, що ТОВ «Луганський базар» має право підтверджувати, будь - які ціни, або, що дане підприємство має право на здійснення оціночної діяльності . Крім того, довідкою від 28 квітня 2012 року позивачка підтверджує факт придбання на Луганському базарі у фізичної особи - підприємця 26 листопада 2011 чоловічих трусів вартістю 90 гривень. Однак позивачкою також не наданий документ, що підтверджує факт оплати позивачкою придбаного товару. Як було зазначено вище, позивачкою не надано документів які підтверджують статус продавця як фізичної особи - підприємця, на даній довідці відсутня печатка фізичної особи - підприємця, у зв'язку з чим, відсутня можливість встановлення належності даної довідки саме особі, яка вказана в ній. Більше того, виходячи з довідки, товар позивачкою придбаний на Луганському базарі при цьому сама позивачка в тексті позовної заяви, а також у переліку додатків вказує, що дана довідка видана ТЦ «Барабашово» м. Харків. Виходячи із зазначеного, взагалі не зрозуміло, де саме в м. Луганську, або в м. Харків купувався даний товар. Якщо виходити із зазначеного в позовній заяві (довідка ТЦ «Барабашово»), то на якій підставі на даній довідці стоїть штамп «Ціни підтверджуємо» ТОВ «Луганський базар». Зазначене свідчить, що дана довідка не може бути належним доказом придбання товару, а отже в даній частині позов не підлягає задоволенню. До того ж, ким і на якій підставі на зазначених вище довідках проставлений штамп «Ціни підтверджуємо», оскільки в даних штампах відсутня дата їх проставлення та прізвище особи яка їх проставила. Щодо зазначеної позивачкою вартості пам'ятника ОСОБА_6 і його встановлення, необхідно вказати, що в обгрунтування вартості та встановлення пам'ятника, позивачка надала документи, на загальну суму 79 640 гривень, а саме: видаткова накладна № 1 від 17 січня 2012 року на суму 32 500 гривень, згідно з якою позивачкою придбаний комплект деталей пам'ятника з природного каменю (граніт) у кількості 1 шт.; довідка № 3 від 25.09.2012 року видана ПП ОСОБА_16, згідно з якою вартість каменю з граніту, з якого виготовлено пам'ятник ОСОБА_6, становить 35000 гривень, доставка каменю з м. Житомир в м. Луганськ становить 6 120 гривень ; видаткова накладна № 14 від 12 травня 2012 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 14, квитанція до прибуткового касового ордеру № 29 від 27.07.2011 року на загальну суму 6020 гривень. При розрахунку вартості пам'ятника позивачка двічі порахувала вартість даного пам'ятника, а саме вартість комплекту деталей пам'ятника зазначену у видатковій накладній у сумі 32 500 гривень і вартість каменю з граніту, зазначену в довідці № 3 від 25.09.2012 року в сумі 35 000 гривень. Так, виходячи з відповіді фізичної особи - підприємця ОСОБА_16 від 17 грудня 2012 р. № 114 на адвокатський запит, останній вказує, що «гранітний камінь або готовий пам'ятник у нього, родичі ОСОБА_6 не купували, він виконував тільки установку готового виробу - пам'ятника на кладовищі. Зазначена в довідці вартість у 35000 гривень, є вартістю такого ж пам'ятника, який продається у нього і до складу якої входить вартість матеріалів та виготовлення. Доставку пам'ятника не здійснював, вартість доставки вказана у довідці у зв'язку з тим, що він здійснює свою діяльність у сфері похоронних послуг ». Зазначене свідчить і підтверджено видатковою накладною № 1 від 17 січня 2012 року, що позивачка придбала готовий виріб - пам'ятник вартістю 32 000 гривень та безпідставно в ході розрахунку вартості пам'ятника вказала фактично його подвійну вартість, а також документально не підтверджену вартість доставки даного пам'ятника з м. Житомир.Таким чином, фактично позивачкою на придбання та встановлення пам'ятника ОСОБА_6 були витрачені грошові кошти в розмірі 44 640 гривень, підтверджені документально, які і підлягають стягненню. Щодо заявлених позивачкою витрат пов'язаних з придбанням і установкою огорожі, необхідно вказати, що шляхом надання рахунку - замовлення б / н від 9 грудня 2010 позивачкою підтверджений факт звернення до ФОП ОСОБА_17 з метою придбання огорожі і замовлення робіт з її встановлення, однак відсутні докази виробництва оплати за придбаний товар і виконані роботи, у зв'язку з чим, в даній частині, позовні вимоги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки не доведено факт оплати придбання товару і виконаних робіт. Вимоги в частині стягнення вартості проведення генетичної експертизи ДНК у розмірі 4 728,48 гривень, а також вартості проїзду в м. Одеса і назад з метою її проведення в розмірі 588,08 гривень, вважаємо не підлягають задоволенню в повному обсязі. Більше того, виходячи з пред'явленого ОСОБА_4 звинувачення за ст. 288 КК України, що підтверджено постановою Центрально - міського районного суду м. Макіївка Донецької області від 28 вересня 2012 року в рамках пред'явленого ОСОБА_4 звинувачення генетична експертиза ДНК не проводилася, а отже, з урахуванням припинення кримінальної справи за яким вона була проведена, її не проведення в рамках звинувачення пред'явленого ОСОБА_4 вартість її оплати, а також вартість проїзду для її проведення не підлягає стягненню як з самого ОСОБА_4, так і з ТОВ «ПК« ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ », у зв'язку з чим, в даній частині позов не підлягає задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення вартості проїзду в м. Макіївка Донецької області і назад, для участі в судових засіданнях, також вважаємо не обгрунтованими, і не грунтується на чинному законодавстві України, а отже не підлягають задоволенню з наступних підстав. Так, дійсно Центрально - міським районним судом м. Макіївка Донецької області розглядалася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 в вчиненні злочину передбаченого ст. 288 КК України, що підтверджується відповідною постановою даного суду. У вказаній кримінальній справі позивачі ОСОБА_14 і ОСОБА_2 визнані в якості потерпілих, і брали участь у розгляді судом даної справи. У відповідністю з ч. 1. 4 ст. 92 КПК України (1960 року, що діяв на момент розгляду справи) свідки, потерпілі, законні представники потерпілих, перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Зазначені виплати провадяться з коштів органів дізнання, досудового слідства і суду. Порядок виплати і розмір сум, що підлягають виплаті, визначаються відповідною інструкцією. Таким чином, стягнення зазначених позивачами грошових коштів, в рамках розгляду даної цивільної справи законодавчо не передбачено, а отже дані вимоги не підлягають задоволенню. Позивачі мали право заявити про відшкодування зазначених витрат виключно в ході розгляду кримінальної справи і прийняття судом по ньому рішення. Щодо заявлених до стягнення грошових коштів, витрачених позивачами на отримання довідки про вартість проїзду до м. Макіївки Донецької області, вважаємо, що дані вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки не підлягає задоволенню і сама вимога про стягнення витрат на проїзд у м. Макіївка Донецької області , а також витрати на збір доказів не входять до переліку судових витрат, передбачений ст. 79 ЦПК України. Виходячи із зазначеного ТОВ «ВК«ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» визнається і не заперечується майнову шкоду, заподіяну позивачці ОСОБА_14 загибеллю її сина ОСОБА_6, на загальну суму 64 613 гривень до складу якого входить: поминальний обід на суму 17 500 гривень; витрати на предмети ритуального призначення на суму 8 593 гривні; витрати на пам'ятник (вартість пам'ятника 32500 гривень, укладання плитки, бордюр, ваза гранітна 3020 гривень, встановлення пам'ятника та бетонування майданчика 3 000 гривень) на суму 38520 гривень. Щодо заявленого позивачами моральної шкоди у розмірі 1600000 гривень, ТОВ «ВК« ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ » визнає, що смерть рідної людини, для позивачів є непоправною втратою, наслідком якої з'явилися моральні страждання. Проте вважає, що заявлений позивачами розмір моральної шкоди, явно завищений, при його визначенні не враховано розумність і справедливість, ступінь вини ОСОБА_4 у загибелі ОСОБА_6, а також ступінь відповідальності підприємства за шкоду, заподіяну співробітником ТОВ «ВК« ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ » Так, виходячи із загальних норм кримінального законодавства України, злочин, передбачений ст. 288 КК України, у вчиненні якого обвинувачувався ОСОБА_4, є злочином з необережною формою вини. Тоб то у ОСОБА_4 був відсутній умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень чи смерті ОСОБА_13Також, при визначенні розміру моральної шкоди необхідно враховувати і можливий факт провини самого ОСОБА_6 в події, оскільки виходячи з наданих позивачами, даних ними в ході провадження досудового слідства у кримінальній справі, ОСОБА_6 добре знав трасу Луганськ - Краснодон, у зв'язку з тим, що працював у м. Краснодон і щодня їздив по даній дорозі з дому на роботу і назад. У ході поїздки, перед трагедією, зважаючи на пізній час доби, втомленості, ОСОБА_6 міг перевищити дозволену швидкість руху або заснути за рулем у зв'язку з чим, не зміг своєчасно зреагувати на перешкоду, що знаходиться попереду руху.З урахуванням зазначеного вище представник Відповідача вважає, що заявлена позивачами моральна шкода, є значно завищеною. У зв'язку з чим, з урахуванням, ступеня провини в події, розумності та справедливості моральна шкода підлягає стягненню з ТОВ «ВК«ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ » на користь ОСОБА_14 у розмірі 20000 гривень, на користь ОСОБА_2 у розмірі 10000 гривень.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про явку в судове засідання неодноразово повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і запереченні сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 61 ЦПК України 1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 4. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні встановлено.

Постановою Центрального-Міського суду міста Макіївка Донецької області від 28 вересня 2012 року кримінальна справа була припинена у зв'яз-ку з амністією, а ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 288 КК України на підставі п. в ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, що само по собі не є реабілітуючою обставиною/а.с.6-9/

ОСОБА_4 згідно наказу № 75 від 08.06.2010 року був призначений на посаду головного інженера Товариства з обмеженою відпо¬відальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» в Луганській області.

Згідно наказу керівництва підприємства TOB «ВК ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» за № 68 від 03.05.2010 року ОСОБА_4 був призначений відповідальним за виконання робіт по будівництву автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварино» на ділянці, від кварталу Южний міста Луганська до села Хрящувате Луганської області, в об'їзд міста Луганська.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 повинен:

- забезпечувати якісне виконання будівельних та ремонтних робіт по утриманню автомобільної дороги, відповідно з ремонтно-будівельними нормами (РБН);

- нести відповідальність за невиконання своїх посадових обов'язків, котрі передбачені посадовою інструкцією, в межах, визначених діючим законодавством України.

23.07.2010 року Служба автомобільних доріг Луганської області уклала договори підряду за № 179, 180 та 181 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» на будівництво трьох черг (I, V та VII) автомобільної дороги державного значення М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварино» на ділянці, від кварталу Южний міста Луганська до села Хрящувате, в об'їзд міста Луганська км 16+000-24+700 Луганської області.

02.08.2010 року TOB «ДОРПРОГРЕС» уклало договір субпідряду за № 1- 0308/10 з TOB «ВК ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ», згідно якого TOB «ВК ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ» здійснювало будівництво автомобільної дороги вказаних вище трьох черг.

У період з липня 2010 року по жовтень 2010 року TOB «ВК ДОРБУД- ТЕХНОЛОГІЯ», згідно названих договорів підряду, виконувало будівництво І, V та VII черги ділянки автомобільної дороги М-04 «Знаменка-Луганськ-Ізварино», в об'їзд міста Луганська, від кварталу Южний міста Луганська до села Хрящувате.

Третя особа ОСОБА_4, будучи особою відповідальною за будівництво автодороги на час проведення робіт по будівництву, до моменту прийняття цієї ділянки в експлуатацію, перед всіма з'їздами та виїздами, з метою заборони руху на даній ділянці повинен був організувати встановлення огороджувальних бар'єрів та інших засобів організації дорожнього руху, відповідно до тимчасових схем організації, які затверджені органами ДАІ, що регламентовані вимогами п. 16.1. ДБН В.2.3.-4, п. 4.1. ДСТУ 3587, п. п. 4.1., 4.2., 4.6., 4.7., 7.4. СОУ 45.2-00018112-006.

ОСОБА_4, не передбачуючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинен був та міг їх передбачити, тобто, проявив необережність у формі злочинної недбалості, будучи особою відповідальною за будівництво автомобільної дороги, порушив вищевказані правила, норми та стандарти, що забезпечують безпеку дорожнього руху, не організував встановлення огороджувальних бар'єрів та інших засобів організації дорожнього руху, що забезпечують його безпеку. Порушення перелічених вище правових норм спричинило смерть ОСОБА_6, котрий доводиться позивачкі - ОСОБА_1 старшим сином, а ОСОБА_2 рідним братом, що трапилась в результаті дорожньо-транс¬портної пригоди, яка мала місце 25 листопада 2010 року, приблизно о 3 годині 00 хвилин, на вказаній раніше ділянці автомобільної дороги.

Згідно наданої копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року./а.с.10/

У зв'язку з цими подіями 25 листопада 2010 року відділом розслідувань ДТП УМВС України в Луганській області за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України була порушена кримінальна справа.

23.03.2012 року слідчим відділом прокуратури Луганської області порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ст. 288 КК України.

Оскільки вказані вище обставини були досліджені в даній кримінальній справі, то вони є загальновизнаними, і тому ці факти не потребують додаткових доказів відповідн до змісту п. 2 ст. 61 ЦПК України.

