Ухвала суду № 33549575, 17.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"17" вересня 2013 р. Справа № 806/5022/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Дєдуху Б.О. ,

за участю представників Підприємства, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" серпня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "БУД-МАШ" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "БУД-МАШ" (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом, просило скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області №000016222 від 04 липня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 6341, 00 грн., з яких: 5073, 00 грн. основного платежу, 1268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року позов задоволено.

Скасувано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області №000016222 від 04 липня 2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "БУД-МАШ" 114, 70 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та порушення процесуального права просили скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників ПП "Буд-Маш", дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області позапланової під час невиїзної перевірки Приватного підприємства "БУД-МАШ" по питанню взаємовідносин із ТОВ "Праймері Профіт" за березень 2012 року виявлено порушення останнім пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 5073, 00 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту березня 2012 року ПДВ з вартості придбаної у ТОВ "Праймері Профіт" плитки чавунної без підтвердження її транспортування та наявності у ланцюгах постачальників ознак фіктивності.

За наслідками перевірки складено акт №29/15-2/01350191/0100 від 21 червня 2013 року (а.с. 10-19).

На підставі зазначеного акта, 04 липня 2013 року податковим органом прийнято повідомлення-рішення №000016222 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 6341, 00 грн., з яких: 5073, 00 грн. основного платежу, 1268, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції з наступного.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що єдиною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як встановлено, 01 березня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Праймері Профіт" (Продавець) укладено договір №01-03 (а.с.49), за умовами якого Продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Про виконання договірних зобов'язань свідчать: видаткова (а.с.40) і податкова (а.с.42) накладні, факт транспортування придбаної плитки чавунної підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля №206610 від 19 березня 2012 року (а.с.48), копії яких є у матеріалах справи.

До того ж, чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів, наявності у них основних засобів, виробничого обладнання, правомірності виконання договірних зобов'язань, своєчасність і повноту сплати податків тощо.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

З оригіналом згідно: суддя _______ М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "БУД-МАШ" вул.Щорса,48,м.Житомир,10003

3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10000