Рішення № 33550189, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15900/13 11.09.13Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» до про Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича стягнення заборгованості в розмірі 17 421 гривня 83 копійки

Представники:

від Позивача: Куделя Д.Ю. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (надалі також - «Відповідач») стягнення заборгованості в розмірі 17 421 гривня 83 копійки.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 12 липня 2012 року між Дочірнім підприємством «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» та Фізичною особою-підприємцем Галстяном Ашотом Вардановичем укладено Договір поставки № 6513. На виконання вказаного Договору Відповідачем було отримано але не оплачено товар згідно товарної накладної №49390995 на суму 13 401 гривня 41 копійка. На дату судового розгляду по суті Відповідач не сплачує за поставлений товар вже понад 80 днів та відмовляється від оплати товару не зважаючи на те, що товар ним реалізовано. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича 13 401 гривня 41 копійка - суму основної заборгованості та 4 020 гривень 42 копійки - штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/15900/13, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

11 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.08.2013 року, Довідку на підтвердження того, що в провадженні Господарського судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору та оригінал Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на Відповідача.

В судовому засіданні 11.09.2013 року представник Позивач підтримав вимоги, доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 26 серпня 2013 року.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача у судове засідання 11 вересня 2013 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 11 вересня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2012 року між Дочірнім підприємством «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» («Продавець») та Фізичною особою-підприємцем Галстяном Ашотом Вардановичем («Покупець») укладено Договір поставки № 6513 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у Договорі.

Найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що є предметом Договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару. Усі накладні є складовими частинами Договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості Товару (пункт 1.2. Договору).

Як вбачається з Видаткової накладної № 49390995 від 05 квітня 2013 року, Відповідач отримав від Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» товар на загальну суму 22 045 гривень 88 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на дату судового розгляду по суті Відповідач не сплачує за поставлений товар вже понад 80 днів та відмовляється від оплати товару не зважаючи на те, що товар ним реалізовано. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича 13 401 гривня 41 копійка - суму основної заборгованості та 4 020 гривень 42 копійки - штрафних санкцій

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки № 6513 між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки підтверджується матеріалами справи, а саме: Видатковою накладною № 49390995 від 05 квітня 2013 року.

Також, Суд звертає увагу, що відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01 квітня 2013 року по 23 липня 2013 року, підписаного представниками сторін, сальдо після звіряння на користь Позивача складає 13 401 гривня 41 копійка.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 13 401 гривні 41 копійки - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.4. Договору визначено, що у випадку прострочки Покупцем оплати вартості Товару більше ніж на 30 календарних днів вважається, що Покупець необґрунтовано відмовився від оплати Товару та зобов'язаний сплатити на користь Продавця, крім установленої договором пені, штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк Товару.

Таким чином, позовні вимоги Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» про стягнення 4 020 гривень 42 копійки штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок, 7, квартира 6, ідентифікаційний номер - 3297519317) на користь Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» (03115, м. Київ, вулиця М. Краснова, будинок 27, код ЄДРПОУ 31903537) 17 421 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять одну) гривню 83 копійки, з яких: 13 401 гривня 41 копійка - сума основної заборгованості та 4 020 гривень 42 копійки - штрафні санкції.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (03087, м. Київ, вулиця Єреванська, будинок, 7, квартира 6, ідентифікаційний номер - 3297519317) на користь Дочірнього підприємства «САВСЕРВІС СТОЛИЦЯ» (03115, м. Київ, вулиця М. Краснова, будинок 27, код ЄДРПОУ 31903537) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин