ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.С.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
УХВАЛА
іменем України
"12" вересня 2013 р. Справа № 2а/1770/4901/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Іваненко Т.В.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС (Березнівське відділення ) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Моквинська паперова фабрика» звернулася до суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000282342, №0000292342, №0000302342, №0011881741 від 28.08.2012 року.
В ході розгляду справи позивач відмовився від позову в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 28.08.2012 року №0000292342 та №0011881741, ухвалою суду першої інстанції від 28.02.2013 року провадження у справі в цій частині закрито.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат вартість активних та реактивних витрат електроенергії в трансформаторі, оскільки податковим законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо такого включення. Також стверджує, що позивачем було включено до валових доходів вартість відвантаженої макулатури Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство Медінвест», що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Крім того, зазначив, що витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергософт-3» на суму 199500 грн. не включалися до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), оскільки останнім не було надано позивачу належним чином оформлених документів. Відповідно, придбаний у ТОВ «Енергософт-3» торф та макулатура віднесено на рахунок 205 «Зберігання». Щодо порушеннь, встановлених податковим органом за господарськими операціями з ТОВ «Си Джи Технология», вважає, що у позивача відсутній обов'язок сплачувати податок з доходів нерезидента за ставкою 15%. У зв'язку з чим, вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ «Моквинська паперова фабрика» вимог Податкового кодексу України необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях осіб, що здійснювали перевірку, а податкові повідомлення-рішення №0000282342 та №0000302342 від 28.08.2012 року - протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби за №0000282342 від 28.08.2012 року, з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 149737 грн., з яких 127430 грн. - основного платежу та 22307 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. Вважає, що податковий орган, приймаючи податкові повідомлення-рішення №0000282342 та №0000302342 від 28.08.2012 року, діяв в межах повноважень та на виконання норм діючого законодавства.
В частині відмови в задоволенні позву постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржується.
Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа з 23.09.1997 року державним реєстратором Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області. Видами діяльності ТОВ «Моквинська паперова фабрика» за КВЕД-2010 є виробництво паперу та картону, роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих магазинах, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Позивач перебуває на обліку в органах ДПС з 22.02.1992 року за №20, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків №3718 від 06.02.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, що в період з 06.07.2012 року по 01.08.2012 року Костопільською МДПІ на підставі наказу №240 від 25.06.2012 року (т.3 а.с.137) та направлень на перевірку №131 та №132 від 06.07.2012 року (т.3 а.с.138-139) було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Моквинська паперова фабрика» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №397/22/00278824 від 08.08.2012 року (т.2, а.с.46-108).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:
-№0000282342 від 28.08.2012 року, яким ТОВ «Моквинська паперова фабрика» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток на загальну суму 149737 грн., в т.ч. 127430 грн. за основним платежем та 22307 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.2 а.с.7).
Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу про порушення позивачем вимог:
-пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 127430 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 71325 грн., за 2 квартал 2011 року - 3880 грн., за 3 квартал 2011 року - 4224 грн., за 4 квартал 2011 року - 3389 грн., за 1 квартал 2012 року - 44612 грн.
Позивач оскаржував винесені за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення до ДПС в Рівненській області. Рішенням №21597/10-210/346357 від 06.11.2012 року (т.1 а.с.11-15) ДПС в Рівненській області оспорювані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Рішенням ДПС України №6808/0/61-12/10-2115 від 07.12.2012 року вказані податкові повідомлення-рішення також залишено без змін, а повторну скаргу - без задоволення (т.1 а.с.16-19).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом не було доведено правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки витрати позивача підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами, в зв'язку з чим позивач правомірно включив до валових витрат вартість придбаної електроенергії, в тому числі вартість активних і реактивних витрат в трансформаторі.
З акту перевірки слідує, що податковим органом встановлено порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України. У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.08.2012 року №0000282342.
Це рішення винесене у зв'язку з заниження податку на прибуток у сумі 127430 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 71325 грн., за 2 квартал 2011 року - 3880 грн., за 3 квартал 2011 року - 4224 грн., за 4 квартал 2011 року - 3389 грн., за 1 квартал 2012 року - 44612 грн.
Відтак, податковим повідомленням-рішенням №0000282342 від 28.08.2012 року позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в частині нарахування 18951 грн. - основного платежу та 1359 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, разом 20311 грн., яке базуються на висновках податкового органу про завищення валових витрат через безпідставне віднесення до їх складу вартості активних та реактивних втрат електроенергії в трансформаторі, що не використовується в господарській діяльності.
Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача по придбанню у Закритого акціонерного товариства «Ей-І-Ес Рівнеенерго» електроенергії та ґрунтуються на порушеннях ТОВ «Моквинська паперова фабрика» вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу валових витрат є обов'язкова наявність первинних документів.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем були надані під час перевірки первинні документи, копії яких долучені до матеріалів справи та дослідженні судом першої інстанції, що повністю розкривають зміст вчинених господарських операцій з його контрагентом та реальність їх здійснення, а також використання придбаних послуг у власній господарській діяльності.
Як свідчать матеріали справи та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні, позивачем в ході проведення перевірки були надані договір, рахунки на оплату електроенергії, придбаної у ЗАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго», розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки).
Вказані договір, рахунки, розрахункові документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), є первинними документами, оскільки мають всі необхідні встановлені ним обов'язкові реквізити.
Витрати позивача по сплаті вартості придбаної електроенергії, в т.ч. вартості активних і реактивних втрат в трансформаторі, підтверджені належним чином оформленими розрахунковими, платіжними документами, що підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що в податкового органу були відсутні правові підстави для виключення зі складу витрат позивача за період з 1 кварталу 2011 року по 1 квартал 2012 року вартості активних та реактивних втрат електроенергії в трансформаторі, оскільки придбання електроенергії в т.ч. активних і реактивних втрат в трансформаторі, є таким, що пов'язане з організацією виробництва, тобто спрямоване на забезпечення отримання в майбутньому доходів від виробництва та подальшого продажу товарів, тому належить до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що податкове повідомлення - рішення №0000282342 від 28.08.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в частині нарахування основного платежу в сумі 18951 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1359 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 66584 грн. - основного платежу та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, разом на суму 66585 грн., то таке базується на висновках податкового органу про встановлення перевіркою заниження доходів через безпідставне не включення до їх складу вартості відвантаженої позивачем ТОВ «Агентство Медінвест» макулатури на суму 266333 грн.
Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Агентство Медінвест» та ґрунтуються на порушеннях позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між ТОВ «Моквинська паперова фабрика» (Продавець) та ТОВ «Агентство Медінвест» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець поставив Покупцю макулатуру (товар). На виконання умов даного договору позивачем виписано: видаткові накладні №0151 від 16.02.2011 року, №0178 від 21.02.2011 року, №0113 від 03.02.2011 року, №0129 від 09.02.2011 року (т.3 а.с.123, 126-127), податкові накладні №0151 від 16.02.2011 року, №0178 від 21.02.2011 року, №0113 від 03.02.2011 року, №0129 від 09.02.2011 року (т.3 а.с.124-125, 128-129).
На підставі виписаних контрагенту ТОВ «Агентство Медінвест» видаткових накладних №0151 від 16.02.2011 року, №0178 від 21.02.2011 року, №0113 від 03.02.2011 року, №0129 від 09.02.2011 року на загальну суму 266333 грн. (без ПДВ), позивач вартість реалізованого ним товару включив до складу валових доходів у І кварталі 2011 року, що відображено у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року (т.3 а.с.94) та підтверджується бухгалтерською довідкою №189 від 23.04.2013 року.
