Постанова № 33544859, 11.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

NT>

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

NT > ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 809/1907/13-a

м. Івано-Франківськ

"fs73"> Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду М.І.Кишинський розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі до відкритого акціонерного товариства «Оріана» про стягнення заборгованості в сумі 3493553,39 грн.,-

ass="fs72"> ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (надалі–позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Оріана» (надалі–відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 3493553,39 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач по справі всупереч вимогам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» несвоєчасно сплачувались органам Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам, а також несвоєчасно сплачувилось фактичні витрати на виплату пенсій науковим працівникам, в зв’язку з чим допустилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 3493553,39 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про те на адресу суду направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи. Своїм правом подання заперечення на позовну заяву не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про інші поважні причини неявки в судові засідання, суду не надіслав.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 даної статті передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи те, що відповідач не з’явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, а позивач надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважав за належне розгляд справи проводити в письмовому провадженні за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності–юридична особа та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області як страхувальник. Об’єктом оподаткування для платника зазначеного збору відкритого акціонерного товариства «Оріана» є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” і “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Так, деяким працівникам відповідача було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів “а” і “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за Списком №1 та Списком №2, а також призначено пенсії як науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково–технічну діяльність».

Відповідно до змісту статті 24 Закону України «Про наукову і науково–технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково–педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково–педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково–педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково–педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання вимог Закону України «Про наукову і науково–технічну діяльність» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 24 березня 2004 року N 372 «Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі–Порядок).

Пунктом 2 Порядку встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково–педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково–технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України “Про пенсійне забезпечення”, “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами “а”, „б”-„з” статті 13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Так, статтею 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 року.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Крім того передбачено, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на станом на 01 червня 2013 року наявна заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі за період з 01 квітня 2013 року по 31 травня 2013 року в сумі 3493553,39 грн., в тому числі по відшкодуванні витрат на доставку пільгових пенсій в сумі 3476004,82 грн., а саме по Списку №1 в сумі 2548795,70 грн. та по Списку №2 в сумі 927209,12 грн., а також заборгованість по відшкодуванню наукових пенсій в сумі 17548,57 грн.

Крім того, як встановлено судом, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача повідомлення про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а також направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які залишені останнім без виконання.

Підстави для звільнення відповідача по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів відповідачем суду не доведено.

Отже, відповідач в порушення вимог Закону України «Про наукову і науково–технічну діяльність», Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України несвоєчасно відшкодовував позивачу витрати на виплату та доставку пільгових і наукових пенсій, в зв’язку з чим допустив заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі в сумі 3493553,39 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів та по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01 квітня 2013 року по 31 травня 2013 року становить 3493553,39 грн., що підтверджується розрахунками сум заборгованості, повідомленнями про суми витрат, розрахунками фактичних витрат, картками особового рахунку та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано суду доказів сплати заборгованості в сумі 3493553,39 грн. та не спростовано дану заборгованість, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 3493553,39 грн. стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись частиною 6 статті 128, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Оріана» (77300, вул.Євшана 9, м.Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 05743160) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 квітня 2013 року по 31 травня 2013 року в сумі 3493553 (три мільони чотириста дев'яносто три тисячі п'ятсот п'ятдесят три) гривні, 39 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 11 вересня 2013 року.