У зв'язку з загибеллю сина Позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_1 було завдано майнову шкоду, яка складається з наступного:

- поминальний обід - 17500 грн. (довідка ПП ОСОБА_18) /. а.с.11/;

- витрати на предмети ритуального призначення - 8593 грн. (8042 грн. + 551 грн. = 8593 грн.) (рахунок заказ № б/н від 27.11.2010 року та товарний чек № 26 від 26.11.2010 року)/а.с.12-13/;

- купівля чоловічого костюму - 3900 грн. (довідка від 26.11.2010 року)/а.с.14/;

- купівля чоловічих трусів - 90 грн. (довідка від 28.04.12 року) /а.с.15/;

- витрати на пам'ятник - 79640 грн. (32500 грн. за виготовлення + 35000 грн. вартість каміння + 6120 грн. за транспортування пам'ятника + 6020 грн. (3020 грн. + 3000 грн.) за встановлення пам'ятника = 79640 грн) (видаткова накладна № 1 від 17.01.2012 року, довідка № 3 від 25.09.12 року, накладна № 14 від 12.05.2012 року, квитанція до прибуткового касового ордеру № 14, квитан-ція до прибуткового касового ордера № 29 від 27.07.2011 року)/а.с.16-22/;

- огорожа та її встановлення - 1800 грн. (рахунок-заказ № б/н від 09.12.10 року) /а.с.23/.

Сума перелічених вище витрат складає 111523 грн. (17500 грн. + 3900 грн. + 90 грн. + 79640 грн. + 1800 грн. = 102930 грн.).

Необхідні підтверджуючі документи суду надані у повному обсязі, та не зважаючи на заперечення відповідачів по справі суд дійшов висновку, що вищезазначені докази є належними.

Крім того, Позивачкою - ОСОБА_1 були також понесені витрати на стадії досудового розслідування кримінальної справи за ознаками ч. 2 ст.86 КК України, яка потім була припинена, та порушена кримінальна справа зідносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 288 КК України. Враховуючи, що всі ці справи стосуються загибелі її сина ОСОБА_19, а також, що кримінальне переслідування ОСОБА_4 було припинено у зв'язку із застосуванням до нього дії Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року, тобто, за нереабілітуючими обставинами, беручи до уваги зміст п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», де йдеться, що «у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства», суд вважає, що такі витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі, а саме:

- витрати на проведення експертизи - 4728,48 грн. (квитанція № 10 від 07.12.2010 року) /а.с.24/;

- витрати на проїзд до міста Одеса для проведення експертизи - 588,08 грн. ((147,02 грн. Ч 2 = 294,04 грн.) Ч 2 = 588,08 грн.) (проїзні документи № 593082, 593091, 593252, 593253) /а.с.25-26/;

- витрати на проїзд з Луганська до міста Макіївка та назад для участі у судових засіданнях - 887,04 грн. (((55,44 грн. Ч 2 = 110,88 грн.) Ч 2 = 221,76 грн.)) Ч 4 = 887,04 грн.) (довідка про вартість проїзду від 23.10.2012 року)

- витрати на отримання довідки про вартість проїзду з Луганська до Макіївки та назад від 23.10.2012 року - 6,26 грн. (чек № 134338 від 23.10.2012 року). /а.с.27/;

Сума таких витрат складає 6209,86 грн. (4728,48 грн. + 588,08 грн. + 887,04 грн. + 6,26 грн. = 6209,86 грн.).

Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до ч. 2 ст. 1172 цього кодексу замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Крім того, згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з вище зазначеного, судом встановлено, що загальна сума завданої позивачці ОСОБА_1 відповідачами майнова шкода складає 117 732,86 грн. (111523 грн. + 6209,86 грн. = 117732,86 грн.), повністю підтверджується доданими до позову відповідними документами і саме ця сума підлягає стягненню з відповідачів по справі в солідарному порядку.

Доводи сторін відповідачів щодо не відповідності поданих позивачем ОСОБА_1 доказів в частині підтвердження матеріальної шкоди не були доведені в ході розгляду справи.

Відповідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка заподіяла моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, зазначено: «Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору».

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, врахо-вується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Суд погоджується з доводами позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що внаслідок дій Відповідачів їм завдано моральну шкоду, яка виразилася в моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги, у зв'язку з тим, що вони втратили найближчу людину, і ця подія вплинула на їх психологічний стан, створила певний дискомфорт та хвилювання, та вони змушени додавати додаткових зусиль, щоб, хоч як-то не думати про дану трагедію, і це постійно відчувалось при слуханні справи у залі судового засідання.

Разом із тим при визначенні розміру моральної шкоди суд повинен виходити з принципів розумності та справедливості.

Суд вважає що Позивачами обґрунтовано визначений розмір завданої маральної шкоди, повністю доведений у судовому засіданні, а щодо відповідних доказів, як того вимагають представники відповідачів, суд ставиться критично, оскільки позивачі втратили найближчу людину, а саме сина та рідного брата. Втрата найближчої людини, а саме сина та брата не зможе замінити будь-який розмір моральної шкоди, про що і зазначали позивачі по справі протягом усього розгляду цивільної справи.

Тому, суд вважає за можливе позов в частині стягнення моральної шкоди задовольнити повністю. При цьому з урахуванням принципів розумності та справедливості та виходячи із обставин справи достатньою сумою відшкодування моральної шкоди саме має бути та яка визначена самими позивачами у розмірі 800 000 грн.00 коп. кожному.

Приймаючи до уваги усе вказане вище, а також вимоги ч. ч. 1,2 ст. 1172 ЦК України, де йдеться, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника, а також те, що встановлена вина, протиправні дії ОСОБА_4 знаходяться у причинному зв'язку з заподіяною шкодою (даними наслідками), і це повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи.

А тому Служба автомобільних доріг Луганської області, TOB «ДОРПРОГРЕС» та TOB «ВК «ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ», є належними відповідачами по справі, та суми зазначені позивачами у рахунок відшкодування їм завданої матеріальної та моральної шкоди підлягають стягненню з відповідачів по справів в солідарному порядку.

Суд не може погодитись з думкою відповідачів, що в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталось 25 листопада 2010 року, приблизно о 3 годині 00 хвилин, та спричинила смерть ОСОБА_6, є часткова вина останього, оскільки згідно постанови про закриття кримінальної справи в частині від 20 березня 2012 року /а.с.88/ встановлено, що будь-яких порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту з боку водія ОСОБА_6 не встановлено, а тому було постановлено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України. В даному випадку, це є єдиним, належним, допустимим доказом, який не може бути спростований показаннями свідків, що були заявлені представником відповідача TOB «ВК «ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ».

Щодо стягнення судових витрат суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

При зверненні до суду із даним позовом, позивачі звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як було зазначено вище, позивачі звернулись до суду із позовом про відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, тобто, із самостійними позовними вимогами, що були об'єднані ним в одному позові; ціна позову при цьому становила 1 717 732,90 грн./117 732,86грн.+800 000грн.+800 000 грн./

Розглядаючи позовні вимоги, суд дійшов висновку стосовно обґрунтованості вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі, 117 732,86грн. а також моральної шкоди у розмірі 800 000грн. та ОСОБА_2 щодо відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 800 000 грн.

Згідно ч. 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповдно до ч. 2 статті 4 цього Закону ставки судового збору встановлюються у розмірі за подання позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи те, що згідно статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільнені від сплати судового збору за подання позовів та враховуючи повне задоволення позовних вимог, з відповідачів Служби автомобільних доріг Луганської об ласті, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» та Товарис тва з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНО ЛОГІЯ» на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3441 грн. 00 коп.у дольовому порядку з кожного по 1147 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166 - 1168, 1172, 1190 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 35, 57, 60, 61, 64, 80, 88, 118 - 120 ЦПК України, п. п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» від 31.03.1995 року № 4 із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5, Закону України «Про судовий збір» суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Служби Автомобільних доріг Луганської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія ДОРБУДТЕХНОЛОГІЯ», третьої особи яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з відповідачів Служби автомобільних доріг Луганської об ласті, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» та Товарис тва з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНО ЛОГІЯ» у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 117 732 грн. 86 коп /сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять дві гривні 86 коп./

Стягнути з відповідачів Служби автомобільних доріг Луганської об ласті, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» та Товарис тва з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНО ЛОГІЯ» у солідарному порядку на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 800 000 грн.00 коп. /вісімсот тисяч гривень 00 коп./

Стягнути з відповідачів Служби автомобільних доріг Луганської об ласті, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» та Товарис тва з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНО ЛОГІЯ» у солідарному порядку на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 800 000 грн.00 коп. /вісімсот тисяч гривень 00 коп./

Стягнути з відповідачів Служби автомобільних доріг Луганської об ласті, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОГРЕС» та Товарис тва з обмеженою відповідальністю «Виробнича Компанія ДОРБУДТЕХНО ЛОГІЯ» на користь держави у рахунок відшкодування судових витрат 3441 грн. 00 коп.у дольовому порядку з кожного по 1147 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії рішення, через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий - суддя: ______ Е.В. Женеску