Постанова № 33554075, 18.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року 08:05 № 826/6947/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Нерухомість та сервіс» доІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області третя особаОСОБА_1провизнання протиправними дій та скасування постанови і припису,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Нерухомість та сервіс» (надалі - Позивач/Підприємство) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області (надалі - Відповідач/Інспекція), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Відповідача щодо винесення постанови №3-2204/2 від 22.04.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису №С-1104/7 від 11.04.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

2. Скасувати постанову №3-2204/2 від 22.04.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис №С-1104/7 від 11.04.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/6947/13-а від 15.05.2013 р. адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі №826/6947/13-а від 15.05.2013 р. про залишення позовної заяви без руху, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 р. адміністративний позов було повернуто позивачу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 р. було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2013 р. про повернення адміністративного позову позивачу, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.07.2013 р. було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (надалі - Закон №208), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. (надалі - Порядок №553), під час винесення постанови №3-2204/2 від 22.04.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису №С-1104/7 від 11.04.2013 р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Крім того, вказує що відповідачем не враховано, що на території земельної ділянки вся існуюча система розводок була прокладена попередніми власниками земельної ділянки.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про порушення позивачем положень ДБН А.-2.-2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (надалі - ДБН А.-2.-2-3-2012) та Закону №3038.

В судове засідання з'явилась третя особа, яка позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позовну заяву в повному обсязі, зокрема зазначає, що водозабірна свердловина не була побудована, а яма яку було досліджено Відповідачем під час інспектування є технічною ямою, в якій розміщено клапан зливу води із системи поливу рослин.

В судове засідання з'явився свідок ОСОБА_2 (начальник інспекційного відділу Відповідача), який повідомив про обставини проведення перевірки, зокрема вказав що факт завершення будівництва водозабірної свердловини Позивачем було встановлено візуально.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за письмовою згодою сторін, суд перейшов до письмового провадження по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення позивачів та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позивачем вимог та підстав звернення до суду, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2012 р. Позивачем була подана до Відповідача Декларація про початок виконання робіт (вх.№7/10-1012/34/ДЦ) (надалі - Декларація) із зазначенням найменування об'єкта будівництва - водозабірна свердловина для поливу сільгоспрослин на території тепличного господарства ПП «Нерухомість та Сервіс».

На підставі перевірки достовірності зазначених у Декларації даних та направлення для проведення позапланової перевірки від 24.12.2012 р. Відповідачем було проведено позапланову перевірку Позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва водозабірної свердловини для поливу сільгоспрослин на території тепличного господарства ПП «Нерухомість та сервіс», за адресою: вул. Жовтнева, 39-А, с. Русанів, Броварського району, Київської області, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №5231 від 20.02.2013 р. (надалі - Акт перевірки №5231).

В Акті перевірці №5231 Відповідачем зафіксовано, під час перевірки встановлено, що найменування об'єкту будівництва вказаному в Декларації та робочому проекті не відповідає назві об'єкта в завданні на проектування (вихідні дані), чим порушено п.4.3 ДБН А.-2.-2.-3-2012. Крім того в наданому робочому проекті відсутній генеральний план забудови земельної ділянки, в зв'язку з чим невідоме місце розташування проектної свердловини, чим порушено п.8.2. ДБН А.-2.-2-3-2012. При цьому, в поданій Декларації наведено недостовірні дані, а саме: будівельні роботи зі спорудження свердловини на час подання Декларації вже виконані, про що свідчать додані матеріали фотофіксації, чим порушено ст.34 Закон №3038.

11.04.2013 р. Інспекцією було складено протокол №2-Л-З-1104/4 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому вказано, що в поданій Декларації наведено недостовірні дані, а саме: будівельні роботи зі спорудження свердловини на час подання Декларації вже виконані, матеріали фотофіксації додаються, та наведено містобудівні умови та обмеження земельної ділянки для іншого об'єкту будівництва. При цьому, Відповідачем призначено розгляд справи про правопорушення ст.34 Закон №3038, відповідальність за яке передбачена Законом №208/94.

11.04.2013 р. Відповідачем винесено Припис №С-1104/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - Припис №С-1104/7), в якому вказано вимогу щодо усунення позивачем зазначених в Акті перевірки №5231 порушень до 11.06.2013 р. При цьому передбачено, що у разі якщо Підприємство в установлений строк добровільно не виконає вимоги, Інспекцією будуть вжиті заходи відповідно до ст.38 Закону №3038, оскільки цей Припис є обов'язковим для виконання.

22.04.2013 р. Відповідачем було прийнято Постанову №3-2204/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Постанова №2204/2), якою на Позивача накладено штраф в сумі 41 292,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими відповідачем Приписом №С-1104/7 та Постановою №2204/2, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, згідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затверджену Указом Президента України №439/2011 від 08.04.2011 р. (надалі - Положення №439/2011) Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно п.3 Положення №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, затверджено в Порядку №553.

Абзацом 1 п.2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до абз.4 п.7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно до п.11 Порядку №553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Таким чином, Відповідач наділений повноваженням проводити перевірку, видавати приписи та застосовувати штрафні санкції.

Водночас, ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038.

Згідно до ч.2 та ч.5 ст.26 Закону №3038 (в редакції чинній на момент подання Декларації) зазначено, що суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ч.3 ст.29 Закону №3038 (в редакції чинній на момент подання Декларації) основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва (ч.1 ст.29 Закону №3038).

При цьому, відповідно до ст.1 Закону №3038 (в редакції чинній на момент подання Декларації) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

В свою чергу, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Під проектною документацією слід вважати затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Крім того, згідно до ст.34 Закону №3038 (в редакції чинній на момент подання Декларації), замовник має право виконувати будівельні роботи після:

ь направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

ь реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

ь видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.36 Закону №3038 (в редакції чинній на момент подання Декларації) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Водночас, суд приймає до уваги посилення Відповідача, щодо недостовірності даних викладених Позивачем в Декларації, з огляду на наступне.

Так, як вбачається із матеріалів справи, що підтверджується сторонами, Позивач подав до Відповідача Декларацію, із зазначенням найменування об'єкта будівництва - водозабірна свердловина для поливу сільгоспрослин на території тепличного господарства ПП «Нерухомість та Сервіс», вид будівництва - нове будівництво, код об'єкта - 2222.4, віднесений до ІІ категорії складності.

Відповідно до п.4.3 ДБН А.-2.-2.-3-2012 проектувальники при розробленні проектної документації повинні забезпечувати відповідність проектних рішень, одними з яких є: архітектурні і містобудівні вимоги, визначеним у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки та вихідні дані. При цьому, згідно п.4.5 ДБН А.-2.-2.-3-2012 до складу вихідних даних належать: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; завдання на проектування; інші вихідні дані.

Водночас, в Декларації було зазначено позивачем, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Броварською районною державною адміністрацією Київської області Відділом містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури №69 від 12.09.2011 р. (надалі - Містобудівні умови №69),

Однак, як встановлено судом, що не спростовано Позивачем, Містобудівні умови №69 видавались щодо реконструкції існуючого тепличного господарства, що в свою чергу протирічить вказаному в Декларації.

Крім того, в наданому Позивачем Робочому проекті на буріння водозабірної свердловини для поливу сільхозрослин на території тепличного господарства ПП «Нерухомість та сервіс» розташованого в межах території с. Русанів, Броварського району Київської області, розробленого 2011 р. ТОВ «Фірма «Вік», у Завданні на проектування зазначається артсвердловина для поливу сільгоспрослин, що також не є реконструкцією існуючого тепличного господарства відповідно до Містобудівних умов №69, та є новим будівництвом водозабірної свердловини, початок будівництва якої зазначено в Декларації.

З огляду на викладене, суд погоджується з висновком Відповідача в цій частині виявленого Інспекцією правопорушення, відповідальність за яке передбачене п.4 ч.2 ст.2 Закону №208/94.

Водночас, суд критично ставиться до посилення Відповідача, що Відповідачем було вставлено під час проведення перевірки факт завершення будівництва водозабірної свердловини, з огляду на наступне.

Так, суд бере до уваги твердження Позивача, що не було спростовано Відповідачем у судовому засіданні, що в Акт перевірки №5231 Інспекцією прямо зазначено, що за результатами перевірки встановлено: по вул. Жовтневій, 39-А, с. Русанів, Броварського району, Київської області, на території тепличного господарства позивача планується будівництво водозабірної свердловини для поливу сільгоспрослин. На час перевірки будівельні роботи не розпочато.

Крім того, як було встановлено під час судового засідання із пояснень свідка по справі, під час проведення перевірки працівниками Інспекції дотримання вимог законодавства, жодних дій щодо перевірки факту проведення буріння свердловини проведено не було, зокрема: інспектори не провели вимірювання глибини труби, що знаходилась в ямі, та яка на думку інспектора є свердловиною; інспектори не досліджували та не зафіксували що саме знаходилось під плівкою, що розміщувалась на трубі, що знаходилась в ямі, та яка на думку інспектора є свердловиною. Більше того, свідок повідомив, що інспектором не ініціювалось проведення експертизи, для встановлення факту проведення буріння свердловини.

Згідно з цим, суд приходить до висновку, що Відповідачем не надано жодних належних доказів, які посвідчують факт проведення будівельних робіт водозабірної свердловини Позивачем. При цьому, надані Інспекцією в судовому засіданні копії матеріалів фотофіксації, зазначених висновків суду в цій частині правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.4 ч.2 ст.2 Закону №208/94, не спростовують.

Відповідно до ч.8 ст.36 Закону №3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

В п.4 ч.2 ст.2 Закону №208/94 передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Отже, суд приходить до висновку про те, що відповідач, керуючись п.4 ч.2 ст. 2 Закону №208/94, правомірно наклав на позивача штраф в розмірі 41 292,00 грн., оскільки замовник відповідно до ч.8 ст.36 Закону №3038 несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт.

Крім того, в пп.а) п.3 ч.4 ст.41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Припис №С-1104/7 було видано Відповідачем правомірно, оскільки факт наявності правопорушень, допущених Позивачем, було підтверджено в судовому засіданні.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В п.1 та п.8 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частинами 2 та 3 ст.11 КАС України, визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні Приватного підприємства «Нерухомість та сервіс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін