Ухвала суду № 33533496, 04.09.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Адамович О.Й.

Суддя-доповідач:Хаюк С.М.

УХВАЛА

іменем України

"04" вересня 2013 р. Справа № 296/755/12-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю представника Виконавчого комітету Житомирської міської ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "24" квітня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправним рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась з позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 132 від 21.03.2012 року в частині затвердження висновку щодо недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та зобов'язання відповідача розглянути питання щодо доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 на засіданні виконкому Житомирської міської ради з участю позивача та відповідно до наявних в цивільній справі №2-281/12 доказів.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 24 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 21.03.2013р. №132 в частині затвердження висновку виконавчого комітету, як органу опіки та піклування, щодо недоцільності позбавлення батьківських прав відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник виконкому Житомирської міської ради апеляційну скаргу не визнала і просить залишити її без задоволення.

Позивачка та третя особа в судове засідання не з"явилась , хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток .

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що органом опіки та піклування Житомирської міської раду постійно з січня 2009 року розглядалося питання взаємовідносин між колишнім подружжям ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також з батьком чоловіка ОСОБА_7 та його матір'ю ОСОБА_8 . Тривалий час між цими людьми існують постійні конфлікти.

Шлюб між батьками малолітньої дитини ОСОБА_9 розірвано на підставі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 17 грудня 2002 року.

Крім того, в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира знаходиться цивільна справа №2-281/12 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав. Також, до суду в межах справи №2-281/12 звернувся ОСОБА_9.з зустрічною позовною, заявою про усунення перешкод щодо участі у вихованні дитини та вільного спілкування дитиною батька, який проживає окремо від неї.

При розгляді зазначеної вище справи, Корольовський районний суд м. Житомира звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, щодо надання висновку про доцільність або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5

На виконання запиту суду було проведено засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 21.03.2012 року, на якому вирішено не давати погодження на позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_5 відносно малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та підготовлено відповідний проект рішень-виконкому.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.03.2012 року №132 «Про затвердження висновків щодо недоцільність позбавлення батьківських прав» затверджено висновок виконавчого комітету, як органу опіки та піклування, про недоцільність позбавлень батьківських прав ОСОБА_5 (а.с.12, 175).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того, що визначення обґрунтованості спірного рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, а отже і вмотивованості позовної заяви, полягає у визначенні відповідності прийнятого висновку, щодо недоцільності позбавлення батьківських прав відповідача, обставинам, які склалися на час розгляду питання та дотримання встановленої процедури розгляду такого питання органом місцевого самоврядування. Позивачем у позовній заяві не наведено, які саме норми чинного законодавства України були порушені відповідачем при прийнятті спірного рішення, та які саме права були порушені у затвердженому висновку, а відповідачем в свою чергу доведено правомірність оскаржуваного рішення та спростовано позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров"я; без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Колегія суддів зазначає, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції, що визначення обґрунтованості спірного рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування, а отже і вмотивованості позовної заяви, полягає у визначенні відповідності прийнятого висновку, щодо недоцільності позбавлення батьківських прав відповідача, обставинам, які склалися на час розгляду питання та дотримання встановленої процедури розгляду такого питання органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно: 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до Положення про комісію з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради затвердженого рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради 02.12.2010 року № 827, комісія створена з метою сприяння забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток.

Комісія з питань захисту прав дитини (далі - комісія) є консультативно-дорадчим органом, що утворюється виконавчим комітетом Житомирської міської ради.

Основним завданням комісії є сприяння забезпеченню реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, сімейне виховання та всебічний розвиток. До складу комісії на громадських засадах входять керівники виконавчих органів міської ради, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, заступники керівників територіальних органів МВС та Мін'юсту, а також працівник служби у справах дітей, який виконує обов'язки секретаря комісії.

Відповідно до чинного законодавства, органами опіки та піклування є районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Пунктом 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 передбачено, що у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини інші обставини, що мають істотне значення. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Засіданню виконавчого комітету Житомирської міської ради передувало засідання комісії з питань захисту прав дитини на якому були заслухані батьки дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обговорювалося ставлення батька дитини до сина, ситуація в колишній сім'ї. Досліджувались документи, зокрема: рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.05.2009 року №319 "Про участь у вихованні побачення з дітьми батьків, які проживають окремо; рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 24.09.2009 року №635 "Про скасування порядку побачень з проживають окремо"; лист Житомирського міського центру соціальних служб для сі молоді від 18.06.2010 року №536-А, адресований ОСОБА_4; психологічна характеристика ОСОБА_9, складена практичним психологом Житомирське центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Житомирської міської ради ОСОБА_10 від 25.05.2010 року; повідомлення про поштові перекази коштів ОСОБА_9 ОСОБА_4; заява ОСОБА_5 від 12.07.2012 року директору Українського державного підприємства зв'язку "Укрпошта"; характеристика дошкільного навчального закладу щодо ОСОБА_5; вирок районного суду м. Житомира від 02.03.2010 року; постанова про порушення кримінальної справи від 04.03.2010 року за ст. 122 ч. 1 КК України щодо ОСОБА_5; постанова про скасування постанови про порушення кримінальної справи від 06.04.2010 року; заява-характеристика мешканців будинку по АДРЕСА_1 та лист виконавчого комітету Житомир ради від 14.01.2011 року №25/3-940-3, адресований ОСОБА_8 (а.с.178,179).

На підставі проведеної роботи було підготовлено проект рішення виконавчого комітету про недоцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав.

21.03.2012 року на засіданні виконавчого комітету було прийнято рішення затвердження висновків щодо недоцільності позбавлення батьківських прав".

Як вбачається з матеріалів справи, при наданні висновку відповідачем було детально досліджено питання щодо позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_5 відносно малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, з'ясовувалися всі обставини та не встановлено підстав позбавлення батьківських прав передбачених статтею 164 СК України.

Згідно ст. 34 ЗУ "Про місцеве самоврядування і Україні", до відання виконавчих органів міських рад належить вирішення у встановленому законом порядку питання опіки і піклування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення та спростовано позовні вимоги.

Посилання позивача на неврахування при затвердженні висновку інших документів не спростовує правомірність рішення виконавчого комітету як колегіального органу.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано відмовив у задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "24" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 10.09.2013 року

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" вересня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_2

3- відповідачу Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014