Постанова № 33551285, 09.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа№ 910/8105/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Доник О.В.

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фанні"

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.06.2013 року

у справі № 910/8105/13 (суддя - Морозов С. М.)

за позовом дочірнього підприємства із 100% іноземною інвестицією "Бурда-Україна", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фанні", м. Київ,

про стягнення 180 394,64 грн.,

за участю представників:

від позивача: Бишевець І.Б. - представник (дов. б/н від 11.04.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство із 100% іноземною інвестицією "Бурда-Україна" (надалі - ДП "Бурда-Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Фанні" (надалі - ТОВ „Фанні") 180 394,64 грн. основного боргу, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості за надані послуги по договору №1506 від 01.06.2012 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі №910/8105/13 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 180 394,46 грн. основного боргу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Фанні" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 09.09.2013 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 09.09.2013 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника позивача з приводу можливості розгляду апеляційної скарги без участі інших учасників судового процесу, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити перевірку рішення у відсутність представника відповідача за наявними у справі доказами.

09.09.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 року між дочірнім підприємством із 100% іноземною інвестицією "Бурда-Україна" (в тексті договору - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фанні" (в тексті договору - замовник) було укладено договір №1506 на розміщення реклами (надалі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався опублікувати в журналах виконавця рекламу замовника відповідно до умов даного договору, а замовник зобов'язався прийняти послуги та вчасно і повністю оплати їх (а.с.9-12). До договору укладено додаток №1, яким визначені умови розміщення рекламних матеріалів (а.с.17).

Відповідно до п.1.3 договору конкретний журнал, обсяг й умови розміщення замовленої реклами визначаються на підставі заявок замовника й можуть бути погоджені замовником і виконавцем у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.1.4 договору замовник зобов'язаний надати виконавцеві готовий оригінал-макет реклами в строки, зазначені в додатках і прайс-листах на видання, що є невід'ємною частиною договору. Остаточний варіант оригінал-макета повинен бути затверджений замовником у письмовій формі (п.1.6 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується розпочати та закінчити надання послуг не пізніше строків, погоджених сторонами у відповідному додатку.

Згідно п. 1.12 договору сторони прийшли до згоди, що місце розташування реклами замовника визначає виконавець за своїм розсудом, якщо інше не обговорено сторонами окремо.

Договір діє з моменту підписання його уповноваженими представниками обох сторін та до 31.12.2012 року, але не може бути припинений раніше повного виконання всіх зобов'язань, передбачених даним договором, або таких, що виникли у зв'язку з його виконанням (п.7.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким у відповідності до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Таким чином, укладення ДП "Бурда-Україна" та ТОВ „Фанні" договору №1506 від 01.06.2012 року було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Пунктом 1 додатку №1 договору сторонами погоджені наступні умови розміщення рекламних матеріалів клієнта у виданнях: 1) «Люблю готовить!» 2012/08 на суму 30 000,00грн., дата виходу журналу - 17.07.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 26.06.2012р.; 2) «Люблю готовить!» 2012/09 на суму 22 000,00грн., дата виходу журналу - 10.08.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 30.07.2012р.; 3) «Люблю готовить!» 2012/10 на суму 30 000,00грн., дата виходу журналу - 14.09.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 30.07.2012р.; 4) «Приятного аппетита» 2012/10 на суму 7 000,00грн., дата виходу журналу - 21.09.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 03.09.2012р.; 5) «Люблю готовить!» 2012/11 на суму 30 000,00грн., дата виходу журналу - 16.10.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 27.08.2012р.; 6) «Домашний доктор» 2012/12 на суму 5 000,00грн., дата виходу журналу - 06.11.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 05.10.2012р.; 7) «Даша. Рецепты на любой вкус» 2012/12 на суму 3 000,00грн., дата виходу журналу - 13.11.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 15.10.2012р.; 8) «Люблю готовить!» 2012/12 на суму 30 000,00грн., дата виходу журналу - 09.11.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 24.09.2012р.; 9) «Приятного аппетита» 2012/12 на суму 7 000,00грн., дата виходу журналу - 20.11.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 29.10.2012р.; 10) «Люблю готовить!» 2013/01 на суму 30 000,00грн., дата виходу журналу - 07.12.2012 р., дата передачі реклами виконавцю - 22.10.2012р.

На виконання договору відповідач надіслав позивачу наступні заявки на розміщення реклами: заявка від 18.06.2012р. на розміщення реклами у виданні "Люблю готовить" №8; заявка від 26.07.2012р. на розміщення реклами у виданні "Люблю готовить" №№ 9, 10, 11; заявка від 28.08.2012р. на розміщення реклами у виданні "Приятного аппетита" №10; заявка від 11.10.2012р. на розміщення реклами у виданні "Люблю готовить" №№ 12, 01; заявка від 12.10.2012р. на розміщення реклами у виданнях "Приятного аппетита" № 12, "Даша. Рецепты" № 12, "Домашний доктор" № 12 (а.с.13-16, 76).

Дані заявки позивачем були виконані шляхом опублікування реклами, що підтверджується копіями журналів з рекламними матеріалами (а.с.85-104).

У період з серпня по грудень 2012 року на виконання договору відповідачем отримані послуги на загальну суму 232 800,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг № 3372 від 13.07.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 3698 від 10.08.2012р. на суму 26 400,00 грн., № 4264 від 14.09.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 4462 від 21.09.2012р. на суму 8 400,00 грн., № 4941 від 16.10.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 5478 від 06.11.2012р. на суму 6 000,00 грн., № 5548 від 09.11.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 5572 від 13.11.2012р. на суму 3 600,00 грн., № 5710 від 20.11.2012р. на суму 8 400,00 грн., № 6145 від 07.12.2012р. на суму 36 000,00 грн., наручно врученими відповідачеві (а.с.27-35, 78). Факт отримання даних актів ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження відповідачем не заперечувався.

На виконання договору позивачем виставлені рахунки № 43623 від 09.07.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 43963 від 06.08.2012р. на суму 26 400,00 грн., № 44752 від 10.09.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 44841 від 11.09.2012р. на суму 8 400,00 грн., № 45329 від 08.10.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 45881 від 29.10.2012р. на суму 6 000,00 грн., № 45922 від 30.10.2012р. на суму 3 600,00 грн., № 46006 від 05.11.2012р. на суму 36 000,00 грн., № 46062 від 06.11.2012р. на суму 8 400,00 грн., № 46649 від 03.12.2012р. на суму 36 000,00 грн., на загальну суму 232 800,00 грн. (а.с.18-26, 77).

Свої вимоги позивач обґрунтовує наявністю заборгованості на загальну суму 196 800,00грн., що виникла на підставі зазначених заявок, актів та рахунків, за виключенням заявки від 18.06.2012р., акту № 3372 від 13.07.2012р. та рахунку № 43623 від 09.07.2012р. (а.с.76-78).

Розділ 3 договору передбачає порядок розрахунків та платежів.

Відповідно до п.3.1 договору вартість розміщення і розповсюдження реклами замовника визначаться по тарифам, діючим на момент укладання договору та розрахунку, зазначеного у відповідному додатку або заявці замовника.

Згідно п.3.3 договору оплата заявленої реклами провадиться замовником на умовах відстрочення платежу, на підставі виписаних виконавцем рахунків шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 14 календарних днів з моменту опублікування реклами замовника у відповідному видані.

Аналогічне положення про строки оплати міститься в п.2 додатку №1 до договору.

Пунктом 7.7 договору сторонами погоджено, що виконання умов даного договору оформляється актами прийому-передачі наданих послуг, підписаними обома сторонами. Підписаний акт наданих послуг замовник зобов'язується передати виконавцю не пізніше 2-х робочих днів з моменту отримання. У випадку, якщо в зазначений строк замовник не повернув виконавцю підписаний акт і не надав мотивовану відмову, послуги вважаються прийнятими замовником у повному обсязі, а за умови, що замовником за послуги не була проведена передбачена договором оплата, вони підлягають оплаті в повному обсязі в семиденний строк з моменту передачі замовнику відповідного акту.

Відповідно до статті 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач оплату за договором не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 196 800,00 грн.

Відповідачем отримані послуги оплачені частково в сумі 16 405,54 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с.79-84).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати отриманих послуг, позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 370 від 26.12.2012 року про погашення заборгованості за договором №1506 від 01.06.2012 р., в якості додатків до якого долучено акти здачі-прийняття наданих послуг (а.с.36-38). Дана вимога відповідачем залишена без відповіді.

Таким чином, станом на час звернення позивача із позовом заборгованість відповідача за договором №1506 від 01.06.2012 р. становить 180 394,46 грн. (196 800,00 грн. - 16 405,54 грн.).

Відповідно до вимог статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отримання послуг відповідачем на виконання договору №1506 від 01.06.2012 року без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку надання послуг, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити їх вартість.

Враховуючи викладене, товариством з обмеженою відповідальністю "Фанні" не було надано доказів на підтвердження оплати зазначених послуг у повному обсязі, що свідчить про наявність заборгованості перед позивачем на суму 180 394,46 грн., а тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про стягнення заборгованості у зазначеному вище розмірі підлягає задоволенню.

Як вірно встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, у тому числі розрахунком позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем становить 180 394,46 грн. В прохальній частині позовної заяви ДП «Бурда-України» просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 180 394,64 грн. Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 0,18 грн. (180 394,64 грн. - 180 394,46 грн.) не підлягають задоволенню.

Судова колегія відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги щодо порушення судом прав відповідача на участь у розгляді справи в суді першої інстанції з огляду на те, що згідно ухвали про порушення провадження у справі №910/8105/13 розгляд справи був призначений на 21.05.2013 року (а.с.1-2). Ухвалою місцевого суду від 21.05.2013 року в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи був відкладений на 11.06.2013 року, про що відповідача повідомлено за адресою його місцезнаходження: м. Київ, просп. Червонозоряний, 119, оф.220. Факт своєчасного повідомлення скаржника про дату, місце та час розгляду справи свідчить повідомлення про вручення 27.05.2013 року поштового відправлення (а.с.48-51).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звернувся із заявою про відкладення розгляду справи (а.с.105).

Статтею 75 ГПК України передбачено, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Стаття 77 ГПК України передбачає, що господарський суд відкладає розгляд справи, лише у випадку якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Отже, місцевий суд має право розглянути справу за відсутності учасників провадження, якщо відсутні обставини, за яких спір не може бути вирішено без їх участі. Задоволення клопотання про відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фанні" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фанні" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі №910/8105/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі №910/8105/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/8105/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Остапенко О.М.