Постанова № 33544327, 05.09.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року Справа № 811/2363/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Суржка О.О.

представника відповідача - Король Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Алекс-Сервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП «Алекс-Сервіс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення назви відповідача від 05.09.2013 р. (а.с.94), визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 09.07.2013 р. №0000092206 та №0000102206.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем винесені, як ну думку ППТ «Алекс-Сервіс», протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтується на неправомірних висновках податкового ревізора - інспектора про нікчемність правочину, укладених позивачем з ПП «Агропромбудсервіс», оскільки правочин відбувся з дотриманням вимог законодавства та підтверджений належними первинними документами.

Заперечуючи проти позову, Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, надала суду заперечення на позов, які мотивовані тим, що ПП «Агропромбудсервіс» мало взаємовідносини з ТОВ «Весна», діяльність якого спрямована на зменшення податкового навантаження.

Представник позивача в судовому засідання підтримав вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити позов з підстав зазначених в ньому. Крім того, представник позивача надав суду первинні документи про походження у ПП «Агропромбудсервіс» товару, придбаного ПП «Алекс-Сервіс» із поясненнями, що товар був придбаний не у ТОВ «Весна», яке як на думку податкового органу має ознаки фіктивності, а у ТОВ «Поліграф-Плюс». З приводу транспортування товару, представник позивача зазначив, що забирав товар своїм власним транспортом, який перебував у його власності, проте, технічний паспорт надати не може, оскільки продав автомобіль.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість.

Свідок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює директором ПП «Агропромбудсервіс» пояснив суду, що його підприємством дійсно було реалізовано ПП «Алекс-Сервіс» канцтовари. Підприємством було закуплено товарів для подальшої реалізації у ТОВ «Поліграф-Плюс», а не у ТОВ "Весна". Крім того, свідок зазначив, що придбаний товар керівник ПП «Алекс-Сервіс» забирав власним автомобілем з офісу підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, заслухавши покази свідка, дослідивши подані ними документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Алекс-Сервіс» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія АБ №418723 та відомості щодо нього внесено до ЄДРПОУ (а.с.26-27).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Посадовими особами відповідача у період з 17.06.2013 р. по 19.06.2013 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 19.06.2013р. №107/22-5/31400558 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Алекс-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Агропромбудсервіс» за період з серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 р. та січень 2013 р. (далі - акт перевірки, а.с. 9-22).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем

- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 475 грн., в т.ч. за вересень 2012 р. - 475 грн.;

- п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 499 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 р. - 499 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 09.07.2013 р.:

- №0000092206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 594 грн., у тому числі за основним платежем - 475 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.23).

- №0000102206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 624 грн., у тому числі за основним платежем - 499 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 125 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.24).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Висновками податкового органу, які викладені в акті перевірки щодо порушень порядку формування витрат та податкового кредиту є той факт, що ПП «Агропромбудсервіс» в перевіряємий період мало взаємовідносини з ТОВ «Весна», яке, як на думку податкового органу має ознаки фіктивності та створене лише для зменшення податкового навантаження. Придбаний товар у ТОВ «Весна» був в подальшому реалізований позивачу лише шляхом оформлення первинних документів без реальної передачі товару.

Проте, з такими висновками податкового органу суд не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно договору купівлі - продажу №4?08-12 від 31 серпня 012 р., укладеного між позивачем та ПП «Агропромбудсервіс», останнє реалізувало товар (канцелярське приладдя) на яке ПП «Агропромбудсервіс» виставило позивачу рахунок на оплату №1/31-08 від 31.08.2012 р. на суму 2852 грн. в т.ч. ПДВ - 475 грн. (а.с.34-35).

Згідно видаткової накладної від 31.08.2012 р. №18/08 та податкової накладної від 31.08.2012 р. №18 ПП «Агропромбудсервіс» передало позивачу канцелярські товари на загальну суму 2852 грн. в т.ч. ПДВ - 475 грн. (а.с.36,37).

Оплату вартості придбаного товару позивачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ПП «Агропромбудсервіс» в повному обсязі, як вбачається з довідки позивача на адресу податкового органу від 25.04.2013 р. (а.с.28).

Транспортування товару відбулось власним транспортом директора ПП «Алекс-Сервіс», що підтверджується його поясненнями та показами свідка.

Крім того, в акті перевірки податковий орган посилається на те, що товар був придбаний у ТОВ «Весна».

Проте, такі висновки є помилковими, оскільки згідно видаткових накладних №РН-1407 від 23.08.2012 р., №РН-1088 від 18.07.2012 р. (а.с.32), платіжних доручень №113 від 18.07.2012 р., №141 від 23.08.2012 р. (а.с.33) та рахунків-фактури №СФ-1088 від 17.07.2012 р., №СФ-1407 від 23.08.2012 р. (а.с.95-96), придбані канцелярські товари були не у ТОВ «Весна», а у ТОВ Поліграф-Плюс».

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту та витрат за відповідний звітний період є належним чином оформлені первинні документи, які виписані за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ПП «Агропромбудресурс», суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ПП «Агропромбудресурс» правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу витрат ІІІ кварталів 2012 р. вартість придбаних товарів у розмірі 2376,67 грн. та правомірно сформовано податковий кредит за серпень 2012 р. у сумі 475,00 грн.

Подальше використання придбаного товару здійснено позивачем у його господарській діяльності, оскільки підтверджується актами списання матеріальних цінностей №1 від 27.09.2012 р., №2 від 24.12.2012 р. та №3 від 25.02.2013 р. (а.с.97-99).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем сум витрат, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Стосовно обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, суд зазначає наступне.

Позивач при зверненні до суду просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Враховуючи приписи пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р., визнання спірного акту нечинним та одночасне скасування його є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

Оскаржувані рішення не породили жодних наслідків, а відтак належним способом захисту в даному випадку є скасування таких рішень без визнання їх протиправними.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 114,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №150 від 24.07.2013 р. на суму 114,70 грн. (а.с.41), тому сума сплаченого судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства "Алекс-Сервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 09 липня 2013 р. №0000922062, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 475 грн. - за основним платежом та 119 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 09 липня 2013 р. №0000102206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 499 грн. - за основним платежом та 125 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити приватному підприємству "Алекс-Сервіс" судовий збір в розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08.09.2013 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна