Постанова № 33546851, 16.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року Справа № 5023/4600/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі)суддів:Кролевець О.А. Саранюка В.І. за участю представників: від стягувача:Бонтлаб В.В. - за дов. від 17.06.2013р.від боржника:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"на ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2013р.та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р.у справі№ 5023/4600/12 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське"простягнення 463 543,86 грн. боргу.

У відповідності до розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 16.09.2013р. № 02-05/743 для розгляду справи № 5023/4600/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Саранюк В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2012р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 280 000,00 грн. основного боргу, 21 114,75 грн. пені, 81 961,78 грн. тридцяти процентів річних, 1 923,03 грн. інфляційних втрат, 56 000,00 грн. штрафу, 13 950,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката, 9 099,01 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012р. скасовано в частині стягнення з відповідача 678,42 грн. витрат, понесених на оплату послуг адвоката, та 279,00 грн. судового збору. В цій частині прийнято нове рішення про відмову в стягненні вказаних витрат позивача. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

27.02.2013р. господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Козіївське" (далі - ТОВ "Козіївське") звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.04.2012р. (суддя Жиляєв Є.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. (головуючий суддя Слободін М.М., судді Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.), заяву ТОВ "Козіївське" про розстрочку виконання судового рішення задоволено. Вирішено розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012р. та виконувати його наступним чином: травень 2013 року - 5 000,00 грн., червень 2013 року - 5 000,00 грн., липень 2013 року - 50 000,00 грн., серпень 2013 року - 50 000,00 грн., вересень 2013 року - 75 000,00 грн., жовтень 2013 року - 75 000,00 грн., листопад 2013 року - 75 000,00 грн., грудень 2013 року - 75 000,00 грн., січень 2014 року - 30 000,00 грн., лютий 2014 року - 23 092,15 грн.

Ухвала місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України, статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на встановлення обставин, які унеможливлюють виконання боржником судового рішення, та наявність підстав для розстрочки його виконання.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, стягувач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення відмовити.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, приписів статей 4-2, 121 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на тому, що оскаржувані судові рішення порушують його право на отримання грошових коштів за поставлену відповідачеві продукцію. Також скаржник посилається на одночасне застосування місцевим судом в порушення чинного законодавства розстрочки та відстрочки виконання судового рішення. Крім того скаржник зазначає, що незадовільний фінансовий стан боржника не може вважатися обставиною, що може бути підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши представника скаржника, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

За приписами статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розстрочку виконання. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.06.2013р. № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 ухвала про розстрочку виконання рішення господарського суду не є підставою для відкриття нового виконавчого провадження, а підлягає виконанню у раніше відкритому на підставі судового наказу виконавчому провадженні як процесуальний акт (документ), яким надається розстрочка виконання судового рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом.

У відповідності до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника

або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Здійснюючи розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012р. у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що обставинами, які унеможливлюють виконання цього рішення, є важке фінансове становище боржника, яке склалося з незалежних від нього причин, а саме: внаслідок втрати врожаю сільськогосподарської продукції, виробництво якої є основним видом діяльності ТОВ "Козіївське", через несприятливі погодні умови (стихійні гідрометеорологічні явища - сильні зливи, шквали та град), а також відсутність коштів на банківських рахунках боржника, достатніх для виконання рішення, та наявна загроза його банкрутства.

Вказані обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі комісійного акта від 18.05.2012р. обстеження стану озимих культур, складеного за участю начальника відділу маркетингу продукції рослинництва та матеріально-технічних ресурсів Краснокутської РДА та погодженого начальником управління АПР Краснокутської РДА, комісійних актів від 17.07.2012р. обстеження і списання загиблих посівів, складених за участю начальника відділу маркетингу продукції рослинництва та матеріально-технічних ресурсів Краснокутської РДА та погодженого начальником управління агропромислового розвитку Краснокутської РДА, звітів про фінансові результати діяльності боржника за період жовтень 2012р. - березень 2013р., виписок з банківських рахунків боржника.

За приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляд справи в касаційній інстанції та зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія вважає обґрунтованим та законним висновок судів стосовно наявності підстав для розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012р. у даній справі.

При цьому застосування місцевим судом роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", що мають рекомендаційний характер та які втратили чинність на момент винесення оскаржуваної ухвали, не впливає на обґрунтованість висновку суду щодо наявності підстав для застосування розстрочки виконання рішення.

Посилання скаржника на застосування місцевим судом одночасно розстрочки та відстрочки виконання рішення є помилковими та не підтвердилися під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Доводи скаржника стосовно того, що оскаржувані судові рішення були прийняті за його відсутності та без належного повідомлення про час та місце судового засідання, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, які прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.04.2013р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. у справі № 5023/4600/12 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

В.І. Саранюк