У відповідності до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94 (далі - Закон №334) валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Згідно з пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №334 валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
В свою чергу, п.11.3 ст.11 Закону №334 визначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Матеріалами справи, а саме первинними документами, податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств та бухгалтерськими довідками з долученими до них первинними документами підтверджено включення до складу валових доходів вартості реалізованого до ТОВ «Агенство Медінвест» товару в сумі 266333 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що підстави стверджувати про порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових доходів у 1 кварталі 2011 року, та порушення п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними та необгрунтованими, оскільки позивачем у 1 кварталі 2011 року віднесено до валових доходів доходи від реалізації ТОВ «Агентство Медінсвет» макулатури у розмірі 266333 грн., що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, податковою звітністю, бухгалтерськими довідками.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000282342 від 28.08.2012 року, в частині нарахування податку на прибуток в сумі 66584 грн. - основного платежу та 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, разом 66585 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується даного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування податку на прибуток основного платежу в сумі 41895 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 20947 грн., разом 66842 грн., то таке базується на основі висновків податкового органу про встановлення перевіркою завищення валових витрат через безпідставне віднесення позивачем до їх складу вартості товарів, придбаних у ТОВ «Енергософт-3» на суму 199500 грн., без підтверджуючих документів.
Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій позивача по господарських операціях з ТОВ «Енергософт-3» та ґрунтуються на порушеннях позивача вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України.
З такими висновками податкового органу колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Матеріалами справи стверджується та встановлено судом першої інстанції, що між ТОВ «Моквинська паперова фабрика» (Покупець) та ТОВ «Енергософт-3» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару, а саме макулатури, торфу, обладнання, отримання послуг по ремонту котла на загальну суму 660648 грн.
На виконання умов договору ТОВ «Моквинська паперова фабрика» перераховано з розрахункового рахунку на рахунок ТОВ «Енергософт-3» грошові кошти в загальній сумі 35000,00 грн. (з ПДВ). Заборгованість по рахунку 631 по взаєморозрахунках з ТОВ «Енергософт-3» станом на 01.01.2011 року відсутня, а кредиторська заборгованість ТОВ «Моквинська паперова фабрика» по рахунку 631 по взаєморозрахунках з ТОВ «Енергософт-3» станом на 31.03.2012 року становить 625648 грн.
Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.
В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як вбачається з долученої бухгалтерської довідки ТОВ «Моквинська паперова фабрика» №190 від 23.04.2013 року рядок 05.1 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року має значення 2836824 грн., а придбані товари (послуги) у ТОВ «Енергософт-3» на суму 199500 грн. до витрат 1 кварталу 2012 року не включалися (т.5 а.с.141-145), і відповідно до журналу-ордеру №6 за січень 2012 року витрати по господарським операціям з ТОВ «Енергософт-3», а саме на оплату придбаного в останнього торфу на суму 98300 грн. (без ПДВ) та макулатури на суму 101200 грн.(без ПДВ), віднесено на рахунок 205 «Зберігання»(т.3, а.с.1), оскільки від контрагента не отримано належним чином оформлених первинних документів
Вказані обставини в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердив і свідок ОСОБА_6 - головний бухгалтер ТОВ «Моквинська паперова фабрика».
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вказав, що виснвоки податкового органу про неправомірність формування позивачем валових витрат у 1 кварталі 2012 року, та про порушення позивачем п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України є безпідставними і необґрунтованими, так як вартість макулатури та торфу, придбаних у ТОВ «Енергософт-3» на суму 199500 грн. позивачем до витрат 1 кварталу 2012 року не включено, що підтверджується матеріалами справи і не спростовано відповідачем в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000282342 від 28.08.2012 року прийняте всупереч вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню повністю.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області ДПС (Березнівське відділення ) залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Моквинська паперова фабрика" вул. Чапаєва, 3,с. Москвин,Березнівський район, Рівненська область,34634
3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.С.Руданського,5,м. Костопіль,Рівненська область,35000
Судове рішення № 33549710, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/4901/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: