Рішення № 33542116, 11.09.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року Справа № 174/269/13-ц

п/с № 2/174/254/2013

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: представника позивача Нещерет Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області (Управління ВДФССНВУ в Дніпропетровській області) до ОСОБА_2 про повернення майна,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 22.03.2013 р., та змінам до нього від 03.04.2013 р. (а.с.21-24), від 12.04.2013 р. (а.с.26-30), позивач зазначив, що ОСОБА_3, працював електрозварником п'ятого розряду дільниці №1 будівельно- виробничої бази тресту „Дніпроекскавація". Внаслідок нещасного випадку на виробництві 22 травня 1984 року він отримав травму і йому висновком МСЕК від 12 жовтня 1988 року встановлено втрату професійної працездатності. Підприємство відповідно до діючого законодавства, відшкодовувало йому шкоду, у вигляді виплат грошових сум частини втраченого заробітку. А з набранням в квітні місяці 2001 року чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» підприємство, на якому він працював і де отримав професійне захворювання, передало документи, що підтверджують його право на відшкодування шкоди, до робочого органу Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області для продовження цих виплат та надання соціальних послуг.

Відповідно до медичного висновку ОСОБА_3 потребував забезпечення автомобілем, як інвалід, що травмований під час виконання трудових обов'язків на виробництві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 затверджено Порядок забезпечення легковими автомобілями інвалідів (далі Порядок). Цей Порядок визначає механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах і місце проживання яких зареєстровано в Україні.

Згідно із вищевказаним Порядком, ОСОБА_3 належить до категорії тих осіб, які потребують забезпечення автомобілем, як інвалід від нещасного випадку на виробництві.

Згідно наказу управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області від 20 квітня 2007 року №199 „Про видачу автомобілів", ОСОБА_3, був забезпечений, згідно акту приймання-передачі, транспортним засобом - легковим автомобілем марки М1 ЗАЗ 110380-40.

Транспортний засіб - легковий автомобіль марки М1 ЗАЗ 110380-40, реєстраційний номер НОМЕР_1, - є власністю управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області з усіма правами відповідно до діючого законодавства. Він знаходиться на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області та включений до оборотної відомості по розділу автомобілі для інвалідів.

Отримавши транспортний засіб у користування, ОСОБА_3, зареєстрував його у ДАІ МВС України та отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і реєстраційний номер НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.

Відповідно до абзацу 8 пункту 16 „Порядку забезпечення легковими автомобілями інвалідів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999, після смерті інваліда автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (автомобіль 2007 року випуску), повертається управлінню виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області у повному комплекті чи член сім'ї померлого інваліда сплачує на рахунок управління вартість одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми сплаченої за нього інвалідом. В іншому разі автомобіль повертається управлінню виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області у повному комплекті.

Виходячи з вимог вищевказаного законодавства, управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області в 2012 році письмово зверталося до ОСОБА_2, спадкоємниці та дружини померлого, з вимогою повернути легковий автомобіль марки М1 ЗАЗ 110380-40 реєстраційний номер НОМЕР_1, чи сплатити вартість одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення, щоб автомобіль залишився члену сім'ї померлого інваліда, але відповіді не отримали.

Більше того, працівники відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Верхньодніпровську Дніпропетровської області (вони є робочим органом управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області) зустрічалися ОСОБА_2 особисто та на пропозицію повернути легковий автомобіль управлінню виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області чи сплатити за нього грошові кошти нею була надана відповідь, „кошти на його придбання у неї відсутні".

На основі викладеного та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. № 999 про затвердження „Порядку забезпечення легковими автомобілями інвалідів", ст., ст. 15,16,317,321, 387 ЦК України, ст., ст.3,11, 15,118, 119, 120 ЦПК України, позивач прохає: зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути транспортний засіб - легковий автомобіль ЗАЗ 110380-40 колір червоний, номер кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві та змінах до неї, підтримала в повному обсязі. Додатково пояснила, що коли автомобіль був пошкоджений в ДТП, ОСОБА_3 про це вчасно не повідомив Фонд і не скористався можливістю відшкодувати шкоду за рахунок страхування, але сам зобов'язався відремонтувати автомобіль. Проте не успів цього зробити та помер. Спірний автомобіль в розібраному виді знаходиться у дворі приватного будинку по АДРЕСА_1. Стосовно технічного стану автомобіля працівниками Фонду складалися відповідні акти.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, та надала заяву про розгляд справи за її відсутності, де зазначила прохання не викликати її в судове засідання з приводу повернення Фонду автомобіля, так як її чоловік ОСОБА_3 помер рік назад - ІНФОРМАЦІЯ_2.; вона не має на автомобіль ніяких прав; чоловік повідомив Фонду, що він пошкодив автомобіль; розгляд по зазначеній справі прохає зупинити. (а.с. 74) Разом з тим, раніше, в судовому засіданні, відповідачка надала пояснення, з яких витікає, що в кінці грудня 2011 р. була дорожньо-транспортна пригода і спірний автомобіль був пошкоджений. Чоловік, ОСОБА_3 узгодив з працівником Верхньодніпровського ФССНВ ОСОБА_4, що відремонтує автомобіль. Ремонт обходився в суму близько 4 тис. грн. і вони ці кошти зібрали, але вони були витрачені на похорони чоловіка, оскільки ніхто допомоги на його похорони не надав. Вони приймали заходи для ремонту та зберігання автомобіля, купили лобове скло за 500 грн. сидіння занесли в приміщення, щоб вони не були пошкоджені, оскільки в автомобілі було розбите лобове скло. Після смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2. вона повідомила про його смерть працівника ФССНВ ОСОБА_5, яка приходила та фотографувала автомобіль на початку вересня 2012 р. ОСОБА_5 роз'яснила їй, що автомобіль слід або викупити, сплативши близько 13 тис. грн. або відремонтувати і повернути ФССНВ. Вона була згодна залишити автомобіль, якщо це буде безоплатно, на сплату за автомобіль близько 13 тис. грн. вона згоду не давала, оскільки такої суми грошей ні у неї ні у сина немає. Ні вона, ні син посвідчень водія не мають, тому вона неодноразово дзвонила ОСОБА_5 та ОСОБА_4, щоб забрали автомобіль, який зберігався у дворі будинку АДРЕСА_1, належному знайомому ОСОБА_6, куди автомобіль притягли після ДТП. З вимогою про повернення автомобіля до неї ніхто не звертався, поки не отримала виклик до суду. Автомобіль знаходиться в зібраному виді, двигун стоїть на місці і заводиться, ніяких перешкод для того, щоб його забрав ФССНВ немає.

Із показань свідка ОСОБА_7, працюючої експертом із охорони праці в Верхньодніпровському ФССНВ, витікає, що взимку 2013 р. вона за дорученням начальника Верхньодніпровського ФССНВ, ОСОБА_8, з'ясовувала, в якому стані находиться автомобіль, і бачила автомобіль «Таврія» вишневого кольору у дворі приватного будинку по АДРЕСА_1, при цьому господарів не було, вона близько до автомобіля не підходила.

Із показань свідка ОСОБА_8, працюючого начальником Верхньодніпровського відділення ФССНВ, витікає, що ОСОБА_3 вчасно не повідомив про ДТП, в якому був пошкоджений виданий йому автомобіль «ЗАЗ», повідомив про це тільки через 3 місяці працівнику ФССНВ, ОСОБА_4, та пообіцяв, що самостійно буде поновлювати автомобіль. ФССНВ не змогло скористатися страховкою, оскільки були пропущені строки звернення до страхової компанії. Після того, як ОСОБА_3 помер, ІНФОРМАЦІЯ_3. було складено акт про стан автомобіля. В той же день відбулося спілкування по телефону з відповідачкою, яка сказала, що автомобіль, начебто, повинні їй віддати, сказала, що буде викупляти автомобіль. 25.12.2012 р. повторно був складений акт про стан автомобіля, у двір комісія не заходила, розглядали автомобіль з відстані, близько 8 м. Автомобіль був у тому ж стані, тобто розібраний. Через неділю з відповідачкою розмовляв ОСОБА_4. Відповідачка повідомила, що грошей на ремонт автомобіля немає і щоб забрали автомобіль. 01.02.2013 р. повторно був складений акт стосовно стану автомобіля, при цьому комісія в двір не заходила, огляд проводився з вулиці.

Згідно копій актів приймання - передачі автомобіля М1 ЗАЗ 110380-40 від 20 квітня 2007 року, автомобіль отримав інвалід 1 гр. ОСОБА_3. (а.с.6,7,8)

Згідно копій довідки ЛТЕК від 12 жовтня 1988 року та виписки із акту огляду МСЕК від 11 жовтня 1999 року, ОСОБА_3 визнаний інвалідом 1 гр., безстроково, та потребує спеціальних засобів для пересування. (а.с.9,10)

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.11)

Згідно копії медичної довідки від 17.04.2007 р. щодо придатності до керування транспортним засобом, ОСОБА_3 придатний до керування автомобілем категорії «В» з ручним керуванням. (а.с.12)

Згідно копії листа управління виконавчої дирекції ФССНВ в Дніпропетровській області від 06.09.2012 р. на адресу ОСОБА_2, повідомляється про можливість залишення автомобіля члену сім'ї у випадку сплати вартості одержаного автомобіля з врахуванням ступеня його зношення. Вартість складає 12877.13 грн. Зазначено прохання письмово повідомити про прийняте рішення. (а.с.13)

Згідно копії листа управління виконавчої дирекції ФССНВ в Дніпропетровській області від 12.10.2012 р. на адресу ОСОБА_2, зазначене прохання надати відповідь щодо наміру стосовно автомобіля, повідомляється про неможливість залишення автомобіля члену сім'ї безоплатно та зазначається, що в разі несплати за автомобіль, автомобіль повинен бути поверненим відповідачкою, як членом сім'ї померлого інваліда, до управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області у повному комплекті; якщо грошова сума не буде сплачена, або не буде повернуто автомобіль до 01.12.2012 р., управління вимушене буде звертатися до суду з позовом щодо вилучення його та стягнення з відповідачки витрат щодо комплектації, доставки та експертизи автомобіля.(а.с.14)

Згідно копії довідки-рахунку від 05.09.2012 р., автомобіль ЗАЗ 110380-40, 2007 р. випуску, на момент придбання 20.04.2007 р. коштував 28116.00 грн., ступінь зношення автомобіля станом на ІНФОРМАЦІЯ_2. складає 54.20 %, вартість з врахуванням ступеню зношення складає - 12877.13 грн. (а.с.15)

Згідно копії Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області, управління є юридично особою, згідно п.20: забезпечує дотримання установленого порядку придбання та передачі для потерпілого автомобіля і компенсації вартості запасних частин до нього, а також ремонт і технічне обслуговування та навчання керуванню автомобілем. (а.с.31-42)

Згідно довідки ЄДРПОУ, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області, є юридичною особою та державною організацією. (а.с.43)

Згідно довідки від 09.04.2013 р. зазначені: адреса та банківські реквізити управління ФССНВ. (а.с.44)

Згідно акту №1 про обстеження стану автомобіля ОСОБА_3, ЗАЗ 110380-40, реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1, від ІНФОРМАЦІЯ_3., зазначено, що членами комісії у складі : начальника відділення - ОСОБА_8; завідувача сектору по роботі з роботодавцями та відшкодування шкоди потерпілим - ОСОБА_9; провідного спеціаліста відділення - ОСОБА_4, створеної у відділенні 09.09.2012 після отримання інформації про смерть потерпілого ОСОБА_3, прописаного в АДРЕСА_2, було здійснено виїзд за його місцем фактичного проживання для огляду транспортного засобу, який був йому наданий управлінням ВД Фонду в Дніпропетровській області за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в користування на 10-річний термін експлуатації з метою його повернення або залишення в сім"ї. Ними було проведено огляд транспортного засобу ЗАЗ 110380-40 „Славута", реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3, який знаходився на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Огляд проводився з відстані, оскільки на дзвінки ніхто не вийшов. Зайти на земельну ділянку не було змоги, оскільки на подвір'ї знаходився великий пес і заважав проходу до транспортного засобу. З огляду видно що автомобіль повністю розібраний, деталі розкидані по земельній ділянці, на кузові, капоті та дверях видно механічні пошкодження. На момент обстеження легковий автомобіль транспортуванню не підлягає. (а.с.57)

Згідно акту № 2 про обстеження стану автомобіля ОСОБА_3, ЗАЗ 110380-40, реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1, від 25.12.2012 р., зазначено, що повторно, комісією, в складі начальника відділення - ОСОБА_8; завідувача сектору по роботі з роботодавцями та відшкодування шкоди потерпілим - ОСОБА_9; провідного спеціаліста відділення - ОСОБА_5, здійснено виїзд до м. Вільногірська, до вдови потерпілого ОСОБА_2. До земельної ділянки, де вона мешкає комісія не потрапила. З відстані встановлено, що автомобіль знаходиться в незадовільному стані. Розібраний. Деталі розкидано по двору. На кузові, капоті та дверях видно механічні пошкодження. В телефонній розмові вдова інваліда, ОСОБА_2, дала обіцянку, що даний автомобіль вона відремонтує власними силами і за власні кошти.(а.с.58)

Згідно акту № 3 про обстеження стану автомобіля ОСОБА_3, ЗАЗ 110380-40, реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1, від 25.12.2012 р., зазначено, що повторно, комісією, в складі начальника відділення - ОСОБА_8; завідувача сектору по роботі з роботодавцями та відшкодування шкоди потерпілим - ОСОБА_9; провідного спеціаліста відділення - ОСОБА_4, здійснено виїзд до м. Вільногірська, до вдови потерпілого ОСОБА_2. До земельної ділянки де вона мешкає комісія не потрапила. З відстані встановлено, що автомобіль знаходиться в незадовільному стані. Розібраний. Деталі розкидано по двору. На кузові, капоті та дверях видно механічні пошкодження. В телефонній розмові вдова інваліда, ОСОБА_2, повідомила, що даний автомобіль вона хоче залишити собі безкоштовно. При цьому керівник комісії дав роз'яснення вдові, що згідно постанови КМ України "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" № 999 від 19 липня 2006 року зі змінами та доповненнями, не передбачено безкоштовне залишення легкового автомобіля термін експлуатації якого менше 10 років.

Згідно ст.ст.10 ЦПК України: 1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. 3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 4. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.11 ЦПК України:1. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 2. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. 3. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно положень п/п «д» п.5 ч.1 ст.21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати: необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

Згідно п. 16 Постанови КМУ від 19 липня 2006 р. N 999, «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», зазначено:

«Після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги (z0112-02), затвердженої Мінпраці.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

- мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

- проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного проживання і реєстрації;

- не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Перереєстрація автомобіля на ім'я інваліда з числа членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінпраці. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім'ї померлого інваліда, а у разі їх відсутності повертається головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції. Довідка видається інваліду, законному представнику недієздатного інваліда, дитини-інваліда головним управлінням соціального захисту, в якому інвалід перебував на обліку, а інваліду внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції.

Член сім'ї померлого інваліда, який є також інвалідом, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя інвалідом чи законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінпраці.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Якщо померлий інвалід був забезпечений автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), його спадкоємцю за заявою повертається сума, що була сплачена інвалідом за автомобіль, згідно з оціночною вартістю автомобіля на день подання заяви, визначеною за рахунок коштів спадкоємця.

У разі коли інвалід, що був забезпечений автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), на день смерті не зареєстрував його в установленому порядку, сума, сплачена ним за автомобіль, повертається його спадкоємцю згідно з оціночною вартістю автомобіля.

Інвалід, який забезпечується автомобілем, що був у користуванні, на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), сплачує за автомобіль суму згідно з його оціночною вартістю.

Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Спори про частку в спільній власності членів сім'ї інваліда щодо автомобіля або суми, сплаченої за нього, вирішуються в судовому порядку."

Вислухавши сторони та дослідивши надані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі за недоведеності позовних вимог, з наступних підстав.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- ОСОБА_3, якому встановлено 1 гр. інвалідності в зв'язку трудовим каліцтвом, 20 квітня 2007 року, на безоплатній основі, отримав у своє користування від Управління ВДФССНВУ в Дніпропетровській області через підприємство - виробника Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями (АТзІІ) «Запорізький автомобілебудівний завод» легковий автомобіль марки М1 ЗАЗ 110380-40, 26.03.2007 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з ручним керуванням, що підтверджується актами приймання-передачі транспортного засобу і взаємно визнається сторонами;

