Вирок № 33542441, 12.09.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/5126/13-к Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.В.Провадження № 11-кп/780/424/13 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 34 12.09.2013

ВИРОК

Іменем України

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М.Г.,

суддів - Говорухи В.І., Капічон О.М.,

при секретарі - Підлісній В.В.,

з участю прокурора - Стаховської Н.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2013 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хуст, Закарпатської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

- засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами;

на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік;

на підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 3 915 (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн.. 52 (п'ятдесят дві) коп. судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, 29 березня 2013 року близько 12 години ЗО хвилин на 21км+600м автодороги «Київ-Одеса» поблизу с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1, керуючи власним технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21150», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по правій смузі в напрямку м. Одеса, проявив неуважність, відволікся від керування автомобілем, чим грубо порушив вимоги пунктів 2.36, 1.10 «Безпечна дистанція» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.01 та введених в дію з 01.01.02, у зв'язку з чим допустив зіткнення з автомобілем марки «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався попереду у правій смузі в попутному напрямку.

Внаслідок зіткнення автомобіль «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_2, змінив траєкторію руху і зіткнувся в смузі гальмування-розгону із стоячим вантажним автомобілем «МАN TGM 18.240», реєстраційний номер НОМЕР_3.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, згідно висновку СМЕ № 149 від 30.04.13 отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна, забійні та рвані рани обличчя, багато уламковий перелом кісток мозкового та лицьового черепа з деформацією голови, розрив твердої мозкової оболонки, розможення головного мозку, дифузний крововилив під м'яку мозкову оболонку, рідка кров з шлуночках мозку, синці та садна шиї, передньої поверхні грудей, тазу, верхніх кінцівок, гомілок, поверхневі рани тилу кистей, закритий перелом кісток правого передпліччя, розможення правого великого грудного м'язу, непрямі переломи 2-3,5 ребер зліва між передньо-паховою та середньо-ключичною лініях, 1,2 ребер справа по біляхребтовій лінії, 2-7 ребер справа від переднє- до середнє- пахової лінії, перелом хрящової частини 2 ребра зліва, прямий перелом тіла грудини,розрив між тілом та руків'ям грудини, розмноження переднього середостіння, розрив навколосерцевої сумки та дуги аорти, рідка кров в правій (600 мл) та лівій (1800 мл) плевральних порожнинах, розрив правого головного бронху, крововиливи в коренях та зв'язках легень.

Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася переломами кісток черепа та розмноженням головного мозку, в поєднанні із закритою травмою грудей.

Відкрита черепно-мозкова травма та закрита травма грудей відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпечності для життя та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Окрім того, пасажирка автомобіля марки «ГАЗ 3302», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, згідно висновку СМЕ № 92/д від 23.05.13 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелом середньої третини лівої ключиці зі зміщенням уламків на повний поперечник та заходженням їх по довжині, уламковий перелом акроміального відділу правої ключиці, розрив правого акроміального суглобу.

Таким чином, порушення водієм ОСОБА_1 вимог: п. 2.36, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 1.10, згідно якого безпечна дистанція - відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002, перебувають в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді спричинення смерті ОСОБА_3 та заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_4

На вирок суду, прокурор який брав участь у розгляді справи в суду першої інстанції подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалити новий, яким засудити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки; на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з іспитовим строком три роки та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 915 грн. 52 коп. на користь держави.

В обґрунтування своїх вимог про призначення більш суворого покарання вказує, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, в результаті якого загинула людина, а ще одна особа отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Суд не призначаючи додаткове покарання належним чином не з'ясував всіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду без зміни, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Вирок суду першої інстанції в частині фактичних обставин справи, доведеності вини ОСОБА_1 та кваліфікація його дій, учасниками судового розгляду не оспорюється.

Суд розглянувши справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як убачається з вироку, судом першої інстанції, при призначенні основного покарання ОСОБА_1 враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, пом'якшуючі обставини - щире каяття та відшкодування шкоди.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки суд належним чином не мотивував своє рішення в цій частині. З урахуванням фактичних обставин справи та наслідків кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити також і додаткове покарання.

Доводи апеляційної скарги прокурора, про те що судом при постановленні вироку були порушені вимоги ст. ст. 122, 124 КПК України є обґрунтованими, оскільки у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 419, 420 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а:

вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати частково в частині призначення покарання.

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробування з іспитовим строком 1 (один) рік.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави 3915 грн. 52 коп. процесуальних витрат за проведення експертиз.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня його проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.