Ухвала суду № 33550347, 17.09.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3969/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про зебезпечення позову

17 вересня 2013 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл спільного майна подружжя.

Крім того, позивач разом з позовом надав заяву про забезпечення позову в якій просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на:

1. ? частину земельної ділянки площею 0,1153 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 5123755800:00:002:0175, яка належить відповідачці ОСОБА_2 (державний акт серії ЯЖ №707757);

2. ? частину житлового будинку № 4, загальною площею 235 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належить відповідачці ОСОБА_2;

3. Однокімнатну квартиру АДРЕСА_1;

посилаючись на те, що на даний час право власності на вказане майно зареєстроване за відповідачкою і вона має всі підстави на власний розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном, а саме може у будь-який час продати (відчужити) спірні майно, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Крім цього, позивач просить суд заборонити відповідачці вчиняти дії, щодо відчуження автотранспортного засобу марки «Toyota corolla sport», 1995 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вимоги позивача про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням фактичних даних, які є в матеріалах справи, вважаю, що неприйняття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 частину житлового будинку може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому заява в цій частині підлягає задоволенню.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р., зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини 3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачами вимогами.

Відповідно до частини 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи - позивачем не надано суду жодних доказів про те, що однокімнатна квартира № 27, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та транспортний засіб марки «Toyota corolla sport», 1995 року випуску, сірого кольору, державний номер НОМЕР_1, належить на праві власності саме відповідачці, а також не надано доказів вартості вказаного та законне обґрунтування необхідності застосування накладення арешту на вказане майно відповідачки, що унеможливлює законне та обґрунтоване забезпечення позову, не порушуючи при цьому охоронюваних прав власності відповідачки, у зв'язку з чим, в частині клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на однокімнатну квартиру та заборони вчиняти певні дії відносно вищевказаного транспортного засобу - слід відмовити.

На підставі викладеного заява позивача про накладення арешту на майно відповідачів підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково;

2. Накласти арешт на :

- ? частину земельної ділянки площею 0,1153 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 5123755800:00:002:0175, яка належить відповідачці ОСОБА_2 (державний акт серії ЯЖ №707757);

- ? частину житлового будинку № 4, загальною площею 235 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2, який належить відповідачці ОСОБА_2;

3. В задоволенні решти заяви про забезпечення позову - відмовити.

.

Строк пред'явлення до виконання один рік.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя : Д.М. Гандзій