Рішення № 33532446, 10.09.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р. Справа № 918/1041/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Славутський маслоробний комбінат"

до Приватного акціонерного товариства "Володимирецький молочний завод"

про стягнення в сумі 25 600,75 грн.

Сторони в судове засідання не забезпечили явку своїх повноважних представників.

Обставини справи: В липні 2013 року Приватне підприємство консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Славутський маслоробний комбінат" (далі Підприємство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Володимирецький молочний завод" (далі ПАТ "Володимирецький молочний завод") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №48 від 20.05.2012 року в сумі 27 462,45 грн., з яких 23 000,00 грн. основного боргу, 3 596,65 грн. пені, 162,17 грн. інфляційних втрат та 703,63 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16 липня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 26 липня 2013 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, однак, останній не забезпечив явку свого повноважного представника в жодне судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач в судове засідання 10 вересня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

20 серпня 2013 року позивачем в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Підприємство просить стягнути з відповідача: 23 000,00 грн. основного боргу, 1 734,95 грн. пені, 162,17 грн. інфляційних втрат та 703,63 грн. 3% річних. Вказана заява приймається судом до розгляду, таким чином розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.

Крім того, 20 серпня 2013 року позивачем через відділ канцелярії суду подано клопотання, відповідно до якого останній зазначає, що у розрахунку розміру пені допущено помилку, та відповідно наводить новий розрахунок заявленої до стягнення пені.

Представник позивача в судовому засіданні 20 серпня 2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи у відсутності представників сторін. Крім того, чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі граничного строку розгляду спору встановленого статтею 69 ГПК України.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2012 року між Підприємством (Постачальник) та ПАТ "Володимирецький молочний завод" (Покупець), було укладено договір поставки молока та молокопродуктів №48 (далі Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується періодично передавати у власність Покупцю товар (молоко незбиране, охолоджене, пастеризоване) певної кількості та якості, а Покупець приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1, 1.2 Договору) (а.с. 13-14).

Вказаний договір підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін.

Розділом 3 Договору сторони погодили умови постачання, згідно з п.3.1 перехід права власності відбувається в момент відвантаження відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною/актом прийому-здачі.

Відповідно до п. 6.1 Договору вартість товару визначається у специфікаціях або накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 6.4. Договору розрахунки за поставлену партію товару здійснюються протягом 3-х банківських днів з моменту поставки товару в безготівковій або готівковій формі.

Однак, з наявної в матеріалах справи копії договору вбачається, що до вищевказаного пункту Договору внесене виправлення, та зазначено, що розрахунки за поставлену партію товару здійснюються протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару в безготівковій або готівковій формі. При цьому позивач стверджує, що розрахунок проводиться саме протягом 20-ти, а не 3-ох банківських днів.

Таким чином при нарахуванні штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних за невиконання відповідачем умов договору позивач застосовує саме 20-ти денний строк проведення оплати за поставлений товар, що не погіршує становище відповідача, а відтерміновує платіж.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору 20.07.2012 року Підприємством було поставлено, а ПАТ "Володимирецький молочний завод" прийнято товар на суму 35 179 грн. 78 коп., що підтверджується видатковою накладною №2129, належним чином завірена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи (а.с. 12).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Постачальником умов даної угоди.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті вартості вказаного товару у встановлений строк не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість, яка на час розгляду справи становить 23 000 грн. 00 коп. Здійснені відповідачем часткові оплати вартості товару відображені у долученій позивачем до матеріалів справи картці руху коштів ПАТ "Володимирецький молочний завод"(а.с. 34).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за Договором у розмірі 23 000 грн. 00 коп. стверджується матеріалами справи, а відповідач на момент прийняття рішення не подав суду документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог Підприємства про стягнення вказаної суми, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, відповідно до умов Договору та на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано пеню в сумі 1 734,95 грн., з яких за період з 09.01.2013 року по 14.02.2013 року в сумі 394,42 грн., за період з 14.02.2013 року по 10.06.2013 року в сумі 1 093,88 грн., за період з 10.06.2013 року по 08.07.2013 року в сумі 246,65 грн. (розрахунок на а.с. 47); 3% річних в сумі 703,63 грн. за період з 18.08.2012 року по 06.07.2013 року та 162,17 грн. інфляційних втрат за вересень 2012 року, грудень 2012 року, січень та березень 2013 року (розрахунки на а.с. 3).

Згідно з пунктом 9.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наявний в матеріалах справи розрахунок пені перевірено судом, однак він не відповідає вищезазначеним приписам законодавства та умовам договору, зокрема приписам п.6 статті 232 Господарського кодексу України. Оскільки кінцевий строк оплати товару згідно з пунктом 6.4 Договору (протягом 3-ох банківських днів з моменту поставки товару) - 25 липня 2012 року то нарахування пені припиняється 26 січня 2013 року.

Враховуючи неможливість виходу за межі заявлених позивачем вимог, судом здійснено перерахунок пені за період з 09.01.2013 року по 26 січня 2013 року, відповідно до якого розмір вказаної штрафної санкції, яка підлягає стягненню з відповідача становить 192,33 грн. тому позовна вимога в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення2600009.01.2013 - 26.01.2013187.5000 %0.041 %192.33

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, та встановлено, що позивачем зазначені невірні періоди нарахування. Таким чином судом здійснено перерахунок 3% річних з урахуванням здійснених часткових оплат, позовна вимога про стягнення з відповідача 703,63 грн. 3% річних, враховуючи неможливість виходу за межі заявлених позовних вимог, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розрахунок 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняСума процентів35179.7818.08.2012 - 10.10.201254156.1434679.7811.10.2012 - 12.10.201225.7034179.7813.10.2012 - 16.10.2012411.2434179.7817.10.2012 - 19.10.201238.4332679.7820.10.2012 - 26.10.2012718.8032179.7827.10.2012 - 13.11.20121847.6131179.7814.11.2012 - 30.11.20121743.573000001.12.2012 - 03.12.201237.402950004.12.2012 - 05.12.201224.852900006.12.2012 - 06.12.201212.382850007.12.2012 - 24.12.20121842.162650025.12.2012 - 26.12.201224.362600027.12.2012 - 14.02.201350106.852300015.02.2013 - 06.07.2013142268.44 Всього: 727.93

Крім того, судом здійснено перерахунок розміру інфляційних збитків та враховано ставки індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягає частковому задоволенню в сумі 6,46 грн, враховуючи наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Інформаційному листі №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

У вказаному Інформаційному листі Вищого господарського суду України та постанові по справі №52/30 від 01.02.2012р. Вищого господарського суду України викладена позиція про те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції:

ПеріодСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу, грн.Серпень 2012 року35179.780.997-105.54Вересень 2012 року35179.781.00135.18Жовтень 2012 року35179.781.0000.00Листопад 2012 року32179.780.999-32.18Грудень 2012 року300001.00260.00Січень 2013 року260001.00252.00Лютий 2013 року260000.999-26.00Березень 2013 року230001.0000.00Квітень 2013 року230001.0000.00Травень 2013 року230001.00123.00 Всього: 6,46З огляду на вищезазначене в сукупності позовні вимоги Підприємства про стягнення з відповідача боргу за договором поставки №48 від 20.05.2012 року та 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, а вимоги про стягнення пені в розмірі 1 734,95 грн. та інфляційних втрат в сумі 162,17 коп. підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня підлягає до стягнення в розмірі 192,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 6,46 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Володимирецький молочний завод" (34300, вул. Сагайдачного, 88, Рівненська обл., смт. Володимирець, код ЄДРПОУ 00446960) на користь Приватного підприємства консалтингова фірма "Прометей" (09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, код ЄДРПОУ 30668980) в особі філії "Славутський маслоробний комбінат" (с .Крупець, Славутський р-н, Хмельницька обл., вул. Б.Хмельницького, 45) 23 000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 192 (сто дев'яносто дві) грн. 33 коп. пені, 6 (шість) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 703 (сімсот три) грн. 63 коп. 3% річних та 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 36 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "16" вересня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.