Ухвала суду № 33531640, 10.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-6843/11/0170/11

10.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-6843/11/0170/11 за апеляційною скаргою Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 14.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (бульвар Старшинова буд 8а,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 2а-6843/11/0170/11 адміністративний позов - задоволено: визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000572301 від 01.06.11 р., яким визначена сума податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 2496075,00 грн., в тому числі податку 1664050,00 та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 832025,00 грн.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 10.09.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання судовою колегією залишається без задоволення.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на підставі направлення № 399 від 12.05.2011 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КД Коктебель» з питань правових відносин з платником податків ТОВ «ВС Конаріт» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

За результатами перевірки складено акт № 892/23-1/36517/96 від 19.05.2011, за висновками якого встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР, п. 1.6 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.06.2011 № 0000572301, яким визначена сума податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 2 496 075,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, щовідповідач безпідставно нарахував позивачеві податкові зобов'язання, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентом та як наслідок, безпідставно виніс податкове повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши податкові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі Закон 334), підлягає застосування при визначенні податкових зобов'язань позивача у 2010 р. валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Судом встановлено, що за даними акту перевірки підприємство ТОВ «ВС Конаріт» має стан 9 (форма 18-ООП - повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням). Також у акті перевірки зазначено, що директор ТОВ «ВС Конаріт» ОСОБА_3 пояснював, що він є директором підприємства, але відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства немає. Фінансово - господарські та бухгалтерські документи підприємства не підписував. Місце знаходження підприємства та чим воно займається директору не відомо, оскільки було зареєстровано за винагороду без мети займатися фінансово-господарською діяльністю. Крім, того у ТОВ «ВС Конаріт» відсутні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності, тому угода, укладена з ТОВ «КД Коктебель» має ознаки нікчемності. Вказані обставини були підставою для того, що відповідач дійшов висновку про заниження позивачем валових витрат за господарськими операціями із вказаним контрагентом.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, а також висновками експертного дослідження, проведеного на їх підставі, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми валових витрат, в результаті чого встановлене заниження податку на прибуток у деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік на суму 1664050,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 622950,00 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 1041100,00 грн.

01.07.2010р. між ТОВ "КД Коктебель" (Замовник) та ТОВ "ВС Конаріт" (Виконавець) був укладений договір №649ВХ.

Відповідно до пп. 1.1 договору Замовник поручає та оплачує, а Виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування та ремонту технологічного обладнання та механізмів, що знаходяться на винзаводі Замовника.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна вартість робіт по технічному обслуговуванню обладнання складає 5000000,00 грн. у тому числі ПДВ 20%.

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний від імені директорів ТОВ "КД Коктебель" та ТОВ "ВС Конаріт", скріплений відбитками печаток обох сторін.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.09.2010 до договору №649ВХ від 01.07.2010р.: пункт 4.1 викласти в наступній редакції: загальна вартість робіт по технічному обслуговуванню обладнання складає 7 987 440,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Так, з матеріалів справи судом вбачається, акти здавання-приймання робіт (надання послуг): акт №б/н від 30.08.2010р. на загальну суму 2480400,00 грн. у т.ч. ПДВ - 413400,00 грн.; акт №б/н від 30.09.2010р. на загальну суму 5507040,00 грн. у т.ч. ПДВ - 917840,00 грн.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку (картка рахунку 6315: контрагенти: ТОВ "ВС Конаріт" Договори: Договір № 649ВХ від 01.07.10 р., журнал - ордер по рахунку 631 за серпень, вересень 2010 року) послуги з ремонту та технічного обслуговування, що надані ТОВ "ВС Конаріт", відображені в бухгалтерському обліку ТОВ "КД Коктебель" проводкою ДТ-913-Кт-6315 на загальну суму 6 656 200,00 грн.

Отже, ТОВ "ВС Конаріт" надані ТОВ "КД Коктебель" послуги по технічному обслуговуванню та ремонту технологічного обладнання та механізмів на загальну суму 7987440,00 грн. у т.ч. ПДВ - 1331240,00 грн. відповідно до вищезазначених актів здавання-приймання робіт та регістрів бухгалтерського обліку.

На підставі вищезазначених актів ТОВ "ВС Конаріт" були виписані на адресу позивача наступні податкові накладні: №275 від 30.08.2010р. на суму 2480400,00 грн. у т.ч. ПДВ 413400,00 грн.; 351 від 30.09.2010р. на суму 5507040,00 грн. у т.ч. ПДВ 917840,00 грн., а всього на загальну суму 7987440,00 грн. у т.ч. ПДВ 1331240,00 грн.

Зазначені податкові накладні відображені у реєстрах отриманих податкових накладних позивача за відповідні періоди: податкова накладна №275 в реєстрі за серпень 2010р. (з/п №306), податкова накладна №351 в реєстрі за вересень 2010 року (з/п №243).

ТОВ "ВС Конаріт" на момент вчинення відповідної господарської операції був зареєстрований платником податку на додану вартість і мав право видавати податкові накладні.

Згідно висновку № 3075 судової економічної експертизи (а.с. 134-144) висновок Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, за актом перевірки № 892/23-1/36517196 від 19.05.2011, що заниження ТОВ "КД Коктебель податку на прибуток у деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік на суму 1664050,00 грн. документально не підтверджується.

Заниження ТОВ "ДК Коктебель" податку на прибуток за 2010 рік по господарським операціям з ТОВ "ВС Конаріт" не встановлено.

Згідно висновку № 129/12 від 30.01.2013 комплексної судової інженерно-технічної та економічної експертизи встановлено наступне.

Фактична наявність обладнання в будівлях та спорудах ТОВ "КД Коктебель", перелік якого наведено у актах виконаних робот (надання послуг) за серпень та вересень 2010 року за договором № 649-ВХ від 01.07.2010 року між пози вачем та ТОВ "ВС Конаріт" підтверджується. Ймовірно фактичне обслуговування вказаного обладнання здійснювалось.

Вказане у актах виконаних робіт обладнання використовувалось у господарській діяльності для переробки винограду на виноматеріали.

Послуги, отримані за актами виконаних робіт за серпень та вересень 2010 року, в господарській діяльності ТОВ "КД Коктебель" використовувались.

Відповідно до звіту до Державного статистичного спостереження по формі №1- виноград (річна) "Переробка винограду на виноматеріали" станом на 01.12.2010, відповідно до ТОВ "КД Коктебель" станом на 1 грудня 2011 року (за період з 1 грудня 2009 року по ЗО листопада 2011) перероблено виноматеріалів у кількості 8059,1 тони та вироблено виноматеріалів у кількості 522717 декалітрів.

Це підтверджує використання отриманих робіт (послуг) актами здачі-приймання робіт (надання послуг) б/н від 30.08.2010 та 30.09.2010 (по технічному обслуговуванню та ремонту технологічного обладнання механізмів, що знаходять ся на винзаводі у власній господарській діяльності ТОВ "КД Коктебель.

Валові витрати за господарською операцією за договором № 649ВХ від 01.07.2010 р. з ТОВ "ВС Конаріт" визначені вірно, та знайшли своє відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Завищення ТОВ "КД Коктебель" валових витрат за 3 квартал 2010 та за 4 квартал 2010 по господарським операціям з ТОВ "ВС Конаріт" не встановлено.

ТОВ "КД Коктебель" відповідно до п. п. 5.2.1 п.5.2, п. 5.1 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону №334 та ст. 9 Закону №996 до складу валових витрат були включені витрати, підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, а саме актами здачі-приймання робіт (послуг).

Таким чином, висновки Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим за актом перевірки №892/23-1/36517196 від 19.05.2011, щодо завищення ТОВ "КД Коктебель", в порушення вимог п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 та п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валових витрат на суму виконаних робіт (послуг) ТОВ "ВС Конаріт" по технічному обслуговуванню та ремонту технологіч ного устаткування і механізмів, у сумі 6656200 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 в сумі 2491799,00 грн. та за 4 квартал 2010 року в сумі 4164401,00 грн., та заниження податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2010 рік на суму 1664050,00 грн. у тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 622950,00 грн. та за 4 квартал в сумі 1041100,00 грн. документально не підтверджуються.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Окрім того, щодо доводів заявника, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні. сили.

Окрім того, посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2011 року по справі № 1-1216/11 за обвинуваченням ОСОБА_3, засновника ТОВ "ВС Конаріт" у вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки спірні господарські операції між позивачем та ТОВ «ВС Конаріт» фактично не відбувалися. Вироком лише встановлений факт створення ОСОБА_3 ТОВ «ВС «Кораніт» та ТОВ «Техностелмікс Компані» без мети здійснення господарської діяльності та отримання прибутку. Проте, як вбачається із вищевказаного вироку, питання реальності спірних господарських операцій взагалі не досліджувалося.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовано задоволені судом першої інчстанці.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 2а-6843/11/0170/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 2а-6843/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко