243/4387/13-ц
2/243/1837/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2013 р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Гусинського М.О.,
при секретарі Карпенко О.Д.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, зобов'язання сплатити 43231,00 гривень, зобов'язання за свій рахунок демонтувати та вивезти поставлену за договором № 540 від 18.02.2011 року кухню «Луізіана», -
В С Т А Н О В И В:
15.05.2013 року ОСОБА_3 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду із позовом до приватного підприємця ОСОБА_4 із позовними вимогами про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, пояснюючи свої вимоги наступним: 23 січня 2011 року вона та відповідач в магазині «Єрготек» уклали усну угоду про купівлю-продаж кухні «Луізіана», вона внесла відповідачу завдаток в розмірі 5000,00 грн. згідно товарного чеку № 530 від 23.01.2011р. 18.02.2011 року був письмово оформлений заказ № 530 на купівлю кухні «Луізіана» вартістю 26000,00 грн., а нею внесено за товарним чеком № 530 від 18.01.2011 року завдаток за кухню в розмірі 10000,00 грн. За домовленістю ОСОБА_4 взяла на себе обов'язок поставити та змонтувати кухню «Луізіана» в строк до 24 квітня 2011 року, а вона була зобов'язана оплатити 100% вартості кухні і її монтажу. Вона в повному обсязі сплатила ОСОБА_4 вартість кухні на загальну суму 28231,00 грн. (товарні чеки за № 530 - від 23.01.2011 на суму 5000,00 грн., від 18.02.2011 року на суму 10000,00 грн., від 19.04.2011 року на суму 8000,00 грн. та від 20.04.2011 року на суму 5231,00 грн.). 18.04.2011 року відповідачем була поставлена і частково змонтована частина кухні «Луізіана». Недопоставленими станом на 9 липня 2012 року залишилися пенал та дві дверці кухні. Однак та частина кухні, яка була поставлена, була змонтована неякісно. Вищенаведені факти були встановлені судовими рішеннями за її позовом до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання - рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 23.05.2012 року по справі № 2/0544/265/2012 та рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09.07.2012 року № 22ц-0590/7074/12, які набрали законної сили 09.07.2012 року. За цими рішеннями відповідач була зобов'язана виконати належним чином зобов'язання з поставки та монтажу кухні «Луізіана» згідно замовлення № 530 від 18.02.2011 року. У зв'язку із тим, що відповідач тривалий час не виконувала рішення судів, вона 06.09.2012 року звернулася до відділу ВДВС Слов'янського МРУЮ для примусового виконання рішення суду. У встановлений державним виконавцем строк відповідач рішення суду добровільно не виконала. Остаточно кухня була до поставлена та змонтована 26 березня 2013 року. В ході експлуатації кухні були виявлені недоліки - не відповідність якості кухні до якості меблів, передбачених ГОСТ 16371-93 від 21.10.1993 року «Меблі. Загальні технічні умови». Усі недоліки відповідачем не виправлені. 24.04.2013 року вона письмово звернулася до відповідача з вимогою забрати поставлену кухню та повернути гроші, але відповідач відмовляється це робити. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу та монтажу кухні «Луізіана», оформлений заказом № 530 від 18.02.2011 р. має бути розірваний, а відповідач повинна сплатити їй гроші у сумі 43231,00 грн., до якої входять 28231,00 грн., сплачені за договором, та 15000,00 грн. - подвійна сума завдатку у відповідності до ч. 1 ст. 571 ЦК України.
Просила суд розірвати договір купівлі-продажу кухні «Луізіана», оформлений заказом № 530 від 18.02.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_4; зобов'язати ОСОБА_4 сплатити їй 43231,00 грн. та за свій рахунок демонтувати та вивезти поставлену нею, згідно із договором № 530 від 18.02.2011 р. кухню «Луізіана».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 дала пояснення, які співпадають із викладеним у позові, на задоволені позовних вимог наполягала.
Представник позивача ОСОБА_1 також підтримав позовні вимоги, на їх задоволенні наполягав, зазначивши, що припинення відповідачем підприємницької діяльності не звільняє її від обов'язків які виникли у зв'язку із підприємницькою діяльністю так, як звернення до суду було у травні 2013 року, відповідач припинила підприємницьку діяльність пізніше, у серпні 2013 року.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, за участі її представника ОСОБА_2
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, суду пояснив наступне: в серпні 2013 року ОСОБА_4 припинала свою підприємницьку діяльність, зараз вона є фізичною особою, тому не може відповідати за зобов'язаннями приватного підприємця. Також пояснив, що ОСОБА_4 визнає укладання договору купівлі-продажу, що рішення суду стосовно поставки кухні нею виконано у повному обсязі, наявність на даний час недоліків не визнає. Після отримання претензії ОСОБА_3 стосовно якості кухні вона кухню не оглядала, відповідь на претензію не надавала. Просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
З наданих суду сторонами доказів слідує наступне:
18.02.2011 року фабрикою «Єрготек» було прийнято від ОСОБА_3 замовлення на доставку та монтаж меблів - кухні «Луізіана», вартістю 26000,00 грн. з обговоренням про те, що монтаж меблів не входить до вартості замовлення (а.с. 3-4).
Згідно товарних чеків № 530 ПП ОСОБА_4 як продавець отримала: 23.01.2011 року завдаток за кухню «Луізіана» у сумі 5000,00 грн.; 18.02.2011 року завдаток за кухню «Луізіана» у сумі 10000,00 грн.; 19.04.2011 року - часткову доплату за кухню «Луізіана» у сумі 8000,00 грн.; 20.04.2011 року - залишок суми 5213,00 грн. (а.с. 5, 6).
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 23.05.2012 року по справі № 2/0544/265/2012 вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання були задоволені, з приватного підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 було стягнуто 112812 грн. пені за невиконання зобов'язання; приватний підприємець ОСОБА_4 була зобов'язана виконати належним чином зобов'язання по поставці й монтажу кухні «Луізіана» згідно замовлення № 530 від 18.02.2011 року, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 був стягнутий судовий збір у сумі 1128,80 грн. (а.с. 7-8).
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 09.07.2012 року по справі № 22ц-0590/7074/2012 апеляційна скарга ОСОБА_4 була задоволена частково, рішення Слов'янського міськрайонного суду від 23.05.2012 року в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання було скасовано, в частині стягнення судового збору змінено, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 був стягнутий судовий збір у сумі 214,60 грн. В іншій частині рішення суду було залишено без змін. (а.с. 9-10).
07.09.2012 року державним виконавцем Слов'янського МРУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/544/265/2012, виданим Слов'янським міськрайонним судом 23.05.2012 року про зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_4 виконати зобов'язання належним чином по поставці й монтажу кухні «Луізіана» згідно замовлення № 530 від 18.02.2011 року, стягувач ОСОБА_3 (а.с. 11).
Згідно акту державного виконавця Слов'янського МРУЮ від 25.09.2012 року станом на 25.09.2012 року рішення суду добровільно не виконано (а.с. 12).
27.11.2012 року державним виконавцем Слов'янського МРУЮ була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/544/265/2012, виданим 23.05.2012 року, у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення (а.с. 13).
З розписки від 27.11.2012 року слідує, що ОСОБА_6, як представник ПП ОСОБА_4, зобов'язався у строк до 21.01.2013 року за власний рахунок до поставити та встановити дві дверці на шафу для посуду (а.с. 14).
23.04.2013 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_4 була надіслана претензія стосовно якості поставленої кухні «Луізіана» із переліком недоліків та з пропозицією повернути сплачені гроші з урахуванням подвійного розміру завдатку. Зазначена претензія була отримана ОСОБА_4 25.04.2013 року (а.с. 15, 16).
З фото таблиці кухні «Луізіана», зробленої представником позивача, вбачаються технічні недоліки кухні «Луізіана» (а.с. 26-37, 68-79).
19.08.2013 року реєстраційною службою Слов'янського МРУЮ було здійснено проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на підставі рішення фізичної особи-підприємця (а.с. 66-67).
Розглядаючи справу суд виходив з наступного чинного законодавства України:
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторонами по справі визнаються обставини укладання 23 січня 2011 року між ними усної угоди про купівлю-продаж кухні «Луізіана», подальшого оформлення цієї угоди заказом № 530 на купівлю кухні «Луізіана» 18.02.2011 року, сплату позивачем відповідачем повної обумовленої сторонами вартості кухні «Луізіана» на загальну суми 28231 грн. 00 коп., в тому числі і 15000 грн. 00 коп. у вигляді завдатку; поставляння кухні 27.11.2012 року.
Відповідачем не визнається наявність недоліків кухні «Луізіана» та обов'язок повернення позивачу сплачених коштів після припинення відповідачем підприємницької діяльності.
Статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII передбачені наступні права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості: у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Відповідач ОСОБА_4 претензію ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу кухні «Луізіана» отримала 25.04.2013 року (а.с. 16), на претензію не відповіла, після звернення ОСОБА_3 до суду із аналогічними позовними вимогами 15.05.2013 року копію позову із додатками отримала 08.06.2013 року (а.с. 42), після чого жодних дій для виявлення/спростування наявності недоліків кухні «Луізіана» не зробила, 19.08.2013 року припинила підприємницьку діяльність за власним про це рішенням.
