Постанова № 33532477, 12.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 р. Справа № 809/1464/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

за участю секретаря судового засідання М.М.Дякун

за участю представників сторін:

від позивача М.В.Маліновська

від відповідача Б.Р.Біян

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"

про стягнення заборгованості в сумі 4014973,95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Держана податкова інспекція в м.Івано-Франківську (надалі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4014973,95 грн.

Вимоги адміністративного позову мотивовані тим, що відповідач по справі в порушення вимог статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачував податки, в зв'язку з чим в останнього утворився податковий борг перед бюджетом в сумі 4014973,95 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в адміністративному позові підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив та пояснив суду, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідач по справі є комунальним підприємством, порядок стягнення податкової заборгованості з якого повинен здійснюватися не в загальному порядку, а в порядку статті 96 Податкового кодексу України, яка передбачає, що в разі відсутності у такого підприємства власного майна, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування або до органу державної влади до сфери управління якого належить комунальне підприємство з поданням про виділення коштів на сплату податкового боргу такого підприємства. За таких обставин, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши адміністративний позов та заперечення, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та проаналізувавши правові норми законодавства України, суд встановив наступне.

Відповідач по справі, відповідно до організаційно-правової форми господарювання, є комунальним підприємством, яке входить до сфери управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на момент подання позову до суду наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 4014973,95 грн.

З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з розрахункових рахунків в банках, які його обслуговують та за рахунок його готівкових коштів.

Таке стягнення податкового боргу здійснюється в порядку статті 95 Податкового кодексу України, якою передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Процедура стягнення податкового боргу з платника податку - комунального підприємства врегульована статтею 96 Податкового кодексу України, яка передбачає, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З аналізу зазначеної норми випливає, що в разі відсутності у платника податків - комунального підприємства власного майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого чи державного бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, а в разі ненадання органом державної влади чи органом місцевого самоврядування такої відповіді, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно.

Таким чином, таке звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування чи до органу державної влади щодо виділення коштів на погашення податкового боргу є його обов'язком, передбаченим зазначеною нормою.

За таких обставин, податковим органом не дотримано процедури передбаченої статтею 96 Податкового кодексу України щодо стягнення податкового боргу з відповідача - комунального підприємства, яке входить до сфери управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Отже, із вище наведеного випливає, що при зверненні податковим органом з позовом до суду з вимогою про стягнення податкового з відповідача, обрано невірний спосіб захисту прав, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 17 вересня 2013 року.