Рішення № 33550178, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15736/13 12.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» стягнення 5 467 гривень 34 копійок

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максима» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 5 467 гривень 34 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що згідно накладних Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» Позивачем була поставлена металопродукція на загальну суму 630 235 гривень 96 копійок, яка оплачена Відповідачем частково на загальну суму 624 768 гривень 62 копійки. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима» складає 5 467 гривень 34 копійки. Також, Позивач зазначає, що 31.07.2013 року звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» з вимогою № 31/07-13 від 31.07.2013 року погасити заборгованість у розмірі 5 467 гривень 34 копійки. Однак, зазначена вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2013 р. порушено провадження у справі № 910/15736/13, розгляд справи призначено на 12.09.2013 року.

10 вересня 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Клопотання про розгляд справи № 910/15736/13 без представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима». Також, представником Позивача надано витребувані Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.08.2013 року оригінали доданих до позовної заяви документів.

В судове засідання представники Позивача та Відповідача не з'явились, про поважні причини нез'явлення суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 30.08.2013 року та 27.08.2013 року відповідно.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники сторін в судове засідання 12 вересня 2013 року не з'явились, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Накладних № 260 від 24.06.2011 року, № 010711 від 01.07.2011 року, № 08082 від 08.08.2011 року, № 120810 від 12.08.2011 року, № 150820 від 15.08.2011 року, № 160811 від 16.08.2011 року, № 19089 від 19.08.2011 року, № 260811 від 26.08.2011 року, № 300811 від 30.08.2011 року, № 02098 від 02.08.2011 року, № 08097 від 08.09.2011 року, № 20093 від 20.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Максима» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» товар на загальну суму 630 235 гривень 96 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що поставлений товар Відповідачем оплачений частково на загальну суму 624 768 гривень 62 копійки. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима» складає 5 467 гривень 34 копійки. Також, Позивач зазначає, що 31.07.2013 року звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» з вимогою № 31/07-13 від 31.07.2013 року погасити заборгованість у розмірі 5 467 гривень 34 копійки. Однак, зазначена вимога залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор (стаття 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 181 Господарського кодексу України, між Позивачем та Відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, Позивач уклавши із Відповідачем господарський договір у спрощений спосіб, мав на меті поставити товар та отримати грошові кошти за нього, а Відповідач - отримати та оплатити товар.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт поставки Позивачем товару на загальну суму 630 235 гривень 96 копійок підтверджується матеріалами справи, а саме: Накладними № 260 від 24.06.2011 року, № 010711 від 01.07.2011 року, № 08082 від 08.08.2011 року, № 120810 від 12.08.2011 року, № 150820 від 15.08.2011 року, № 160811 від 16.08.2011 року, № 19089 від 19.08.2011 року, № 260811 від 26.08.2011 року, № 300811 від 30.08.2011 року, № 02098 від 02.08.2011 року, № 08097 від 08.09.2011 року, № 20093 від 20.09.2011 року.

Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження повної сплати Відповідачем грошових коштів за поставлений товар до матеріалів справи не додано.

Таким чином, Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» про стягнення 5 467 гривень 34 копійок є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (03110, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 5, кімната 1117, код ЄДРПОУ 32820849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» (49125, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Братів Трофімових, будинок 40, квартира 264, код ЄДРПОУ 31576896) 5 467 (п'ять тисяч чотириста шістдесят сім) гривень 34 копійок.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (03110, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 5, кімната 1117, код ЄДРПОУ 32820849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима» (49125, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Братів Трофімових, будинок 40, квартира 264, код ЄДРПОУ 31576896) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин