Постанова № 33553501, 05.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2765/13-а

05 вересня 2013 року 16год. 30хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Приварський Ю.Ю.

відповідача: представник Парчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування наказу, ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» (далі - ПВКФ «Фіалка») звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському районі) про визнання дій протиправними та про скасування наказу №67 від 01.08.2013 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки».

З змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд скасувати наказ ДПІ у Рівненському районі №67 від 01.08.2013 у зв'язку із тим, що в оскаржуваному наказі відповідачем не наведено жодної із визначених чинним законодавством обставин, необхідних для призначення позапланової перевірки суб'єкта господарювання. В наказі не зазначено ні про певні факти, що свідчать про можливість порушення позивачем податкового законодавства, ні про виявлену недостовірність даних, що містяться у поданих ним податкових деклараціях, ні про подання до податкового органу скарги про ненадання позивачем податкової накладної покупцю чи про порушення правил заповнення податкової накладної.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, підтримав. На їх обґрунтування пояснив, що 01.08.2013 ПВКФ «Фіалка» отримала наказ Державної податкової інспекції у Рівненському районі (надалі - відповідач) № 67 від 01.08. 2013 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПВКФ «Фіалка» (код ЄДРПОУ 30207687) та направлення на проведення перевірки від 01.08.2013.

В якості підстави для призначення перевірки та винесення відповідного наказу, ДПІ у Рівненському районі вказує на виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків та не надання позивачем в повному обсязі протягом десяти днів підтверджуючих документів на обов'язковий запит відповідача. В оскаржуваному наказі відповідач покликається на пп.78.1.4. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Проте, на переконання представника позивача вказані запити, складені органом державної податкової служби з порушення вимог п.73.3ст.73 ПК України, а саме не зазначено підстави для їх надіслання. У зв'язку із чим, згідно вимог цієї ж статті ПК України платник податку звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Тотожна норма міститься у п.п.10 та 16 Порядку періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом. Про що, листами від 15.07.2013 та 22.07.2013 позивачем було повідомлено відповідача.

Крім того, представник позивача вказав на те. Що жоднох недостовірних даних у податкових деклараціях його довірителя не було. Висновок про вказані обставини зроблено відповідачем у зв'язку із самовільним «обнуленням» податкового кредиту та податкових зобов'язань його контрагентів на підставі висновків про безтоварність операцій, зроблених за результатом проведених перевірок. Вказані дії та рішення податкового органу на даний час є предметом оскарження у адміністративному та судовому порядку.

На підставі наведеного, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив. У поданих, до початку судового засідання та підтриманих у судовому засіданні письмових запереченнях зазначив, що оспорюваний наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПВКФ «Фіалка» прийнятий відповідно до вимог законодавства. Зокрема, вказав, що згідно пп.78.1.4. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Оскільки позивачем до відповіді на запити відповідача №285/15-167 від 16.07.2013, №309/15-165 від 17.07.2013 не було долучено документів, що вимагались, у ДПІ у Рівненському районі з'явились підстави для проведення перевірки ПВКФ «Фіалка». Також вказав, що наказ оформлений ДПІ у Рівненському районі та вручений позивачу у відповідності до вимог ст.78 Податкового кодексу України. Вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

ПВКФ «Фіалка» зареєстроване 28.02.1994 в Рівненській районній адміністрації за №49, Свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 №197255 від 28.02.1994 №1 602 120 0000 002077.

Фірма взята на податковий облік в органах державної податкової служби 18.03.1994 за № 420, перебуває на обліку в ДПІ у Рівненському районі Рівненської області ДПС (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30207687), зареєстрована платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.12.1998 за №24737645 НВ №315226, яке видане ДПІ у Рівненському районі.

Наказом в.о. начальника ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області від 01.08.2013 на підставі пп.78.1.4. п.78.1. п.78.4 ст..78 абз. 1 п.82.2 ст.82 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України у зв'язку із виявленням недостовірності даних , що містяться у податкових деклараціях, поданих ПВКФ «Фіалка», що свідчить про можливі порушення податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 та ненаданням пояснень і їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити ДПІ від 16.07.2013 №285/15-167; від 17.07.2013 №309/15-165 - наказано провести позапланову виїзну документальну перевірку ПВКФ «Фіалка».

В ході судового розгляду представником відповідача було встановлено, що підставою для призначення позапланової виїзної перевірки стали розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів позивача, а саме ФОП ОСОБА_4 за жовтень 2012 року, та ФОП ОСОБА_5 за грудень 2012 року.

