Рішення № 33544954, 02.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/85/13

"fs194">P>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

>ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 Справа № 913/1905/13-908/2492/13

за позовом Приватного акціонерного товариства “Луганський завод “Сантехдеталь” (91020, м. Луганськ, вул. Руднєва, буд. 50)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-2000” (69059, м.Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3/24)

про стягнення 133736,35 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство “Луганський завод “Сантехдеталь” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-2000” 133 768,38 грн. за договором поставки № 3/03 від 14.03.2013 р., з яких: 116755,20 грн. основного боргу, 11675,58 грн. штрафу, 4409,66 грн. пені та 902,05 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 16, 214, 509, 525, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, 234 Господарського кодексу України та на умови укладеного сторонами договору. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 3/03 від 14.03.2013 р. Приватним акціонерним товариством “Луганський завод “Сантехдеталь” (далі – ПрАТ “Луганський завод “Сантехдеталь”) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-2000” (далі – ТОВ “Енергоресурс-2000”) продукцію на загальну суму 145944,00 грн. Зобов’язання по оплаті продукції виконані відповідачем лише частково у сумі 29188,80 грн., станом на час звернення з позовом до суду оснований борг по договору складає 116755,20 грн. Вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором є підставою для покладення на останнього 11675,58 грн. штрафу, 4409,66 грн. пені та 902,05 грн. 3% річних..

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2013 р. у справі №913/1905/13, матеріали справи передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 22.07.2013 р., справу №913/1905/13-908/2492/13 призначено до розгляду судді Кагітіній Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.07.2013 р. порушено провадження у справі № 913/1905/13-908/2492/13, присвоєно справі номер провадження №30/85/13, розгляд якої призначено на 22.08.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 22.08.2013 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, розгляд справи відкладено на 02.09.2013 року./P>

fs167">Позивач в судове засідання 02.09.2013 р. не з’явився. Проте, 30.08.2013 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшов лист, згідно якого останній повідомив суду, що на час слухання справи сума основного боргу відповідача складає 116755,20 грн. Крім того, надав уточнений розрахунок суми заявлених до стягнення штрафних санкцій, а саме: 11675,50 грн. штрафу, 4400,39 грн. пені та 905,26 грн. 3% річних.

Тобто, позивач фактично зменшив суму позову в частині стягнення з відповідача штрафу та пені, та збільшив в частині 3% річних, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні 02.09.2013 р. судом розглядаються позовні вимоги ПрАТ “Луганський завод “Сантехдеталь” про стягнення з ТОВ “Енергоресурс-2000” 133736,35 грн., з яких: 116755,20 грн. основного боргу, 11675,50 грн. штрафу, 4400,39 грн. пені та 905,26 грн. 3% річних.

Відповідач – ТОВ “Енергоресурс-2000” – письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в жодному з судових засідань не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

>Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез’явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд зазначає, що відповідач був обізнаний про розгляд в господарському суді Запорізької області даного спору, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява за вих. № 20/08/13 від 20.08.2013 р., підписана директором ТОВ “Енергоресурс-2000”, якою останній просив суд розгляд справи, призначений на 22.08.2013 р. відкласти на 02.09.2013 р., у зв’язку з його відпусткою. Повідомляв, що посада юриста в штатному розкладі підприємства відсутня.

Проте, в судове засідання 02.09.2013 р. відповідач також не з’явився.

Направлення на адресу відповідача ухвали від 22.08.2013 р. про відкладення розгляду справи підтверджується реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції суду від 23.08.2013 р. та списком № 4043 згрупованих поштових відправлень, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 02.09.2013 р. справу розглянуто в межах строку, встановленого ст. 69 ГПК України, та прийнято рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 року між ПрАТ “Луганський завод “Сантехдеталь” (постачальником, позивачем у справі) та ТОВ “Енергоресурс-2000” (покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір поставки № 3/03 (надалі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язався передати у власність (повне господарське відання) покупця продукцію, визначену у п. 1.2 договору, а покупець зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити продукцію. Найменування, одиниця виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком № 1 до цього договору (п. 1.2. договору).

Датою поставки вважається дата отримання продукції покупцем на складі постачальника, яка вказана у видатковій накладній (п. 2.2. договору). Строк поставки продукції – протягом 25 робочих днів після 100% передоплати, якщо інше не оговорено у специфікації (п. 2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору, ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим договором, визначена сторонами у специфікації. Покупець зобов’язаний здійснити 100% передоплату продукції протягом 3 банківських днів, з моменту підписання специфікації. За згодою сторін порядок розрахунків може бути змінено та визначено у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору. Оплата продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, яка дорівнює вартості продукції, зазначеної у специфікаціях (п. 3.5. договору).

Продукція приймається покупцем відповідно до видаткової накладної (п. 4.1. договору). Повноваження на отримання продукції підтверджується наявністю у покупця довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 4.2.).

У разі виявлення невідповідності продукції за якістю, виклик представників постачальника є обов’язковим. По факту недоліків продукції у присутності уповноважених представників обох сторін, складається відповідний акт. Зазначений акт є обґрунтованою підставою для пред’явлення покупцем претензій постачальникові. Претензія направляється постачальнику не пізніше 10днів з дати складання зазначеного акту (п.4.5. договору).

145">Відповідно до п. 4.8. договору, після закінчення терміну, вказаного у п. 4.5. договору, будь-які претензії покупця постачальником не приймаються.

Згідно п. 5.3. договору, за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився.

>За прострочення оплати продукції покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 5.4. договору).

Пунктом 8.1. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. договору та діє до 31.12.2013 року.

141">Як вбачається з матеріалів справи, на виконання спірного договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 145944,00 грн.

Будь-яких зауважень щодо поставленої позивачем продукції відповідач не надав.

За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково в сумі 29188,80 грн.

Решта основного боргу в сумі 116755,20 грн. залишилась несплаченою.

Позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Енергоресурс-2000” заборгованості за договором поставки № 3/03 від 14.03.2013 р. у розмірі 133736,35 грн., з яких: 116755,20 грн. основного боргу, 11675,50 грн. штрафу, 4400,39 грн. пені та 905,26 грн. 3% річних є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України), згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі поставки, який за своєю правовою природою по суті є договором про постачання продукції.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов’язком відповідача – прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 18.03.2013 р. на суму 145944,00 грн., згідно з якою сторони узгодили найменування, одиницю вимірювання, кількість та ціну на продукцію. Вказаною специфікацією сторони узгодили наступний порядок розрахунків: 20% передплата, інші 80% відстрочка платежу 30 календарних. Графік оплати:

- оплата 20 березня 2013 р. – 29188,00 грн.;

- оплата 29 березня 2013 р. – 38918,66 грн.;

- оплата 08 квітня 2013 р. – 38918,66 грн.;

- оплата 18 квітня 2013 р. – 38918,68 грн.;

20.03.2013 р. позивач своєчасно поставив відповідачу за видатковою накладною №РН-0000173 від 20.03.2013 р. продукцію на суму 145944,00 грн.

Продукцію було отримано відповідачем у повному обсязі, будь-яких зауважень та претензій щодо поставленої позивачем продукції відповідач не надав. Отримання продукції відповідачем підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності № 3/03 від 20.03.2013 р.

Заборгованість відповідача за спірним договором склала 145944,00 грн.

Проте, відповідач у визначені специфікацією строки оплату отриманої продукції у повному обсязі не здійснив.

Як вбачається з пояснень представника позивача та з долученої до матеріалів справи копії банківської виписки, оплата за поставлену продукцію відповідачем була здійснена частково у розмірі 29188,80 грн.

Решта боргу за поставлену продукцію в сумі 116755,20 грн. грн. залишилась несплаченою.

Також, 29.04.2013 р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 08/400 від 29.04.2013 р. з вимогою здійснити оплату за спірним договором., яка була отримана відповідачем 22.05.2013 р.. Направлення та отримання 22.05.2013 р. уповноваженим представником відповідача зазначеної претензії підтверджується належним чином завіреною копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів позовної заяви.

Листом від 30.04.2013 р. за вих. № 30/04/13 відповідач повідомив позивача про неможливість на даний час сплатити заборгованість за спірним договором у зв’язку з відсутністю у товариства коштів.

Доказів погашення заборгованості в сумі 116755,20 грн. відповідач суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 116755,20 грн. заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 11675,50 грн. штрафу, 4400,39 грн. пені та 905,26 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно п. 5.3. договору, за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати продукції покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього штраф у розмірі 10% суми, від оплати якої покупець відмовився або ухилився.

З огляду на викладене, позивачем нараховано на суму простроченої заборгованості з оплати продукції суму штрафу в розмірі 11675,50 грн.

Факт прострочення грошового зобов’язання з оплати продукції на загальну суму 116755,20 грн. матеріалами справи доведено.

З огляду на викладене, вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 11675,50 грн. є доведеними та задовольняються судом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4400,39 грн. пені та 905,26 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем повністю доведено правомірність заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоресурс-2000” (69059, м.Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3/24; код ЄДРПОУ 31289035; р/р № 26007219226600 в АТ “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства “Луганський завод “Сантехдеталь” (91020, м. Луганськ, вул. Руднєва, буд. 50; код ЄДРПОУ 01235774; р/р № 26004037 в АТ “СП БАНК”, МФО 304706) 116755 (сто шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят п’ять) грн. 20 коп. основного боргу, 11675 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 50 коп. штрафу, 4400 (чотири тисячі чотириста) грн. 39 коп. пені, 905 (дев’ятсот п’ять) грн. 26 коп. 3% річних та 2675 (дві тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 37 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 06.09.2013 р.