З наданої позивачем та представником позивача фототаблиці слідує, що кухня «Луізіана» має суттеві недоліки, усунення частки якиїх самостійно позивачем неможливо.
В судовому засіданні представник відповідача клопотань про призначення по справі відповідної судово-технічної експертизи не заявляв, свою незгоду із фототаблицею недоліків кухні «Луізіана» не висловлював.
За таких умов суд приходить до висновку про те, що поставлена приватним підприємцем ОСОБА_4 замовнику ОСОБА_3 27.11.2012 року за заказом № 530 на купівлю кухні «Луізіана» від 18.02.2011 року є неналежної якості, істотні недоліки виявлені під час встановленого гарантійного строку, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_3 в частині розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
Статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів» не передбачений обов'язок виробника товару (продавця, виконавця) за свій рахунок демонтувати та вивезти поставлений товар, розірвання договору купівлі-продажу та повернення покупцю вартості придбаного товару передбачає повернення цього товару виробнику товару (продавцю, виконавцю), тому покладання на відповідача ОСОБА_4 (з урахуванням припинення нею підприємницької діяльності) обов'язків з демонтування та вивозу кухні «Луізіана» не потрібно.
Суд також приходить до висновку про хибність позиції відповідача/представника відповідача стосовно того, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з припиненням відповідачем підприємницької діяльності з наступного:
Частиною 3 пункту 14 Постанови № 3 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено наступне:
Оскільки у разі припинення діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК провадження у господарській справі припиняється, то з часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», спори за участю такої фізичної особи-підприємця, у тому числі пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, належить розглядати в порядку цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було порушено у господарському суді до настання таких обставин, оскільки за загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності. Після припинення провадження у господарській справі з підстави, наведеної вище, спори за участю таких осіб підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_4 про наявність претензій з боку ОСОБА_3 стосовно поставленої кухні «Луізіана» дізналася 25.04.2013 року; про звернення позивача до суду з позовом до неї дізналася 08.06.2013 року, закрила підприемницьку діяльність 19.08.2013 року; під час закриття підприємницької діяльності ОСОБА_3, як кредитора, для заявлення вимог не попередила.
За таких умов суд приходить до висновку про те, що підстави для закриття провадження у справі за п. 7) ч. 1 ст. 205 ЦПК України у зв'язку із тим, що ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі відсутні, ОСОБА_4 повинна нести відповідальність за своїми зобов'язаннями і після припинення нею своєї підприємницької діяльності.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення подвійної суми завдатку суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цих вимог з наступного:
Відповідно до абзацу другого частини 1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
В даному випадку позивач просить розірвати договір купівлі-продажу у зв'язку із виявленням недоліків у кухні «Луізіана», а не невиконанням відповідачем зобов'язань стосовно поставки позивачу цього товару, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування норми абзацу другого частини 1 ст. 571 ЦК України і стягнення з відповідача на користь позивача додаткового розміру завдатку.
Розглядаючи справу в частині розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що загальна сума судового збору повинна складати 334 грн. 10 копійок, так, як позивачем заявлялися вимоги як майнового, так і не майнового характеру, позивач законодавчо звільнений від сплати судового збору, а відповідно до ст. 88 ЦПК України сплата судового збору повинна бути покладена на відповідача по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,60,80,84,88,131,133,212,213,215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, зобов'язання сплатити 43231,00 гривень, зобов'язання за свій рахунок демонтувати та вивезти поставлену за договором № 540 від 18.02.2011 року кухню «Луізіана» - задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу кухні «Луізіна», оформлений заказом № 530 від 18.02.2011 року, укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємцем ОСОБА_4.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2:
· на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНПП НОМЕР_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - гроші в сумі 28231 грн. 00 коп. (Двадцять вісім тисяч двісті тридцять одну гривну 00 копійок), які були сплачені ОСОБА_3 ОСОБА_4 за договором купівлі продажу кухні «Луізіна» за № 530 від 18.02.2011 року;
· на користь держави на рахунок № 31210206700075 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, КОД ЄДРПОУ (суду) - 26503448, КОД ЄДРПОУ (банку) -37803368, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001 - судовий збір у сумі 334 грн. 10 копійок.
Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 18 вересня 2013 року.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський
Судове рішення № 33536434, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 13.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 243/4387/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: