Рішення № 33532698, 18.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14517/13

18.09.13

за позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

до Всеукраїнської громадської організації "Громадська сила"

про стягнення 11 620,00 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача

не з'явився

від відповідача

не з’явився>

">ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до Всеукраїнської громадської організації "Громадська сила" про стягнення 11 620,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір оренди № 385-УКВ/09 від 15.12.2009, за яким позивач передав відповідачу комунальне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 42,8 кв. м., що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 60, бл. 5. Однак всупереч умовам укладеного договору відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати за користування нежитловим приміщенням в повному обсязі не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість зі сплати орендної плати до міського бюджету з грудня 2009 по липень 2010 у розмірі 7885,49 грн. та пеня у розмірі 3734, 51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14517/13 та призначено розгляд справи на 21.08.2013.

У судове засідання 21.08.2013 з’явився представник позивача, який вимоги ухвали суду від 30.07.2013 виконав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.08.13 не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

ass="fs213">Керуючись ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 18.09.13 у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 18.09.13 сторони не забезпечили явку уповноважених представників.

Позивач направив клопотання про розгляд справи по суті без уповноваженого предстаника позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 30.07.13 та 21.08.13 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві – 02160 м. Київ, вул. Каунаська, 27 та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що надана позивачем, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. /FONT>

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України./P>

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15 грудня 2009 між Всеукраїнською громадською організацією «Громадська сила» (орендар) та Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, (орендодавець) був укладений договір № 385-УКВ/09 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, відповідно до умов якого орендар прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 42,8 кв.м розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 60 бл. 5 на першому поверсі 16-ти поверхового будинку, для використання під розміщення громадської організації.

Відповідно до п. 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об’єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об’єкта оренди./P>

15.12.09 на виконання умов договору сторонами було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна площею 42,8 кв.м, що розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд. 60, бл.5.

Відповідно до п. 3.1 дговору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженої міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом № 52/09 від 11.12.09р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об’єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Згідно з п.3.2 договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору, становить 2063,80 грн. без ПДВ (базова за листопад місяць 2009 рік).

За користування об’єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська у розмірі 1031,90 грн.

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 1031,90 грн. на рахунок балансоутримувача об’єкта оренди. (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Пунктом 5.2 договору визначено обов’язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об’єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об’єкта оренди, включно.

Відповідно до додаткової угоди від 15.12.09 до договору було внесено зміни, згідно з якими на підставі рішення Дніпровської міської ради від 27.05.09 № 25/46 орендна плата, визначена п.3.2 та п.3.4 договору в період до 31.12.09 включно повинна була сплачуватись орендарем в обсязі 45 % встановленого розміру. З 01.01.10 орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов договору оренди.

01 серпня 2010 року орендар повернув орендодавцеві за актом приймання-передачі об’єкт оренди, претензій щодо стану об’єкту орендодавцем не заявлено.

Позивач вказує, що відповідач в порушення взятого на себе грошового зобов’язання зі сплати орендних платежів до міського бюджету належним чином не виконав, у зв’язку із чим за період з грудня 2009 по липень 2010 року лютий 2013 року за ним утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 7885,49 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 15.12.09, акт повернення нерухомого майна від 01.08.10) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 7885,49 грн., яка утворилась за грудень 2009 – липень 2010 року у зв’язку із неналежним виконанням зобов’язання зі сплати орендних платежів до міського бюджету м. Дніпропетровська.

Листом від 14.02.13 № 6/4-14 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та пеню, вказана вимоги була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.3.5 договору оренди строк виконання грошового зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів за договором на момент розгляду справи настав.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів до міського бюджету у розмірі 7885,49 грн., яка утворилась за грудень 2009 – липень 2010 року на підставі договору оренди та настання строку виконання такого зобов’язання.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3734,51 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів, яка нарахована позивачем за період з 16.01.10 по 24.05.13.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3 цього договору.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру пені за прострочення орендних платежів за договором № 385-УКВ/09 з урахуванням п. 3.5 договору (нарахування пені починається з 16 числа місяця, наступного за звітним) та обмежень, встановлених статтею 232 ГК України.

За перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення платежів за договором оренди № 385-УКВ/09 в сумі 673,92 грн., в іншій частині вимог про стягнення пеня слід відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 7885,49 грн, пені в розмірі 673,92 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 447,33 грн., на відповідача – 1273,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації «Громадська сила» (02160 м. Київ, вул. Каунаська, буд. 27, ідентифікаційний код 35394792) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000 м. Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса, 75, ідентифікаційний код 37454258) до міського бюджету (отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код отримувача 37989274, р/р 33212871700004, банк ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість з орендної плати в сумі 7 885 (сім тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 49 коп., пеню в сумі 673 (шістсот сімдесят три) грн. 92 коп., 1 273 (одну тисячу двісті сімдесят три) грн. 17 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.09.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.