КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2013 р. Справа№ 910/6203/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013р. (повний текст підписано 28.05.2013р.)
у справі № 910/6203/13 (суддя Шаптала Є.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія
«АХА Страхування»
до Приватного акціонерного товариства «Український
Страховий Дім»
про стягнення 18 587, 53 грн.
В судовому засіданні 12.09.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» з позовом про стягнення 18 587, 53 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору страхування наземного транспорту № 3594614 від 26.01.2012р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2013р. у справі № 910/6203/13 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 18 597, 53 грн., 1 720, 50 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального права, рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, оскільки, на думку відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують виплату страхового відшкодування, а рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу може бути прийнято після отримання апелянтом всіх необхідних документів, які мають відношення до даної ДТП.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. для розгляду справи № 910/6203/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.07.2013р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2013р. розгляд справи у відповідності до ст. 77 ГПК України відкладено на 12.09.2013р., продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
28.08.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача на виконання вимог ували суду надано копію Полісу № АВ/ 0046939 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 12.09.2013р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 82, 89), про причини неявки суд не повідомили, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 26.01.2012р. між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», (позивач, страховик за договором) та Піддубним Вадимом Олексійовичем (страхувальник за договором) укладено договір страхування наземного транспорту № 3594614, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Skoda Octavia», д. н. СЕ 4981АК.
Згідно розширеної довідки ДАІ № 9007344 про ДТП, 18.05.2012р. по вул. Турецькій, 16 в м. Чернівці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «УАЗ 396201», д. н. 05345 МС, під керуванням Арсенюка О.Г., та автомобіля «Skoda Octavia», д. н. СЕ 4981АК, під керуванням Піддубного В.О.
Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 11.06.2012р. у справі №3-2003/12 Арсенюка О.Г. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту № 60Е/12 від 30.05.2012р., складеного за заявою позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia», д. н. СЕ 4981АК, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 20 298, 03 грн.
Страховим актом № 2012/U/MOD02128/ UIA4480 від 06.06.2012р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 19 587, 53 грн.
Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту № 3594614 від 26.01.2012р., на підставі страхового акту № 2012/U/MOD02128/ UIA4480 від 06.06.2012р.(а.с. 12) здійснив виплату своєму страхувальнику 19 587, 53 грн. страхового відшкодування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 25759 від 08.06.2012р. (а.с. 11).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «УАЗ 396201», д. н. 05345 МС, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Український Страховий Дім», що підтверджується Полісом № АВ/ 0046939 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 92). Термін дії полісу з 20.12.2011р. до 19.12.2012р.
Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510, 00 грн.
Вина особи, яка керувала автомобілем «УАЗ 396201», д. н. 05345 МС, під час ДТП, встановлена у судовому порядку.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 3594614 від 26.01.2012р. перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.
27.11.2012р. за вих. № 8026/26/ЦВ позивач звернувся до відповідача з заявою (з долученням відповідних документів) про стягнення заборгованості в порядку регресу (загальна суму регресної вимоги 19 587, 53 грн.), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Пунктом 35.2. ст. 35 даного Закону передбачено, що до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 даного Закону (в редакції чинній на дату ДТП) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Посилання відповідача, як на підставу скасування рішення суду, на ненадання йому позивачем усіх документів, які мають відношення до даної ДТП, для встановлення причин та обставин події, що має ознаки страхового випадку, без яких, на його думку, неможливо прийняти рішення про виплату страхового відшкодування, не заслуговують на увагу, оскільки з поданої позивачем заяви (вих. № 8026/26/ЦВ від 27.11.2012р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу вбачається, що в додатках до неї позивачем були долучені усі передбачені ст. 35 Закону документи, що є необхідними для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування.
Належних та допустимих доказів звернення відповідача до позивача з вимогою про надання додаткових документів щодо даної ДТП або до інших компетентних органів (ДАІ, суду та інш.) щодо обставин страхового випадку, матеріали справи не містять.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно полісу № АВ/ 0046939 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено франшизу у розмірі 510, 00 грн., а не 1 000, 00 грн. як помилково встановлено судом першої інстанції, тому сума страхового відшкодування, на яку до позивача перейшло право регресної вимоги складає 19 077, 53 грн.
Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 18 587, 53 грн. страхового відшкодування, заяв про збільшення розміру позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права самостійно виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу та ст. 27 Закону України «Про страхування», підлягають задоволенню у заявленій до стягнення сумі - 18 587, 53 грн.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 24.05.2013р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» на рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013р. у справі № 910/6203/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2013р. у справі № 910/6203/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/6203/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 17.09.2013р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.
Судове рішення № 33531779, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/6203/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: