Рішення № 33550911, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14082/13

"fs147"> 12.09.13

За позовом Державного підприємства “Керченський морський рибний порт”

до Державного підприємства “Науковий селекційно-генетичний центр рибництва”

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

Представники сторін: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ:

23 липня 2013 року Державне підприємство “Керченський морський рибний порт” (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 24-4/978 від 03.07.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства “Науковий селекційно-генетичний центр рибництва” (відповідач) передоплати в розмірі 99 800,00 грн. (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Продавець, не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за договором купівлі-продажу № 2 від 14 червня 2012 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив позивачеві, як Покупцю, поставку товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 13.08.2013 року.FONT>/P>

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників сторін відкладено до 12.09.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2012 року між позивачем (далі по тексту – Покупець або Отримувач) та відповідачем (надалі – Постачальник або Продавець) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 2 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі – Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити на умовах договору наступний товар, згідно накладної.

Позивач зазначає, що всупереч умовам Договору, поставку товару Постачальник на користь Продавця не здійснив, незважаючи на перерахування останнім 100% оплати за товар в сумі 99 800,00 грн., у зв’язку із чим Покупець в червні 2013 року звернувся до Продавця з досудовим повідомленням № 24-4/925 від 20.06.2013р. в якому зауважив на обставинах повернення грошових коштів у випадку не виготовлення та не передачі Продавцем товару. Як вказує позивач, відповідач товару не поставив, грошових коштів за товар не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 99 800,00 грн.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 14 червня 2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 2 згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується виготовити та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплатити на умовах договору наступний товар, згідно накладної.

Пунктом 2.1., 2.2. Договору встановлено, що вартість товару, що поставляється за договором згідно Протоколу узгодження ціни (додаток 1), становить 99 800 грн. у т.ч. ПДВ 16 633 грн. 33 коп. Оплата продукції: 100% предоплата проводиться з дня отримання виставлених Продавцем рахунків протягом 10 банківських днів.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2012 року, на підставі виставленого Продавцем рахунку-фактури № СФ-000054 від 14.06.2012р., Покупець перерахував на користь Постачальника 99 800,00 грн., як 100% передплати за товар по Договору, що підтверджується банківською випискою (копія виписки міститься в справі).

Пунктом 3.5. Договору, з урахуванням уточнень за Додатковою угодою № 1 (копія в справі), передбачено, що термін виготовлення та передача товару не пізніше 30.06.2013 року.

Доказів поставки Постачальником на користь Покупця товару за Договором в строк не пізніше 30.06.2013 року до суду не представлено.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

За ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що коштів за непоставлений в строк товар Продавець Покупцю не повернув.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару по Договору, а також доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар, станом на вересень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця заборгованості за Договором поставки в розмірі 99 800,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 996,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Науковий селекційно-генетичний центр рибництва” (ідентифікаційний код 00472609, адреса: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135, р/р 260003011579 в ПАТ „КБ „Актив-банк" у м. Київ, МФО 300852), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства “Керченський морський рибний порт” (ідентифікаційний код 00467873, адреса: 98320, АРК, м. Керч, вул. Свердлова, буд. 49, п/р 260070400061 ПАТ Банк „Морской", МФО 324742, м. Севастополь), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу – 99 800,00 грн. (дев’яносто дев’ять тисяч вісімсот гривень) та судові витрати – 1 996,00 грн. (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто шість гривень). Видати наказ.

Копію даного рішення направити сторонам у справі № 910/14082/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.09.2013р.

Суддя О.В. Котков