Рішення № 33543283, 04.07.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/19556/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р.Дніпровський районний суд м.Києва

в складі: головуючого судді - В.П.Гончарука

при секретарі - Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №77.1/АА-00071.07.2 від 11 жовтня 2007 року, в розмірі 36991,43 долари США, що становить 295 672, 50 грн. сума заборгованості за кредитом, 6 090 008, 10 грн. суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості, 31 264, 7 грн. сума 3 -х процентів річних від суми простроченої кредитної заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 жовтня 2007 року між ВАТ "Родовід Банк", що перейменоване в Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", та відповідачем було укладено кредитний договір №№77.1/АА-00071.07.2, відповідно до якого, позивач відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію на загальну суму 58 500 доларів США строком по 11 жовтня 2014 року включно. Кредитні кошти були надані включно на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів. Процентна ставка за кредитним договором була встановлена в розмірі 12,5% річних. В забезпечення кредитних зобов`язань, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу №77.1/АА-00071.07.2-3 від 11.10.2007 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем позивачу було передано автомобіль марки "ACURA", модель "RDX" 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п.п.3.1, 3.3 кредитного договору відповідач зобов`язувався щомісячно до 10 числа кожного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом в сумі 696,43 доларів США та сплачувати банку нараховані процентти за користування кредитом щомісячно до 10 - го числа (включно) кожного календарного місяця, а також 11 жовтня 2014 р., або в день повного дострокового погашення.

В порушення вимог кредитного договору відповідач не виконав зобов»язання щодо сплати щомісячних платежів в сумі 36 991, 43 долари США за кредитним договором за період часу з 13.11.200-7 р. по 24.12.2010 р.

У відповідності до вимог 5.2 кредитного договору у разі недотримання відповідачем умов кредитного договору Банк має право вимагати його дострокове розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів, відшкодування збитків заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем кредитного договору, обґрунтовуючи свої вимоги з посиланням на вимоги ст..1050 ЦК України.

Відповідно до п. 3.9 договору відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 1,6 процента від суми простроченої заборгованості.

3 травня 2012 р. за рахунок коштів , отриманих від реалізації заставного автомобіля було частково задоволено вимоги банку, але не у повному обсязі, станом на 16 серпня 2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №77.1/ФФ - 00071.07.2 від 11 жовтня 2007 р. складає 6 121 272,80 грн., з яких 39 991, 43 доларів США (295 672.5 грн.) - сума простроченого кредиту, сума пені 6 090 008,10 грн. - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості ; 31246, 70 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості. В зв'язку з чим загальна сума заборгованості складає 6 416 945, 3 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на вимоги ст..ст. 549 - 552, 625, 1050, 1048 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові, просили суд його задовольнити та в послідуючому представник позивача зазначив в судовому засідання, що заставне майно було реалізовано з прилюдних торгів за ціною в 171 тис. грн..

Від реалізації заставного майна позивачу надійшли кошти в сумі 16 106, 42 долара США, що в перерахунку до курсу НБУ становить 128 730, 56 грн. та з даної суми на погашення простроченої суми кредиту зараховано 10537, 21 долар ША, що є еквівалентом 84 218, 65 грн. та на погашення прострочених коштів по кредиту зараховано 44 511 грн. 91 коп.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснила, що дійсно ним був отриманий кредит в ПАТ "Родовід Банк". Спочатку він сплачував в повному обсязі взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, але у зв'язку з економічною кризою в державі, та її скрутним матеріальним становищем, став порушувати умови кредиту та своєчасно не сплачувати відсотки та тіло кредиту, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком.

2 квітня 2010 р. приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 було видано виконавчий напис, відповідно до якого з нього ( відповідача по справі) на користь банку було вирішено за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна автомобіля "ACURA", модель "RDX" 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Родовід Банк» у розмірі :

Кредит в сумі, еквівалентній 47528?64 долари США;

Відсотки в сумі, еквівалентній 5569,21 доларам США;

Пеня в сумі 44595,57 доларам США:

що становить еквівалент 97693,42 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 774220, 35 грн.

З метою вирішення спору він звернувся до позивача з заявою про реалізацію предмету застави для погашення заборгованості по кредиту. Банк погодився на добровільну реалізацію предмета застави про що свідчить акт прийому - передачі транспортного засобу від 23.04.2010 р.

27.05.2010 р. позивач в особі начальника відділу правового забезпечення роботи роботі з проблемними активами роздрібного бізнесу на адресу відповідача надав лист в якому зазначено, що з врахуванням вартості транспортного засобу на відповідному ринку та стан їх реалізації позивач повідомив відповідача , що станом на 27.05.2010 р. АТ «Родовід Банк» не має претензій до ОСОБА_1 щодо виконання останнім своїх зобов'язань, передбаченими умовами кредитного договору.

Після передачі транспортного засобу йому представники позивача не повідомляли, що у нього існує ще будь - яка заборгованість по кредитному договору.

Суд заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи встановив наступне, що дійсно 11 жовтня 2007 року між ВАТ "Родовід Банк", що перейменоване в ПАТ "Родовід Банк", та відповідачем було укладено кредитний договір №77.1/АА-00071.07.2, відповідно до якого, позивач відкрив позичальнику не відновлювану кредитну лінію на загальну суму 58 500 доларів США строком по 11 жовтня 2014 року включно. Кредитні кошти були надані включно на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів. Процентна ставка за кредитним договором була встановлена в розмірі 12,5% річних. В забезпечення кредитних зобов`язань, між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу №77.1/АА-00071.07.2-3 від 11.10.2007 року.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Станом на 2 квітня 2010 року наявна заборгованість за кредитним договором складає: кредит в сумі, еквівалентній 47528?64 долари США; відсотки в сумі, еквівалентній 5569,21 доларам США; пеня в сумі 44595,57 доларам США, що становить еквівалент 97693,42 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 774220, 35 грн.

За приписом частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором №77.1/АА-00071.07.2 від 11 жовтня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, між ВАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 11 жовтня 2007 року було укладено договір застави транспортного засобу №77.1/АА-00071.072-3. Предметом застави є автомобіль "ACURA", модель "RDX" 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Зміст та розмір основного зобов`язання, забезпеченого заставою, строк і порядок його виконання заставодавцем полягає у наступному: заставодавець зобов`язаний повернути кредит (грошові кошти) у розмірі 58500 доларів США у строк до 11 жовтня 2014 року шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок. Заставодавець зобов`язаний сплачувати щомісячно проценти за користування грошовими коштами в розмірі 12,5% річних, щомісячну плату за проведення розрахунків

Передане у заставу майно за згодою сторін оцінено 65388, 45 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату укладання договору складає 330211,67 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України передбачено звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 592 ЦК України передбачено право заставодержателя вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави:

§ у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу;

§ у разі порушення заставодавцем правил про розпоряджання предметом застави;

§ в інших випадках, встановлених договором.

Відповідно до п.3.1.1 договору застави при порушенні заставодавцем умов основного зобов`язання щодо строків погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування грошовими коштами, відшкодування збитків, неустойки, штрафів, пені та іншої заборгованості, а також при порушенні заставодавцем умов даного договору та у випадках установлених законом у заставодержателя виникає право задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За нормою ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За нормою частин 1, 6 ст. 20 Закону України "Про заставу"заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Судом встановлено, що відповідач у зв'язку із скрутним фінансовим становищем з метою уникнення зростання кредитної заборгованості по кредитному договору №7.1/АА-00071.07.2 від 11 жовтня 2007 року 23.04.2010 р. добровільно передав транспортний засіб позивачу з метою добровільної реалізацію предмета застави ще до відкриття виконавчого провадження, що було відкрито на підставі виконавчого напису 14.03.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував факт добровільної передачі транспортного засобу для реалізації, а також не заперечував того факту. що вказаний транспортний засіб було знято з реєстраційного обліку для подальшої його реалізації.

Згідно ст. 19 Закону України "Про заставу" заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що з часу передачі відповідачем позивачу заставленого майна для реалізації з метою погашення заборгованості за кредитним договором, позивач з будь-якими вимогами до відповідача не звертався, в тому числі не повідомляв про результати реалізації автомобіля та наявну заборгованість за кредитними договорами.

Представником позивача не надано суду належних розрахунків, що підтверджують суму отриману від реалізації заставленого майна, так - як позивач спочатку взагалі не зазначав факту проведення прилюдних торгів з реалізації заставного майна у зв`язку з чим суд критично відноситься до наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідача в частині наявної заборгованості по сплаті тіла кредиту та відсотків, в тому числі пені та інших визначених договором сплат, оскільки позивачем також не було надано суду розрахунку заборгованості відповідача станом на день передачі заставленого майна позивачу для реалізації.

Виходячи з вищезазначених приписів Закону та наявних вищенаведених у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 572, 589, 590, 591, 592, 610-612, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу",ст. ст.10, 11, 58, 60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 діб з дня проголошення рішення через Дніпровський районний суд м. Києва, а особами, що були присутні під час судового розгляду, але не були присутні на проголошені рішення протягом десяти діб з дня отримання копії судового рішення.

Суддя: