Рішення № 33552730, 12.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/4197/13

Справа № 2/1522/11924/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКом Банк» про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2011 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКом Банк» про визнання кредитного договору № 041/1-1036 від 30.03.2010 року недійсним та стягнення судових витрат. В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне: у травні 2011 року він дізнався про те, що до нього звернулося ПАТ КБ «СоцКом Банк» з позовними вимогами про розірвання кредитного договору № 041/1-1036 від 30.03.2010 року, стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором та додаткової угоди до нього від 30.09.2010 року в загальному розмірі 16 973 843,56 грн.. Однак він не є стороною за кредитним договором 041/1-1036 від 30.03.2010 року та додатковою угодою до нього від 30.09.2010 року, оскільки він не просив в ПАТ КБ «СоцКом Банк» і не одержував ніякі грошові кошти в кредит ані за цим договором, ані за будь яким іншим. У зв'язку із цим, усі зобов'язання, які могли б виникати у нього за дійсним кредитним договором, не можуть мати жодних юридичних наслідків за кредитним договором з ознаками фіктивності.

Працюючи в охоронному агентстві 29.03.2010 року під час виконання своїх службових обов'язків він отримав тілесні ушкодження та у зв'язку з цим перебував з 31.03.2010 року по 21.04.2010 року на стаціонарному лікуванні, однак при цьому пам'ятає, що 30.03.2010 року ніяких кредитних договорів не підписував. Проте, під час перебування в лікарні, до нього періодично приходили працівники ПАТ КБ «СоцКом Банк» і просили підписати невідомі йому папери, пояснюючи при цьому, що це пов'язано із необхідністю виплатити йому грошову компенсацію у вигляді допомоги на лікування. Після виходу із лікарні він продовжував працювати охоронцем у ПАТ КБ «СоцКом Банк».

Також позивач зазначив, що його одного разу викликали члени Правління ПАТ КБ «СоцКом Банк» і запропонували підписати нову трудову угоду, при цьому не надавали йому можливості ознайомитися з усім текстом запропонованої угоди, а надали для ознайомлення лише останню сторінку цієї угоди, мотивуючи її конфіденційністю. Остання сторінка, яка була йому надана для підписання, містила лише його реквізити та реквізити ПАТ КБ «СоцКом Банк». Бажаючи ознайомитися із текстом цієї угоди, але відчуваючи певний психологічний тиск, а від так не маючи можливості відмовитися від підписання наданої йому останньої сторінки невідомої йому угоди, він навмисне спотворив окремі елементи свого підпису, залишаючи на майбутнє можливість розпізнання сторінки невідомої йому угоди. Також за аналогічних обставин, ним також було підписано ще декілька бланків документів, за зовнішніми ознаками схожих на платіжні доручення. Подальша мета та спосіб використання підписаних ним бланків документів та окремих листів з його реквізитами, йому були не відомі. Наведені обставини свідчать про фіктивність кредитного договору № 041/1-1036 від 30.03.2010 року, оскільки він не мав жодного наміру брати ніякі кредити і виконувати будь-які інші зобов'язання фінансового характеру перед ПАТ КБ «СоцКом Банк» та не був ознайомлений з цим кредитним договором.

У судове засідання з'явився позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 23.062011р.), який зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, просили їх задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати та витрати пов'язані з оплатою експертизи у загальному розмірі 3 708,22 грн., надавши при цьому відповідну заяву.

Представник відповідача ПАТ КБ «СоцКом Банк» у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином у встановленому порядку про час, дату та місце судового засідання, чим позбавив суд можливості вислухати його думку по суті. При цьому в минулих судових засіданнях представник відповідача був присутнім та заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, у зв'язку з неявкою представника відповідача ПАТ КБ «СоцКом Банк» та неповідомленням про причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності представника відповідача ПАТ КБ «СоцКом Банк», згідно ст.169 ЦПК України на підставі наявних в справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, позивача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 у травні 2011 року дізнався про те, що у судовому порядку звернулося ПАТ КБ «СоцКом Банк» з позовними вимогами до нього про розірвання кредитного договору № 041/1-1036 від 30.03.2010 року, стягнення заборгованості за зазначеним кредитним договором та додаткової угоди до нього від 30.09.2010 року в загальному розмірі 16 973 843,56 грн.. В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ КБ «СоцКом Банк» зазначило, що 30.03.2010 року між ПАТ КБ «СоцКом Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 041/1-1036 від 30.03.2010 року та додаткову угоду до за значеного кредитного договору від 30.03.2010 року, згідно яких ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді відкличної не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 15 422 546,63 грн. на власні потреби (а.с.6- 8).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2012 року (головуючий суддя Турецький О.С.) провадження по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «СоцКом Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «СоцКом Банк» про визнання договору недійсним (головуючий суддя Домусчі Л.В.) (а.с.50).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі того, що не укладав та не підписував кредитний договір, не отримував кошти за зазначеним кредитним договором та не використовував їх на власні потреби звернувся з заявою до Управління СБУ України в Одеській області, згідно якої УСБУ в Одеській області була порушена оперативно-розшукова справа № 3-3181. В ході проведення перевірки УСБУ в Одеській області було отримано від ПАТ КБ «СоцКом Банк» копії документів, які послугували для укладання між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «СоцКом Банк» зазначеного кредитного договору із додатковими угодами та додатками до нього а також копії документів, які послугували для відкриття рахунків на ім'я ОСОБА_1 (а.с.77).

У зв'язку з неможливістю виконати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2012 року уповноваженою особою на виконання функцій ліквідатора ПАТ КБ «СоцКом Банк» - Власенко Д.В. суду був наданий лист (а.с.53) в якому зазначено, що надання оригіналів документів, які послугували для отримання ОСОБА_1 кредиту, є не можливим у зв'язку з тим, що 11.08.2011 року слідчим слідчої групи прокуратури Одеської області Даракчі О.Г. в ПАТ КБ «СоцКом Банк» був проведений обшук, в результаті якого були вилучені оригінали кредитної справи ОСОБА_1, згідно до протоколу обшуку.

На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012 року Управлінням СБУ в Одеській області до суду були надані матеріали проведеного почеркознавчого дослідження підпису ОСОБА_1 на документах пов'язаних із видачею на його ім'я кредиту з відповідними додатками, яке було проведено на підставі заяви ОСОБА_1.

Згідно висновку спеціаліста УНІІТСЕ СБУ при УСБУ в Одеській області - ОСОБА_5 від 28.10.2011 року № 151 зазначено, що підписи на наступних документах, а саме: заяві - анкеті на отримання кредиту фізичною особою від 29.03.2010 року, кредитному договорі №041/1-1036 від 30.03.2010 року, доповненні №1 до кредитного договору №041/1-1036 від 30.03.2010 року, додатковому договорі №1 до кредитного договору №041/1-1036 від 30.03.2010 року, заяві про відкриття поточного рахунку на ім'я ОСОБА_1 від 30.03.2010 року, заяві про видачу готівки №105_93 від 31.03.2010 року, договорі №032-07/182 банківського рахунку від 30.03.2010 року, опитувальнику клієнта - фізичної особи, договорі поруки № 041/1-1036-ДП від 30.03.2010 року - виконані не ОСОБА_1 (а.с.77-97).

Також на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012 року Прокуратурою Одеської області було надано суду посвідчені належним чином копії документів кредитної справи ОСОБА_1, яка була вилучена під час обшуку у ПАТ КБ «СоцКом Банк» (а.с.99-115).

На виконання ухвали суду від 05.02.2013 року, задовольняючи клопотання позивача та його представника, Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було виконано експертне дослідження щодо підписання ОСОБА_1 кредитного договору №041/1-1036 від 30.03.2010 року та відповідних документів до нього та надано суду висновок № 1304/02 від 26.08.2012 року згідно якого зазначено, що підписи від імені ОСОБА_1 у оригіналах документів, що надійшли на експертизу у матеріалах кримінального провадження № 1201270020000065, а саме: у договорі поруки № 041/1-1036-ДП від 30.03.2010 року; кредитному договорі № 041/1-1036 від 30.03.2010 року укладеного між ПАТ КБ «СоцКом Банк» та ОСОБА_1; додатку № 1 «Графік погашення кредиту» до кредитного договору № 041/1-1036 від 30.03.2010 року; додатковій угоді № 1 від 30.09.2010 року до кредитного договору № 041/1-1036 від 30.03.2010 року; заяві анкеті на отримання кредиту фізичною особою від імені ОСОБА_1 від 29.03.2010 року, - виконані не ОСОБА_1, а іншою (-ими) особою (-ами) з наслідуванням підписам ОСОБА_1. Зазначений висновок міститься у матеріалах справи (а.с.196-199).

Також згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 4041 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, працюючого охоронцем в охоронному агентстві «Оплот», 31.03.2010 року поступив на стаціонарне лікування до КУ «Міська клінічна лікарня № 11» та перебував на лікуванні до 21.04.2010 року (а.с.12).

Згідно ч.1 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно ч.2 ст. 234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У зв'язку з вищезазначеним суд вважає, що ОСОБА_1 не укладав з ПАТ КБ «СоцКом Банк» кредитний договір № 041/1-1036 від 30.03.2010 року, не підписував його та відповідні додатки, договори, заяви, що виникли з його походження.

Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На підставі того, що ОСОБА_1 не укладав з ПАТ КБ «СоцКом Банк» кредитний договір № 041/1-1036 від 30.03.2010 року, не підписував його та відповідно не отримував за ним грошових коштів то суд у розумінні ст. 1054 ЦК України вважає, що ПАТ КБ «СоцКом Банк» не виконав належним чином своїх зобов'язань за цим кредитним договором та не надав ОСОБА_1 грошові кошти, які в ньому зазначені.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦПК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 208 ЦК України, до правочинів, які слід вчиняти у письмовій формі належать, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити зазначеному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК такий правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний правочин), а не таким, що неукладений.

Згідно зі ст. 234 ЦК фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.

Розглядаючи цивільні справи про визнання правочинів недійсними за такою підставою, суд враховує, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно.

При цьому суд враховує, що нормами ст. 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, що передбачає: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними")зазначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Таким чином судом встановлено, що позивач не підписував кредитний договір № 041/1-1036 від 30.03.2010 року, від ПАТ КБ «СоцКом Банк» на виконання цього договору він не отримував вказану в договорі суму коштів, тобто сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину. У зв'язку з чим суд вважає можливим ухвалити рішення про визнання цього кредитного договору недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що внаслідок вимушеного звернення до суду позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 708 (три тисячі сімсот вісім) гривень 22 копійки, які складаються з витрат по сплаті держмита у розмірі 100 грн., витрат по сплаті ІТЗ розгляду справи у розмірі 120 грн., витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення доказів у розмірі 94,10 грн. та у розмірі 107,30 грн., витрат по сплаті судового збору за подання заяви про призначення судової експертизи у розмірі 107,30 грн. та витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 3 179,52 грн., які сплатив ОСОБА_1.

Зазначені витрати підтверджуються наявними у матеріалах справи квитанціями (а.с.1, 2, 21, 61, 145, рахунком ОНДІСЕ МЮУ України № 1304/02 від 29.05.2013 року на суму 3 179,52 грн. (а.с.191) та актом ОНДІСЕ МЮУ України № 1304/02 від 26.08.2013 року з якого вбачається, що вартість почеркознавчої експертизи складає 3 179,52 грн. (а.с.202).

За таких обставин після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 37, 38, 44, 58, 60, 61, 88 ч.1, 118-119, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1, 10, 15, 203, 215, 234, 525, 638, 1054, 1055 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКом Банк» про визнання кредитного договору недійсним - задовольнити.

Визнати кредитний договір № 041/1-1036 від 30.03.2010 року укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «СоцКом Банк» з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони про надання кредиту у вигляді відкличної не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 15 422 546,63 грн. - недійсним.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СоцКом Банк», код ЄДРПОУ 26364113, МФО 388313 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3 708 (три тисячі сімсот вісім) гривень 22 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

12.09.2013