- В період з 20 квітня 2007 року по день настання смерті, тобто по 24 серпня 2012 р., ОСОБА_3 користувався зазначеним автомобілем, та мав право особисто керувати ним, при цьому, приблизно в кінці грудня 2011 року ОСОБА_3, керуючи спірним автомобілем, попав в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої автомобіль був пошкоджений та був доставлений з місця пригоди у подвір'я приватного будинку АДРЕСА_1, до знайомого ОСОБА_6; строк користування автомобілем склав 5 років 4 місяці 4 дня (за визначенням позивача - 5 років 5 місяців), дані факти підтверджуються копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3, Актами про встановлення стану автомобіля, розрахунком залишкової вартості автомобіля та не заперечується сторонами;

- Технічний стан автомобіля станом на день смерті інваліда 1 гр. ОСОБА_3 належним чином не був встановлений, оскільки в актах не зазначено, що саме в автомобілі було розібране та який характер мали пошкодження, акти були складені без належного дослідження технічного стану автомобіля, огляд проводився з певної відстані, тобто з вулиці, та без участі належного спеціаліста і за відсутності відповідачки, що підтверджується актами про технічний стан автомобіля та показаннями свідків;

- Інвалід 1 гр. ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2, перебували в зареєстрованому шлюбі та мешкали і були зареєстровані за однією і тією ж адресою: АДРЕСА_2, при цьому, відповідачка мала бажання, щоб після смерті її чоловіка, спірний автомобіль був залишений їй на безоплатній основі, і не надавала позивачу прохання та згоди на те, щоб автомобіль був залишений їй на платній основі, тобто з виплатою нею вартості автомобіля, визначеної з врахуванням ступеню зношення автомобіля, яка складає 12877.13 грн., що підтверджується взаємним визнанням сторін та копією розрахунку вартості автомобіля;

- Позивач не надав будь яких доказів стосовно можливості використання положень, передбачених абзацом 2 п. 16 Постанови КМУ від 19 липня 2006 р. N 999, «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», яким передбачено, що «Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги (z0112-02), затвердженої Мінпраці.»;

- Суд доходить висновку, що ні положеннями ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ні положеннями Постанови КМУ від 19 липня 2006 р. N 999, «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», не встановлено покладення на членів сім'ї померлого інваліда обов'язків з доставляння за вище встановлених обставин спірного автомобіля позивачу, при цьому, відповідачка зразу відмовилася від отримання спірного автомобіля за плату, про що неодноразово повідомляла працівників позивача, та прохала забрати автомобіль, з чого витікає, що спору між сторонами, стосовно повернення спірного автомобіля позивачу, не було на момент подачі позову до суду і немає на час розгляду справи в суді;

- Суд доходить висновку, що відповідачка, як член сім'ї померлого інваліда, вжила достатньо заходів для забезпечення зберігання спірного автомобіля в тому виді, якого він набув після дорожньо-транспортної пригоди, при цьому ніяких перешкод для повернення спірного автомобіля позивачу не створювала і не створює; відповідно до положень п. 16 Постанови КМУ від 19 липня 2006 р. N 999, «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», зазначено, що автомобіль повертається до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в інших випадках, але не вказано, хто і за чий рахунок здійснює, чи може здійснювати транспортування автомобіля, в тому числі, і у випадку, коли автомобіль технічно не справний; позивач не надав доказів того, що саме відповідачка має обов'язок здійснювати таке транспортування та забезпечувати комплектність спірного автомобіля.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судові витрати у справі, в виді судового збору за майнові вимоги, в задоволенні яких відмовлено, в сумі - 229.40 грн., слід покласти за рахунок Державного бюджету України, враховуючи, що позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області, згідно закону звільнений від сплати судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3, 212-215,222,223, 294 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відмовити у зобов'язанні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4., що мешкає по АДРЕСА_2, повернути транспортний засіб - легковий автомобіль ЗАЗ 110380-40, колір червоний, номер кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 25842585, юридична адреса: 49038, м. Дніпропетровськ, Кіровський район, вул. Ленінградська, буд. 68, корпус 2-5.

Судові витрати у справі, в виді судового збору за майнові вимоги, в задоволенні яких відмовлено, в сумі - 229.40 грн., покласти за рахунок Державного бюджету України, враховуючи, що позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дніпропетровській області, згідно закону звільнений від сплати судового збору

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.