Рішення № 33550221, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15935/13 11.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» стягнення боргу в розмірі 5 436 гривень 57 копійок

Представники:

від Позивача: Дружинський А.С. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» (надалі також - «Відповідач») про стягнення боргу в розмірі 5 436 гривень 57 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 17 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» укладено Договір поставки № 333ф/12. На виконання умов Договору в період з 18 квітня 2012 року по 07 грудня 2012 року Позивачем поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» продукцію на загальну суму 30 173 гривні 76 копійок. Станом на 15 серпня 2013 року Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 21 332 гривні 00 копійок. Також, Відповідачем частково повернуто товар на загальну суму 4 900 гривень 88 копійок. Отже, заборгованість за поставлений товар станом на 15 серпня 2013 року становить 3 940 гривень 88 копійок. Крім того, враховуючи невиконання Відповідачем умов Договору поставки, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» 394 гривні 08 копійок штрафу, 874 гривні 88 копійок пені, 207 гривень 78 копійок 3% річних та 18 гривень 95 копійок інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15935/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

10 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача копію довідки з обслуговуючого банку; оригінал довідки з ЄДРПОУ на Відповідача та письмове підтвердження того, що в провадженні господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 11 вересня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини нез'явлення суд не повідомив.

Суд зазначає, що Відповідач повідомлявся ухвалою суду про порушення провадження у справі № 910/15935/13 від 20.08.2013 року про час та місце розгляду справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, проти заявлених позовних вимог не заперечив.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій станом на 15 серпня 2013 року вбачається, що місцезнаходженням Відповідача є: 03115, м. Київ, вулиця Біличанська, будинок 1, квартира 62.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.08.2013 року судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій адресу відповідача, що підтверджується копією реєстру згрупованих поштових відправлень від 23.08.2013 року. При цьому, повідомлення про вручення поштового відправлення або конверти до суду не повернулись.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, не зважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 11 вересня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» («Покупець») укладено Договір поставки № 333ф/12 (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти і оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених Договором.

Відповідно до пункту 1.3. Договору, загальна вартість Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії Договору згідно накладних, що є невід'ємними частинами Договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової накладної, що є підтвердженням належного виконання Постачальником умов Договору. Підписання представником Покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника Покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання Постачальником умов Договору по поставці товару та засвідчує узгодження з Покупцем асортименту, кількості, якості та вартості товару зазначеної в видатковій накладній (пункт 4.5. Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору в період з 18 квітня 2012 року по 07 грудня 2012 року Позивачем поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» продукцію на загальну суму 30 173 гривні 76 копійок. Станом на 15 серпня 2013 року Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 21 332 гривні 00 копійок. Також, Відповідачем частково повернуто товар на загальну суму 4 900 гривень 88 копійок. Отже, заборгованість за поставлений товар станом на 15 серпня 2013 року становить 3 940 гривень 88 копійок. Крім того, враховуючи не виконання Відповідачем умов Договору поставки, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» 394 гривні 08 копійок штрафу, 874 гривні 88 копійок пені, 207 гривень 78 копійок 3% річних та 18 гривень 95 копійок інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № 333ф/12 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки на суму 30 173 гривні 76 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковими накладними.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3 940 гривень 88 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 207 гривень 78 копійок 3% річних та 18 гривень 95 копійок інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.3 Договору, крім пені, передбаченої п. 7.2., у випадку несвоєчасної оплати товару понад 10 днів Покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 394 гривні 08 копійок штрафу та 874 гривні 88 копійок пені підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» (03115, м. Київ, вулиця Біличанська, будинок 1, квартира 62, код ЄДРПОУ 37395219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» (02660, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, код ЄДРПОУ 36100206) 5 436 (п'ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 57 копійок, з яких: 3 940 гривень 88 копійок - сума основного боргу, 394 гривні 08 копійок штрафу, 874 гривні 88 копійок пені, 207 гривень 78 копійок 3% річних та 18 гривень 95 копійок інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сита Хата» (03115, м. Київ, вулиця Біличанська, будинок 1, квартира 62, код ЄДРПОУ 37395219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім-«Фрегат» (02660, м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, код ЄДРПОУ 36100206) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин