Постанова № 33544357, 06.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 року Справа № 811/2167/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., секретаря судового засідання І.В. Білоус, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Буджак»доОлександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 року №0000012210, від 23.04.2013 року №0000072210, - ВСТАНОВИВ: ПП «Буджак» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2013 року №0000012210 та від 23.04.2013 року №0000072210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування у розмірі 37518,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 32762,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4756,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками позапланової виїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про безпідставне не нарахування податку на додану вартість з операцій по реалізації дизельного палива та мастил на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який за договорами про надання послуг на замовлення позивача виконував роботи з обробітку земельних ділянок підприємства.

Крім того, відповідачем збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у зв'язку з не перерахуванням на спеціальний рахунок задекларованих позивачем сум податку на додану вартість в Декларації з податку на додану вартість ( скороченій) за березень 2011р. ( рядок 14 Декларації) в розмірі 8807,92 грн. та в Декларації за податку на додану вартість ( скороченій) за вересень 2011р. в розмірі 36294 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками податкового органу зазначив, що дизельне паливо та мастила передавались ФОП ОСОБА_1 для виконання роботі по обробітку земель, які перебувають в користуванні позивача, а тому вказані операції не є продажем товарів, а отже висновки відповідача є безпідставними.

Крім того, позивач вказує, що при визначенні суми недоплати податку на додану вартість на спеціальний рахунок за березень 2011р. відповідачем не враховано, що згідно з Декларацією з податку на додану вартість ( скороченій) за січень 2011р. приватним підприємством «Буджак» задекларована сума до сплати ( рядок 18.1 Декларації) у розмірі 19630 грн., платіжним дорученням № 15 від 04.02.2011р. на спеціальний рахунок перерахована сума ПДВ по Спецдекларації за січень 2011р. у сумі 27333грн.

Таким чином, сума переплати з податку на додану вартість на спец рахунок згідно з Декларацією з податку на додану вартість ( скороченою) за січень 2011р. становить 7703 грн. (27333 грн. - 19630 грн.)

У Декларації з податку на додану вартість ( скороченій) за лютий 2011р. сума до сплати відсутня (рядок 18.1 Декларації).

Факт зайвого перерахування суми податку на додану вартість у розмірі 7703 грн.,

порівняно з задекларованої ПП «Буджак» сумою податку на додану вартість у Декларації з

податку на додану вартість (скороченій) за січень 2011р., підтверджується актом звірки

взаємних рахунків за період з 1 по 28 лютого 2011р., який складений за участю головного

бухгалтера ПП «Буджак» Торопчиної В.В. та інспектора Олександрійської ОДПІ

Захарченко О.А.

В судовому засіданні представник позивача вимогу позову підтримав з підстав зазначених у позовні заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги позову не визнаються, з тих підстав, що дії посадових осіб відповідача здійснені на підставі. в межах повноважень та у спосіб визначені ПК України, у зв'язку з порушенням позивачем вимог ПК України здійснюючи діяльність за суб'єкт спеціального режиму у сфері сільського господарства.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.09.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 11.09.2013 р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.

Результати перевірки оформлені актом №18/22-10-31790825 від 18.01.2013 р. (а.с.10-46).

В ході перевірки встановлено порушення, в т.ч.:

- пунктів 198.3 ст. 198, п. 209.2 ст. 209 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість по скороченій декларації всього в сумі 25059 грн., в результаті використання пального не в господарській діяльності;

- п. 209.2 ст. 209 ПК України, внаслідок чого не перераховано на спеціальний рахунок суму ПДВ в розмірі 46101,92 грн.

На підставі акту перевірки та за наслідками процедури адміністративного оскарження, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 року №0000012210 та від 23.04.2013 року №0000072210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування у розмірі 37518,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 32762,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4756,50 грн. (а.с. 52, 56).

Зміст акту перевірки позивача (а.с. 20) вказує на те, що висновки відповідача щодо заниження ПДВ по скороченій декларації на суму 25059 грн., ґрунтуються на тому, що на думку посадових осіб відповідача позивачем здійснено реалізацію ФОП ОСОБА_1 дизельного пального і при цьому ПДВ на таку реалізацію не нараховано.

Разом з тим, суд не погоджується з такими висновками відповідача зважаючи на таке.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України 198.3. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 209.2, 209.6 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

З матеріалів справи вбачається (п. 3.1 акту перевірки, а.с. 12), що позивач протягом перевіреного періоду здійснював діяльність як с/г товаровиробник та був платником фіксованого с/г податку.

Протягом перевіреного періоду між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договори на виконання робіт по обробітку землі, при цьому згідно умов вказаних договорів (п. 2.2.2) на позивача покладався обов'язок проводити своєчасну заправку паливом та маслом техніки, що виконує роботи.

До матеріалів справи позивачем долучено копії договорів на виконання робіт № 1 від 03.03.2011р., № 3 від 15.07.2011р., № 4 від 07.09.2011р., № 1 від 15.03.2012р., № 2 від 18.05.2012р., копії актів здачі - приймання виконаних робіт № 1 від 30.03.2011р. на підтвердження виконання робіт, визначених у договорі № 1 від 03.03.2011р., № 2 від 25.11.2011р., № 3 від 30.11.2011р. на підтвердження виконання робіт, визначених у договорі № 3 від 15.07.2011р, № 1 від 28.10.2011р. на підтвердження виконання робіт, визначених у договорі № 4 від 07.09.2011р, № 1 від 31.05.2012р. на підтвердження виконання робіт, визначених у договорі № 1 від 15.03.2012р., б/н від 15.07.2012р. на підтвердження виконання робіт за договором № 2 від 18.05.2011р., а також копії документів щодо придбання використаного дизельного палива (а.с.64-105).

Зміст господарських договорів укладених позивачем з ФОП ОСОБА_1, а також документи складені на підтвердження їх виконання повністю спростовують висновки відповідача щодо реалізації позивачем палива ФОП ОСОБА_1 та вказують на те, що дизельне паливо використане позивачем саме в рамках власної с/г діяльності.

Щодо доводів відповідача про порушення п. 209.2 ст. 209 ПК України, внаслідок чого не перераховано на спеціальний рахунок суму ПДВ в розмірі 46101,92 грн., а тому вказана сума є податковим зобов'язанням і підлягає включенню до складу грошового зобов'язання з ПДВ, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, згідно п. 209.2ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Системний аналіз п. 209.2 ст. 209 та п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України вказує на те, що суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягають сплаті до бюджету, а отже не можуть вважатись податковим зобов'язанням та відповідно включатись до податкових-повідомлень рішень за результатами перевірок таких платників податків.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 31.01.2013 року №0000012210.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 23.04.2013 року №0000072210, щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за спеціальним режимом оподаткування у розмірі 37518,50 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 32762,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4756,50 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександріської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 375,19 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 11.09.2013 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.