Ухвала суду № 33556634, 16.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року м. Київ К/800/2743/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2012

у справі № 2а-6391/12/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Банг і Бонсомер»

до Київської регіональної митниці

про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Банг і Бонсомер» звернулось з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми «Р» від 16.03.2012 № 64 та визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перевірки сплати податку на додану вартість Приватним акціонерним товариством «Банг і Бонсомер», за результатами якої було складено акт від 24.02.2012 за № н/9/12/100000000/30109727.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення; визнано протиправними дії Київської регіональної митниці щодо здійснення перевірки сплати податку на додану вартість ПАТ «Банг і Бонсомер», за результати якої було складено акт від 24.02.2012 за № н/9/12/100000000/30109727.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатом проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання ПАТ «Банг і Бонсомер» вимог законодавства України з питань митої справи при декларуванні товару «Поліамід-6/6.6» за кодом 3908 10 00 90 за період з 01.03.2009 по 31.01.2012, складено акт № н/9/12/100000000/30109727 від 24.02.2012, в якому зазначено, що при декларуванні товару позивачем невірно визначено код УКТЗЕД товарів та невірно зазначено його в графах 33 ВМД, що призвело до порушення позивачем Закону України «Про Митний тариф України» та заниження податкових зобов'язань по сплаті мита на суму 246 198,80 грн. та по сплаті ПДВ на суму 49 239,76 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.03.2012 митним органом було винесено податкове повідомлення форми «Р» № 64 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 56 030,74 грн., у т.ч.: 47 898,84 грн. основного платежу та 8 131,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженим Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314 визначено, що для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного органу, посадові особи якого здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України, ВМД, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію й повний комплект документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів.

Згідно з пунктом 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» вищезазначеного Порядку при здійсненні митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами).

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Пунктом 35 ст. 1 цього Кодексу визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Згідно з ч. 2 ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до положень п. 2.4 ст. 2, пп. б) п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Отже, якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

Враховуючи наведене та те що, під час здійснення митного контролю у посадових осіб відповідача зауважень до вантажних митних декларацій позивача не було, митним органом було підтверджено правильність та достовірність даних, внесених до вантажних митних декларацій, тому у останнього були відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний