Ухвала суду № 33545120, 12.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року справа №805/9158/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року у справі № 805/9158/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області (далі УПФУ в м. Єнакієве Донецької області), в якому просила: визнати протиправними дії УПФУ в м. Єнакієве Донецької області в частині вимоги про сплату боргу № Ф848 від 07.05.2013 року; скасувати вимогу про сплату боргу № Ф848 від 07.05.2013 року, зобов'язати УПФУ в м. Єнакієве Донецької області припинити нарахування єдиного соціального внеску (а. с. 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до УПФУ в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій протиправними, скасування вимоги про сплату боргу № Ф848 від 07.05.2013 року та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено (а. с. 42-44).

Позивачем на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована порушенням норм матеріального права, оскільки вважає, що є пенсіонером за віком, незважаючи, що отримує пенсію за вислугою років як військовослужбовець, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а. с. 47-50).

Відповідач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, просив, постанову суду першої інстанції залишити без змін (а. с. 59,60).

Позивач надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження за матеріалами у справі.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, з запереченнями на неї перевірила матеріали справи і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2, зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в УПФУ в м. Єнакієве Донецької області як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування (а. с. 9, 11, 35), також перебуває на обліку в УПФУ в м. Єнакієве Донецької області, як пенсіонер та отримує пенсію за вислугу років, як військовослужбовець (а. с. 10, 36) .

07.05.2013 року УПФУ в м. Єнакієве Донецької області було сформовано вимогу про сплату боргу № Ф 848 вих. № 13340/02, якою визначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_2 становить 9240,45 грн. (а. с. 12).

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 2 статті 6 Закону №2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464 для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

За даними особового рахунку платника ФОП ОСОБА_2. станом на 22.04.2013 року обліковується борг зі сплати єдиного внеску в сумі 9240,45грн, що також підтверджено довідкою УПФУ в м. Єнакієве Донецької області від 19.07.2013 року №20777/06 (а. с. 35, 39).

Статтею 25 вказаного Закону встановлені заходи впливу та стягнення в разі своєчасно не сплачених сум єдиного внеску.

Відповідно до частини 4 вказаної статті Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідач правомірно надіслав позивачу спірну вимогу про сплату боргу за результатами узгодження боргу (а с. 15, 37, 38).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо не врахування посилання позивача на те, що вона, як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, звільнена від сплати за себе єдиного внеску, оскільки є пенсіонером, який отримує довічну пенсію за вислугу років, призначену за Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", з огляду на наступне.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону №2464, в редакції Закону України від 7 липня 2011 року №3609-VI, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Законом №2464I не визначено в якому значенні вживається термін "пенсіонер за віком".

Для визначення значення вказаного терміну слід звернутися до аналізу законів про пенсійне забезпечення.

Згідно з преамбулою Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) цей закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

З наведеного вбачається, що на законодавчому рівні визначені різні види пенсійного забезпечення.

Зокрема, одним із видів пенсійного забезпечення є загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яке регулюється Законом № №1058, іншим видом пенсійного забезпечення є пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та прирівняних до них осіб, яке регулюється Законом України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 1 Закону № №1058 визначено, що пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом; пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 1 Закону №2262 встановлено, що перелічені особи мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтями 2, 12 Закону №2262 встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби за наявності вислуги років.

Згідно статті 5 Закону №2262 особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами статті 7 Закону №2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

З огляду на аналіз зазначених норм законів, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що "пенсіонер за віком" та "особа, яка отримує довічну пенсію за вислугу років" не є тотожними поняттями.

Правила частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції Закону України від 07.07.2011 року N 3609-VI) встановлюють виключний перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Оскільки особи, які отримують довічну пенсію за вислугу років у цей перелік не включені, вони від сплати єдиного внеску за себе не звільняються.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, постанову суду виніс з дотриманням норм матеріального права.

Отже, суд першої інстанції постановив обґрунтовану та законну постанову, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2013 року у справі № 805/9158/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В. Карпушова