Крім того, представник відповідача зазначив, що в запиті про надання документів направленого керівнику ПВКФ «Фіалка» ДПІ у Рівненському районі (Запит № 285/15-167 від 16.07.2013), було зазначено, що податковим органом виявлено розбіжності при звірці показників податкової звітності контрагентів, а саме ФОП ОСОБА_4 - за жовтень 2012 року та ФОП ОСОБА_5 - за грудень 2012 року. (Копія запиту надана суду та долучена до матеріалів справи.)

Не надання відповіді на вказаний запит та документів на підтвердження обґрунтованості показників податкової звітності стало підставою для проведення позапланової перевірки.

Поряд з тим, як стверджує представник позивача, запиту від 16.07.2013 №285/15-167 - позивач не отримував.

Згідно, пояснень представника позивача, відповідачем було направлено на адресу ПВКФ «Фіалка» лише запит від 17.07.2013 №309/15-165, на підставі якого у зв'язку із виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях податку на прибуток підприємства та податкових деклараціях з податку на додану вартість у позивача вимагалась податкова інформація з питань нарахування та сплати податкових зобов'язань позивачем за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

ПВКФ «Фіалка» було надано відповідь на письмовий запит ДПІ у Рівненському районі від 17.07.2013 №309/15-165, якою на підставі ст..ст.72, 73 Податкового кодексу України відмовлено відповідачу у наданні податкової інформації.

За таких обставин, на переконання позивача вказаний наказ є необґрунтованим та безпідставним, винесений з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Виходячи з приписів частини другої статті 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі виконанн я делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема підстави та порядок проведення перевірок платників податків урегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до вимог п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї із зазначених 13 самостійних підстав, в тому числі:

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

Згідно п.78.4. ст.78 Податкового кодексу Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, здійснення документальної виїзної позапланової перевірки платника податків можливе лише за наявності обставин, передбачених ст.78 Податкового кодексу України, а також в разі отримання таким платником податків відповідного наказу.

Як вбачається із матеріалів справи, при прийнятті оспорюваного наказу «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПВКФ «Фіалка» №67 від 01.08.2013, відповідач як на підставу для проведення перевірки посилався на пп.78.1.4. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України.

Вказана норма визначає, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За наведеного слідує, що на підставі пп.78.1.4. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, позапланова перевірка може бути призначена лише при наявності наступних послідовних умов:

1) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

2) у зв'язку з цим платнику податків надіслано письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження;

3) платник податків протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту не надав на нього пояснень та їх документального підтвердження.

Право податкового органу на отримання податкової інформації встановлено ст.73 ПК України.

Так, згідно п.73.1 ПК України податкова інформація безоплатно надається органам державної податкової служби періодично або на окремий письмовий запит органу державної податкової служби у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Відповідно до п. 73.3 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Аналогічна норма міститься у п.п.10,12 та 16 Порядку періодичного подання інформації органам ДПС та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМ України від 27.12.2010 № 1245 (далі Порядок).

Так, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують (п.10 Порядку).

Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства,законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню)доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених Податковим кодексом України (п.12 Порядку).

У разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (п.16 Порядку).

Як встановлено судом під час розгляду справи по суті, підставою для винесення оскаржуваного позивачем наказу було виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ПВКФ «Фіалка», що свідчить про можливі порушення податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 та не наданням пояснень і їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області №285/15-167 від 16.07.2013 та №309/15-165 від 17.07.2013.

Що ж стосується недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих ПВКФ «Фіалка» судом встановлено наступне.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу зазначено: виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих ПВКФ «Фіалка», що свідчить про можливі порушення податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

Поряд з тим, як встановлено судом під час розгляду справи - виявлена податковим органом «недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих ПВКФ «Фіалка»» була зумовлена попереднім «обнуленням» податковим органом податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість контрагентів позивача ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, у зв'язку із чим по програмі «Податковий блок» виявлено розбіжність даних в результаті співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання позивача в розрізі контрагентів.

В свою чергу, рішення про зменшення до 0 грн. податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень та грудень 2012 року ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 були оскаржені в досудовому та судовому порядку. На підтвердження чого, представником позивача в ході судового розгляду справи було надано належним чином завірені копії скарг ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 на рішення податкового органу про зменшення податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за вказані періоди та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №817/2459/13-а за позовом ФОП ОСОБА_5 до ДПІ у Рівненському районі про визнання дій протиправними.

Відповідно до ст. 56. Податкового кодексу, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби- з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Про факт оскарження вказаних рішень податкового органу ДПІ у Рівненському районі було повідомлено (що вбачається з долучених до матеріалів справи копій повідомлень про оскарження в досудовому порядку рішень податкового органу).

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Кодексу скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Поряд з тим, Податковим кодексом України, не врегульовано порядок узгодження факту обнуління податкового зобов'язання та податкового кредиту проведеного на підставі висновку акта перевірки суб'єкта господарювання без подальшого винесення податкового повідомлення рішення та формування податкового зобов'язання.

Відповідно до ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд в праві застосувати закон, що регулює подібні правовідносини(аналогія закону), а в за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

В свою чергу, обнулення податкового зобов'язання та податкового кредиту суб'єкта господарювання - платника податку тягне за собою подальше виникнення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у його контрагентів, які сформували податковий кредит на підставі податкових накладних виписаних таким субєктом гомподарювання та інші негативні для нього наслідки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість застосування до спірних правовідносин близьку за змістом норму Закону - п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України.

Таким чином, на переконання суду, обнулення податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів позивача (ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 ) станом на час винесення оскаржуваного наказу від 01.08.2013 мало статус неузгодженого, а тому не могли бути підставою для коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу до закінчення процесу їх оскарження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про передчасність висновку податкового органу щодо наявності недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих ПВКФ «Фіалка».

Що ж стосується надання пояснень на письмові запити податкового органу №285/15-167 від 16.07.2013 та №309/15-165 від 17.07.2013 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З досліджених у справі доказів, судом встановлено, що відповідачем раніше (запитами від 10.07.2013 № 179/22-120 та №180/22-120) витребовувалася у позивача податкова інформація з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 за період лютий 2013 року.

На підставі наказу начальника ДПІ у Рівненському районі від 05.08.2013 винесеного на підставі пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПВКФ «Фіалка» по вказаних вище контрагентах.

Що ж стосується запитів від 16.07.2013 №285/15-167 від 17.07.2013 №309/15-165, суд звертає увагу на наступне.

Відповідачем не доведено перед судом належними та допустими доказами факту вручення (надіслання позивачу) запиту від 16.07.2013 №285/15-167 .

Згідно запиту ДПІ у Рівненському районі від 17.07.2013 №309/15-165 - останній направлено позивачу у зв'язку із виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях податку на прибуток підприємства та податкових деклараціях з податку на додану вартість. На підставі чого відповідачем вимагалось у позивача податкова інформація з питань нарахування та сплати податкових зобов'язань позивачем за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

В свою чергу у запиті про надання податкової інформації від 17.07.2013 №309/15-165 відповідачем не наведено жодних із перелічених в п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України обставин для призначення такої перевірки.

Тобто, не зазначено ні про певні факти, що свідчать про можливі порушення Позивачем законодавства, ні про виявлену недостовірність даних, що містяться у поданих Позивачем податкових деклараціях, ні про подання до податкового органу скарги про ненадання Позивачем податкової накладної покупцю чи про порушення правил заповнення податкової накладної.

За таких обставин, у зв'язку із невідповідність вказаного запиту вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, та п.12 Порядку платник податків мав право не надавати відповідь на такий запит, а отже у податкового органу були відсутні підстави, зазначені у п.п.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, для проведення перевірки.

За змістом ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч цьому, відповідач не довів наявність у органу державної податкової служби підстав для проведення перевірки позивача, а отже і правомірність прийняття ним оспрюваного наказу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області від 01 серпня 2013 року №67 про призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПВКФ «Фіалка», винесено не на підставі та не в спосіб визначений чинним податковим законодавством, без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог позивача визнати протиправними дії податкового органу з призначення позапланової виїзної перевірки:

Відповідно до пп. 75.1.2. п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Особливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки визначені ст. 78 Кодексу, які містить вичерпний перелік підстав для її проведення.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України - Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Стосовно вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача, слід зазначити, що результатом оскаржуваних позивачем дій стало прийняття відповідачем рішення у формі наказу №67 від 01.08.2013 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПВКФ "Фіалка".

При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо порядку його винесення і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання неправомірними дій при його прийнятті, а тому питання неправомірності дій, у даному випадку, окремого встановлення судовим рішенням не потребує.

Тому суд вважає, що в частині визнання протиправними дій податкового органу з призначення позапланової виїзної перевірки слід відмовити.

За встановлених обставин позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби №67 від 01.08.2013 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка"".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 17,20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.