Яготинський районний суд Київської області
справа № 382/1627/13-ц
2/382/622/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2013 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Бурзель Ю.В.,
при секретарі - Ковальчуку В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготині Київської області позовну заяву публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
У серпні 2013 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду із вказаним позовом.
Зазначало, що 02 серпня 2006 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 8 102 долари США строком до 02 серпня 2011 року під 13% річних.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 02 серпня 2006 року між банком і ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, 09 лютого 2009 року між банком і ОСОБА_2 року було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручився за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконує неналежним чином, у зв'язку із чим утворилась заборгованість за кредитним договором, ОСОБА_2 поручився за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку 4 812, 50 доларів США заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, однак від нею до суду надійшла заява про застосування позовної давності в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом та в частині стягнення трьох процентів річних.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак від нього до суду надійшла заява, у якій він просив відмовити у позовних вимогах банку до нього як поручителя, у зв'язку з припиненням договору поруки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Установлено, що 02 серпня 2006 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 8 102 долари США строком до 02 серпня 2011 року під 13% річних.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором 02 серпня 2006 року між банком і ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу, 09 лютого 2009 року між банком і ОСОБА_2 року було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручився за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконує неналежним чином, у зв'язку із чим станом на 09 квітня 2013 року утворилась заборгованість за кредитним договором: 2548, 54 долари США - заборгованість по сплаті кредиту, 2015,49 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 14,23 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 232,56 доларів США - три проценти річних від суми простроченого кредиту, 1,68 долар США - три проценти річних від суми прострочених процентів по кредиту (а.с. 8).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Ураховуючи, що строк виконання основного зобов'язання - зобов'язання за кредитним договором настав 02 серпня 2011 року, банк звернувся до суду з вказаним позовом (подав позовну заяву до Солом'янського районного суду м. Києва) 29 квітня 2013 року, тобто з пропущенням шестимісячного строку на звернення до поручителя з вимогою виконання зобов'язань, договір поруки є припиненим, а тому у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_2 слід відмовити.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ст. ст. 258, 267 ЦК України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 допущено порушення зобов'язань за кредитним договором і що ОСОБА_1 заявлено про застосування позовної давності, суд вважає, що на позичальника слід покласти обов'язок по сплаті банку заборгованості за кредитним договором, пені за один рік та трьох процентів річних за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст. ст. 559, 1054 ЦК України, ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Родовід банк" задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 3 780, 29 доларів США у рахунок боргу за кредитним договором, що за курсом НБУ складає 30 215 грн. 86 коп., 1 408, 15 доларів США пені,що за курсом НБУ складає 11 255 грн. 32 коп., 421, 82 долари США у рахунок трьох процентів річних від суми простроченого кредиту, що за курсом НБУ складає 3 371 грн. 60 коп., 24,42 долари США у рахунок трьох поцентів річних від суми прострочених процентів, що за курсом НБУ складає 195 грн. 18 коп., та 229 грн. 40 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяЮ.В. Бурзель
Судове рішення № 33551132, Яготинський районний суд Київської області було прийнято 13.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 382/1627/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: