Рішення № 33532327, 10.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13191/13 10.09.13

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова

група"

до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 7 479,00 грн.

Представники:

від позивача: Пахолок Т.П.- представник за довіреністю № 0112-447 від 26.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку в розмірі 7 479,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 жовтня 2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-001лиз/1602, предметом якого є страхування транспортного засобу Daewoo, д.н. АА8609КЕ.

27 грудня 2012 року в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Daewoo, д.н. АА8609КЕ, під керуванням Шандиби Олександра Миколайовича та транспортного засобу марки Chevrolet, д.н. АХ4561ВІ, під керуванням водія Ольшанського Ігоря Анатолійовича.

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова № 641/114/13-п від 29 січня 2013 року Ольшанського Ігоря Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350,00 грн.

Відповідно до умов договору страхування 08 січня 2013 року страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

21 березня 2013 року позивачем, на підставі рахунку № 2693 від 09.01.2013 року складено страховий акт № ПССКА-1957 та розрахунок до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 7 479,00 грн.

На виконання вимог договору страхування страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 479,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5163 від 29.03.2013 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Chevrolet, д.н. АХ4561ВІ, на момент ДТП, застрахована у страховому товаристві з додатковою відповідальністю "Гарантія" за полісом № АВ/4850732, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 1000,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" компенсації шкоди.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу заяву вих. № 4627/1464-УСГ від 26 квітня 2013 року на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, зареєстрована останнім 30.04.2013 року, за вх. № 3810.

Відповідач вимогу не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.07.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2013 року розгляд справи відкладено на 10.09.2013 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

29.07.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2013 року.

В судове засідання 10.09.2013 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 25930146.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представника позивача дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

17 жовтня 2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" та товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-001лиз/1602, предметом якого є страхування транспортного засобу Daewoo, д.н. АА8609КЕ.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до розгорнутої довідки ДАІ № 310/з про дорожньо-транспортну пригоду від 06.02.2013 року, 27 грудня 2012 року в м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Daewoo, д.н. АА8609КЕ, під керуванням Шандиби Олександра Миколайовича та транспортного засобу марки Chevrolet, д.н. АХ4561ВІ, під керуванням власника Ольшанського Ігоря Анатолійовича.

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова № 641/114/13-п від 29 січня 2013 року Ольшанського Ігоря Анатолійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350,00 грн.

Відповідно до умов договору страхування страхувальник звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку № 2693 від 09.01.2013 року вартість виконаних робіт та запчастин становить 9 061,00 грн.

21 березня 2013 року позивачем, на підставі рахунку № 2693 від 09.01.2013 року складено страховий акт № ПССКА-1957 та розрахунок до нього, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 7 479,00 грн.

На виконання вимог договору страхування страховик виплатив страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 479,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5163 від 29.03.2013 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Chevrolet, д.н. АХ4561ВІ, на момент ДТП, застрахована у страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" за полісом № АВ/4850732, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. 00 коп., франшиза - 1000,00 грн.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" у порядку регресу перейшло право на отримання від страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" компенсації шкоди.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (в редакції на момент сплати страхового відшкодування).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив до відповідача заяву вих. № 4627/1464-УСГ від 26 квітня 2013 року на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу, зареєстрована останнім 30.04.2013 року, за вх. № 3810.

Відповідач вимогу не виконав.

У відзиві вх. № 06-21/4314 від 29.07.2013 року відповідач зазначає, що заперечує заявленим позовним вимогам, оскільки, позивачем не наданого жодного доказу оціненої шкоди, завданої під час дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля Daewoo, д.н. АА8609КЕ, а також звертає увагу на те, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов'язок відповідач не виконав.

Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язок проведення дослідження експерта чи аварійного комісара покладено саме на відповідача (пункт 34.1), а до позивача від потерпілої особи перейшло згідно пункту 34.2 лише право (а не обов'язок) на проведення відповідних досліджень.

Відповідачу, одночасно з покладенням визначених вище обов'язків законом надано досить суттєвий перелік прав, у тому числі і право з'ясування обставин страхового випадку та визначення розміру завданих збитків власним розслідуванням. Зазначеним правом відповідач не скористався та не надав суду взагалі жодного доказу здійснення ним будь-якої дії.

За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи щодо не встановлення вартості матеріального збитку, викладені у відзиві на позов, оскільки, мова у ньому йде про порушення правових норм, обов'язок виконання яких Законом покладено саме на відповідача у справі.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно п. 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4850732, франшиза становить 1 000,00 грн.

Враховуючи положення абз. 2 ч. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування складає: 7 479,00 грн. - 1 000,00 грн. (франшиза) = 6 479,00 грн.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Daewoo, д.н. АА8609КЕ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 66,07 грн., на відповідача - 1 654,43 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в розмірі 6 479 (шість тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 654 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) грн. 43 коп.

3. В іншій частині позову в розмірі 1000 грн. 00 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 17.09.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий