Рішення № 33538307, 03.09.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.09.2013

227/4211/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Берегового А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

13 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень.

Свій позов мотивує тим, що він тривалий час знаходився в трудових відносинах з відповідачем, працюючи в якості електрослюсаря підземного. Внаслідок тривалого стажу більше 22 років в підземних умовах праці у позивача розвинулось хронічне захворювання, яке визнано професійним. В результаті захворювання останньому був поставлений діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, друга стадія, помірна течія. Легенева недостатність першого ступеня. В результаті профзахворювання, його визнано інвалідом 3 групи та встановлена ступінь втрати працездатності 30 %, що підтверджується довідкою МСЕК від 10 січня 2012 року.

Внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 було причинено фізичний біль та душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвели до порушення його особистих немайнових прав, таких як право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з отриманим профзахворюванням, цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні, у нього постійно виникає задишка. Йому приходиться фізично і морально пристосовуватися до життя з урахуванням фізичних обмежень, що випливають з профзахворювання.

Таким чином, професійним захворюванням на виробництві, позивачу заподіяна істотна для нього моральна шкода, яку він оцінює в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач виходить з того, що це мінімальна сума коштів, необхідна для усунення страждань і позбавлень, які він переніс внаслідок травми та які негативно позначаються на ньому на теперішній час.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» моральну шкоду на його користь, тому що факт спричинення моральної шкоди саме відповідачем підтверджується актом № 27 розслідування хронічного професійного захворювання від 21 грудня 2011 року.

Представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі договору про надання правової допомоги адвоката, в відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності, Береговий А.В. в відкритому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 тривалий час працював в шкідливих і небезпечних умовах, в якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті. 31 січня 2012 року його було звільнено за станом здоров'я, оформлена заява про виплату одноразової допомоги. Даний факт підтверджується копією трудової книжки (а.с.16-17) та не заперечується відповідачем по справі.

Відповідач не забезпечив здорові і безпечні умови праці, внаслідок чого позивач захворів «хронічним обструктивним захворюванням легень пилової етіології, друга стадія, помірна течія. Легенева недостатність першого ступеня», що відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» про наявність професійного захворювання № 2516 від 02 грудня 2011 року є професійним захворюванням (а.с.10). Згідно довідки МСЕК № 042578 від 10 січня 2012 року ОСОБА_1 встановлено 30 % втрати професійної працездатності, первинно, та визнано інвалідом 3 групи, що підтверджується медичними документами (а.с.5-6).

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою (ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»).

Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 27 від 21 грудня 2011 року встановлено, що ОСОБА_1, працюючи в товаристві з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» в якості електрослюсаря підземного, піддавався впливу підвищених концентрацій пилу кремнійсодержащого, вугільно-природної, фіброгенної дії, яка становить при роботі комбайна 83,45-90,38 мг/м в кубі, на пересипах 20,75-23,50 мг/м в кубі при ПДК пилу 4 мг/м в кубі. Професійне захворювання виникло внаслідок тривалої роботи в умовах дії несприятливих виробничих факторів (а.с.3-4).

В акті зазначено, яким саме нормам охорони праці не відповідали дії посадових осіб відповідача, серед інших ст. 19 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення». Відповідно до зазначених норм:

- повітря у виробничих та інших приміщеннях тривалого чи тимчасового перебування людей повинно відповідати санітарним нормам;

- підприємства при здійсненні своєї діяльності зобов'язані вживати необхідних заходів щодо запобігання та усунення причин забруднення повітря виробничих приміщеннях;

- власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням.

Таким чином дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Виходячи з вимог ст. 153 КЗпП України, яка покладає на власника обов'язок створювати на підприємстві безпечні умови праці, вина власника полягає у невиконанні такого обов'язку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до роз'яснень, які містяться в п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя і здоров'я, умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, суд виходить з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленими професійним захворюванням, які призводять до обмеження життєдіяльності, моральним стражданням, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає сума в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) гривень.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 грн.

На підставі ст.ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88,212 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Добропілля Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 15 травня 1997 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 9 000 (дев'ять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»: Україна, 85043, Донецька область, м. Білицьке, м. Добропілля, вул. Красноармійська, буд. 1а, р/р 26007003565000 у ЦВ ПАТ «Донгорбанк» м. Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 37014600, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 03 вересня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

03.09.2013