Постанова № 33530846, 17.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2013 року Справа № 917/967/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Педоряка О.М. - дов. 2383-О від 14.08.2013р.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2295П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2013р. у справі № 917/967/13

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Лубни, Полтавська обл.,

про стягнення 22406,64 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2013р. позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 03.03.2011р. в розмірі 22406,64 грн., з яких: 9482,04 грн. заборгованості за кредитом, 7926,99 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1194,76 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.07.2013 р. (суддя Киричук О.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 9482,04 боргу та 728,08 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог - позов залишено без розгляду.

Позивач, ПАТ КБ "Приватбанк", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2013 р. в частині відмови в стягненні 7926,99 грн. процентів за користування кредитом; 3802,85 грн. пені та 1194,76 грн. комісії за користування кредитом та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства. В іншій частині рішення позивач просить залишити без змін та стягнути судові витрати з відповідача.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно залишив без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, пені та комісії за користування кредитом, оскільки банком були виконані всі умови кредитного договору, а відповідач, який підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору, не погасив кредит у встановлений законом строк, тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути не тільки основний борг, а і відповідні донарахування. Як зазначив позивач, суд першої інстанції невірно встановив правовідносини, що виникли між сторонами, підставами таких правовідносин є добровільне волевиявлення сторін щодо виникнення між ними кредитних правовідносин та форм їх вираження.

Відповідач, ФОП ОСОБА_2, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не прибув, на адресу суду з поштового відділення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" повернулися листи з копіями ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2013р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та від 20.08.2013р. про відкладення розгляду справи, які були надіслані відповідачу у відповідності до ст. 87 ГПК України на адресу, що була вказана в апеляційній скарзі та яка, за даними ЄДРПОУ, є місцем реєстрації відповідача..

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 03.03.2011р. фізичною особою-підприємцем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 03.03.2011р.

Відповідно до укладеного договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено та врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).

Згідно з п. 3.18.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій, або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі) банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Тобто, укладений між сторонами у справі кредитний договір не суперечить чинному законодавству, укладений у письмовій формі, а своїм підписом в графі "Підпис" на заяві, що разом з Умовами складає кредитний договір, відповідач підтвердив свою згоду з умовами даного кредитного договору.

Як вбачається з п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

У відповідності до п. 3.18.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку передбаченому "Умовами і правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Згідно з п. 3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".

Як свідчить довідка від 20.03.2011р. про розмір встановленого кредитного ліміту, відповідачу станом на 04.03.2011р. встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до розділу 3.18.4. Умов, затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо з одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду з якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24.00% річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

У відповідності до 3.18.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.18.2.2.2. 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8. 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4. винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5. 3.18.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Як свідчить банківська виписка з 04.03.2011р. по 19.03.2013р. та розрахунок заборгованості позивача, станом на 19.03.2013р. сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 9482,04 грн. заборгованості за кредитом, 7926,99 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1194,76 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, погодився із Умовами та правилами надання банківських послуг, доказів повернення позивачу отриманих коштів суду не надав та не спростував обставини, на які посилається позивач, суд першої інстанції зробив правомірний висновок про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 9482,04 грн. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем вказані обставини не спростовані належними доказами, зокрема, не надано доказів оплати спірної суми основного боргу.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7926,99 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1194,76 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, судова колегія зазначає наступне.

Залишаючи позовні вимоги в цій частині без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду витребувані необхідні для вирішення спору докази, а саме, відсоткові ставки, нарахування пені, письмові пояснення та відповідні докази щодо відповідності тарифів, доданих до позовної заяви, тарифам, які були чинні на момент складання заяви про відкриття рахунку, докази наявності у сторін електронного підпису, підстави нарахування комісії та детальний розрахунок боргу по комісії. Суд першої інстанції зазначив, що неподання витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки без вказаних доказів неможливо встановити факти, зокрема, докази існування Умов та правил надання банківських послуг на час підписання заяви та видачі кредиту, докази погодження відповідачем саме такої редакції Умов, що надана суду, підстави нарахування процентів, узгодження їх розміру, наявність підстав для нарахування пені, підстави виникнення зобов'язання з виплати комісійних.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

В п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду суд першої інстанції був зобов'язаний з'ясувати ступінь необхідності витребування судом додаткових документів, без яких не можливо вирішити даний спір, а також, з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи достатньо необхідних документів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, як вже було зазначено раніше, відповідач уклав з позивачем договір банківського обслуговування, про що свідчить заява про відкриття поточного рахунку, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, що розміщені в мережі Інтернет, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, в матеріалах справи міститься довідка про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/130320111127 від 20.03.2013р., з якої вбачається, що відповідачу ФОП ОСОБА_2 встановлено кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн. Також, матеріали справи містять розрахунки заборгованості за договором б/н від 03.03.2011р. (а.с. 52), а саме, розрахунок нарахованих процентів, суми пені та комісії за користування кредитом. Більш того, про заборгованість відповідача свідчить банківська виписка з 04.03.2011р. по 19.03.2013р., яка також міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією № 1022IPLL0S0DA від 01.03.2013р. (а.с. 57-58), в якій вимагав погасити прострочену відповідачем заборгованість у повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору.

Також, позивачем надавались суду першої інстанції додаткові документи, а саме, як свідчить лист від 19.06.2013р. позивач надав суду першої інстанції оригінал заяви на відкриття рахунку для огляду в судовому засіданні, а також, розрахунок заборгованості.

До апеляційної скарги позивач надав виписку із наказу про актуалізації Умов та правил надання банківських послуг від 04.01.2011р. № СП-2011-2(2), яким було актуалізовано Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку.

Таким чином, як зазначив позивач, надані разом з позовом Умови, Тарифи банку є такими, які були затверджені (актуалізовані) банком на момент ознайомлення з ними відповідачем та підписання договору, оскільки відповідні Умови є єдиними для всіх клієнтів банку.

Отже, на підставі вищевикладеного, у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7926,99 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1194,76 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом без розгляду з посиланням на ненадання позивачем необхідних документів для вирішення спору по суті відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Тим більш, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 9482,04 заборгованості за кредитом суд першої інстанції визнав, що у нього було достатньо наданих позивачем доказів.

Щодо правильності нарахування відповідачу 7926,99 грн. процентів за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1194,76 грн. комісії за користуванням кредитом, то судова колегія дійшла висновку про їх правомірність, оскільки вони нараховані у відповідності до чинного законодавства, а надані розрахунки позивача є правильними. Тому, рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2013р. у справі № 917/967/13 в цій частині підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, відтак, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.07.2013 р. у справі № 917/967/13 скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 7926,99 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1194,76 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та в цій частині прийняти нове рішення, яким в цій частині позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 7926,99 заборгованості по процентам за користування кредитом, 3802,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1194,76грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 992,42 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29098829000000) 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 17.09.2013р.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.