Ухвала суду № 33552264, 16.04.2013, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/600/13-ц

Провадження № 4-с/355/4/13

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2013 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді. Лисюка О.Д.

при секретарі Гордієнко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Баришівського районного управління юстиції Київської області, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на дії державного виконавця Качур Тетяни Миколаївни, в якій просить визнати її дії неправомірними, зобов'язати прийняти до примусового виконання виконавчого листа від 21.01.2013р №1001/684/2012 виданого Баришівським районним судом Київської області від 18.03.2013 року на зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні права приватної власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 3.4804га, яка розташована на території Веселинівської сільської ради шляхом знесення самовільно збудованого житлового будинку по АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2, сараю, вітряка, туалету, паркану з металопрофілю та паркану з металевої сітки, а також зобов'язати ОСОБА_3, усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належної йому на праві власності земельної ділянки шляхом засипання самовільно викопаної водойми та усунення земельного насипу для заїзду транспорту.

ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав свої вимоги, викладені у скарзі до суду. Просить винести рішення на його користь, оскільки він не може розпоряджатися своїм нерухомим майном на власний розсуд.

В судовому засіданні головний державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Баришівського районного управління юстиції Київської області Качур Тетяна Миколаївна заперечила проти скарги пояснивши, що нею було винесено постанову на підставі п. 6 ч 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, так як виконавчий документ не відповідав вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не повністю зазначено адресу місця проживання боржника, зокрема номер будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»: державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документу до виконання; він відповідає вимогам, передбаченим цим законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу ДВС; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст.27 Закону, України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 с.25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Якщо боржнику не буде вручено постанову про, відкриття виконавчого провадження, то у відділі ДВС не буде можливості розпочати примусове виконання рішення суду.

Просить скаргу ОСОБА_2 на дії ВДВС Баришівського РУЮ в Київській області залишити без задоволення та зобов'язати його усунути недоліки у виконавчому документі та надіслати до відділу ДВС для примусового виконання.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21 січня 2013 року було зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні права приватної власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 3,4804 га, кадастровий номер 3220280800:03:090:0673, яка розташована на території Веселинівської сільської ради Баришівського району Київської області шляхом знесення самовільно забудованої частини житлового будинку по АДРЕСА_1, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2, сараю, вітряка, туалету, вигрібної ями, паркану з металопрофілю та паркану з металевої сітки, а також зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належної йому на праві власності земельної ділянки шляхом засипання самовільно викопаної водойми та усунення земельного насипу для заїзду транспорту.

Оскільки в добровільному порядку ОСОБА_3 рішення суду не

виконав, ОСОБА_2 був пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої

служби Баришівького РУЮ виконавчий лист.

В ході судового розгляду було встановлено, що 03 квітня 2013 року скаржнику було надіслано Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження винесену головним державним виконавцем, Качур Тетяною Миколаївною, оскільки у виконавчому документі не зазначений номер житлового будинку по АДРЕСА_1, частина якого підлягає знесенню згідно рішення суду. Суд вважає, що при винесенні даної постанови, головним держаним виконавцем Качур Т.М. не було враховано той факт, що спірний житловий будинок самовільно побудований ОСОБА_3 на земельній частці (паю), яка розташована за межами села понад шляхом Баришівка - Поділля та межує з територією с. Веселинівка.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_2, частина земельної ділянки, розміром 0, 6137 га самовільно захоплена ОСОБА_3 та на якій, останнім побудовано частину житлового будинку, сараю, вітряка, туалету, вигрібної ями, паркану з металопрофилю та паркану з металевої сітки, а також знаходиться самовільно викопана водойма та насип із землі для заїзду транспорту.

Також слід зазначити, що адресу самовільно захопленої земельної ділянки площею 3,4804 га, кадастровий номер 3220280800:03:090:0673, яка розташована на території Веселинівської сільської ради, Баришівського району, Київської області, на якій і розташований незаконно та самовільно збудований спірний будинок, у виконавчому листі зазначено чітко, адже земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва номер та вулиця не присвоюється, а кадастровий номер зазначено у виконавчому листі.

03 квітня 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Баришівського РУЮ було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з посиланням на ту обставину, що у виконавчому документі не повністю зазначена адреса ОСОБА_3

Як вказує державний виконавець, виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не вказано місце проживання чи реєстрації боржника, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п. 1 ч. 1, п. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2 ч.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного І повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ч. 9, 10, 11 п. З ст. 11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ.

Суд вважає, що головний державний виконавець Качур Т.М. приймаючи рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) не скористалася наданими їй правами.

У своїй постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець керуючись п. 6 ч. 1' ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» вказує загальні підстави, які не відповідають вимогам ст. 18 Закону, а саме відсутність відомостей щодо місця проживання боржника чи прописки.

Суд вважає, що відмова державного виконавця з цієї підстави суперечить вимогам п. 1 ст.40, Закону « Про виконавче провадження», яка передбачає, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника, державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Отже, приймаючи рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) головний державний виконавець Качур Т.М не прийняла до уваги вищезазначене та порушила вимоги п.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» не вживши усіх відповідних заходів задля своєчасного і повного вчинення виконавчих дій-передбачених цим Законом.

У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону, державний виконавець роз'яснює .заявникові право на звернення до суду чи .Іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами ст. 18 цього Закону.

Оскільки захистити порушене право ОСОБА_2 на користування своєю власністю іншим чином є неможливим, суд вважає, що відмова у відкритті виконавчого провадження на прийняття до примусового виконання виконавчого листа від 21.01.2013р №1001/684/2012 виданого Баришівським районним судом Київської області від 18.03.2013 року на зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні права приватної власності ОСОБА_2, винесеної качур Т.М. є неправомірною.

Керуючись ст.ст. 383-389 ЦПК України, ст. 3 ст. 6, п.п. 1, 2, 3,9,10,11 ст. 11,17, 19, 20, 22,25, пп. 3,4, ст. 26, ст. 40, ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції Закону від 04.11.2010 року), суд, - .

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Баришівського районного управління юстиції Київської області, задовольнити в повному об'ємі.

Визнати неправомірними дії. державного виконавця ВДВС Баришівського районного управління юстиції щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1001/684/2012 виданого 21 січня 2013 року. .

Зобов'язати ВДВС Баришівського районного управління юстиції прийняти до свого провадження виконавчого документа та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1001/684/2012, виданого 21 січня 2013 року Баришівським районним судом Київської області про зобов'язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні права приватної власності ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 3,4804 га, кадастровий номер 3220280800:03:090:0673, яка розташована на території Веселинівської сільської ради, Баришівського району, Київської області шляхом знесення самовільно забудованої частини житлового будинку по АДРЕСА_1, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2, сараю, вітряка, туалету, вигрібної ями, паркану з метало профілю та паркану з металевої сітки. Зобов'язанти ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_2 належної йому на праві власності земельної ділянки шляхом засипання самовільно викопаної, водойми та усунення земельного насипу для заїзду транспорту.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності шляхом подання протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Баришівського районного суду О. Д. Лисюк