Рішення № 33530798, 09.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2013 р. Справа № 19-17/138-08-4631

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Шико"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 477 199,79 грн.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді Меденцев П.А.

Погребна К.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: Стоянов М.М., довіреність від 29.01.2013р.

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність №73 від 22.02.2010р.

Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 20.03.2009р. до 15.04.2009р. о 12 год. 20 хв., з 16.09.2009р. до 19.10.2009р. о 11 год. 40 хв., з 09.04.2009р. до 20.04.2009р. о 11 год. 15 хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Шико", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 477 199,79 грн., де 369 898,75 грн. - основний борг, 73 979,75 грн. - неустойка, 33 321,19 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2008р. позовну заяву (вх.№63759) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №17/138-08-4631 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області від 20.02.2012р. справу №19-17/138-08-4631 було передано на розгляд судді Цісельського О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2012р. справа №19-17/138-08-4631 прийнята суддею Цісельським О.В. до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. справу №19-17/138-08-4631 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 28.08.2013р. визначено наступний склад колегії по розгляду справи №19-17/138-08-4631: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Погребна К.Ф., Д'яченко Т.Г.

Під час розгляду справи склад суду відповідно до розпоряджень голови господарського суду Одеської області було змінено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2013р. справу №19-17/138-08-4631 прийнято до свого провадження колегією суддів у остаточному складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Погребна К.Ф. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивачем подавалися до суду заяви про уточнення змісту заявлених позовних вимог від 03.12.2008р. (вх.№24948), від 20.03.2009р. (вх.№6681), від 19.10.2009р. (вх.№26779), від 05.04.2012р. (вх.№10304/2012)., які, з врахуванням вимог ст.22 ГПК України, судом прийняті до розгляду.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача уточнені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзивах на позов від 03.12.2008р. (вх.№24947), від 10.04.2009р. (вх.№8717), від 15.11.2010р. (вх.№30547), від 23.06.2011р. (вх.№20326).

Письмові клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи судом задоволені, у зв'язку з чим розгляд справи було продовжено.

Клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи від 03.12.2008р. (вх.№24942) судом задоволено, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 03.12.2008р. було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання - чи виконано підпис ОСОБА_1 на договорі поставки №21 від 20.05.2006р. та видатковій накладній №УРН-000841 від 08.06.2006р. особисто ОСОБА_1?

Клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів від 03.12.2008р. (вх.№24946), від 10.04.2009р. (вх.№8706), про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи від 19.03.2009р. (вх.№6534), від 03.11.2010р. (вх.№29292), від 08.11.2010р. (вх.№29757), від 20.06.2011р. (вх.№19888/2011), від 15.02.2012р. (вх.№4964/2012) судом задоволені.

Клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої та технічної експертиз від 10.04.2009р. (вх.№8707) судом задоволено, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 15.04.2009р. було призначено судові почеркознавчу та технічну експертизи, на вирішення якої поставлено наступні питання:

а) чи виконано підпис ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця) особисто ОСОБА_1?

б) чи виконаний підпис від імені громадянина ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця) за допомогою технічних засобів або пишучим приладом?

в) у який період часу був поставлений підпис від імені ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця)?

г) яка давність нанесення печатного тексту на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та давність нанесення печатного тексту на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р.?

д) чи відповідає час нанесення відтиску печатки ТОВ „ШИКО" та підпису ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. даті виготовлення відповідних документів?

е) яка послідовність нанесення штрихів, що перетинаються на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р., а саме підпис ОСОБА_1 та печатні букви „ОСОБА_1" напроти слова „Отримав"?

Клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи від 15.11.2010р. (вх.№30552) судом задоволено, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 17.12.2010р. було призначено додаткову судову технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи виготовлено копію договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 1, а.с. 10-13) з договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 23-26)?

2. Чи не використано для створення копії четвертого аркуша договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 1, а.с. 13) підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 на четвертому аркуші договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 26)?

3. Чи виготовлено копію видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 року (том 1, а.с.14-17) з видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 року (том 2, а.с.27-30)?

4. Чи не використано для створення копії четвертого аркуша видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 (том 1, а.с. 17) підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 на четвертому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 (том 2, а.с. 30)?

5. Чи нанесено відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Шико" на договорі поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 26), видатковій накладній №УРН-000841 від 08 червня 2006 (том 2, а.с. 30) та специфікації №1 до договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 45) у той час, яким датовано вищевказані документи?

6. Чи змінювались у специфікації №1 до договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 42-45) аркуші?

Письмові пояснення відповідача від 19.04.2011р. (вх.№12366/2011) судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Клопотання відповідача про призначення додаткової судової технічної експертизи судом задоволено, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 20.04.2011р. було призначено додаткову судову технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Чи виготовлено копію договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 1, а.с. 10-13) з договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 23-26)?

2. Чи не використано для створення копії четвертого аркуша договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 1, а.с. 13) підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 на четвертому аркуші договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 26)?

3. Чи виготовлено копію видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 року (том 1, а.с.14-17) з видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 року (том 2, а.с.27-30)?

4. Чи не використано для створення копії четвертого аркуша видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 (том 1, а.с. 17) підпис, виконаний від імені ОСОБА_1 на четвертому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08 червня 2006 (том 2, а.с. 30)?

5. Чи нанесено відтиск печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Шико" на договорі поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 26), видатковій накладній №УРН-000841 від 08 червня 2006 (том 2, а.с. 30) та специфікації №1 до договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 45) у той час, яким датовано вищевказані документи?

6. Чи змінювались у специфікації №1 до договору поставки №21 від 20 травня 2006 року (том 2, а.с. 42-45) аркуші?

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. призначено повторну судову почеркознавчу та технічну експертизи, на вирішеня яких поставлено наступні питання:

1. Чи виконано підпис ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця) та підпис поставлений на 4-му аркуші Специфікації №1 до договору №21 від 20.05.2006р. особисто ОСОБА_1?

2. Чи виконаний підпис від імені громадянина ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця) за допомогою технічних засобів або пишучим приладом?

3. У який період часу був поставлений підпис від імені ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця)?

4. Яка давність нанесення печатного тексту на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та давність нанесення печатного тексту на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р.?

5. Чи відповідає час нанесення відтиску печатки ТОВ „ШИКО" та підпису ОСОБА_1 на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. та підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. даті виготовлення відповідних документів?

6. Яка послідовність нанесення штрихів, що перетинаються на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р., а саме підпис ОСОБА_1 та печатні букви „ОСОБА_1" напроти слова „Отримав"?

7. Яка послідовність нанесення штрихів, що перетинаються на 4-ому аркуші Специфікації №1 до договору №21 від 20.05.2006р. та печатні букви слова „Директор" та словом „ОСОБА_1" під словом „Покупець"?

Клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи від 05.06.2013р. (вх.№17435/13) судом не задоволено з підстав його необґрунтованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.10.2012р. було призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науко-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

На вирішення експерта поставлені наступні питання:

- чи виконаний підпис на 4-ому аркуші видаткової накладної №УРН-000841 від 08.06.2006р. (а.с. 27-30 Т.2)?

- чи виконаний підпис на 4-ому аркуші договору поставки №21 від 20.05.2006р. (в статті 12 зі сторони покупця), (а.с. 23-26 Т.2)?

- чи виконаний підпис поставлений на 4-му аркуші Специфікації №1 до договору №21 від 20.05.2006р. ОСОБА_1 (а.с. 42-45 Т.2)?

За результатами проведення експертизи на адресу суду 14.05.2013р. надійшов висновок ОНДІСЕ (вх.№14829/2013).

Приймаючи до уваги усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою господарського суду провадження у справі було поновлено.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

20 травня 2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Шико" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №21, згідно умов п. 1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору поставляти (передати) Покупцеві визначений у п.1.2. Договору товар, (надалі іменується "Товар"), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах цього Договору, приймати та оплачувати поставлений Товар.

У відповідності до п.1.2. Договору найменування, асортимент, одиниці виміру, строки поставки, ціна, строки оплати та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються Сторонами.

Відповідно до п.2.3. Договору, Покупець бере на себе обов'язок протягом дії даного Договору прийняти та оплатити весь товар, визначений у Замовленні.

Із змісту п.3.1. Договору, вбачається, що передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається. На загальну вартість Товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття, є датою поставки Товару Постачальником. Постачальник зобов'язаний дати Покупцю не пізніше ніж за п'ять днів до дати поставки повідомлення щодо часу та місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення налається шляхом телефонного, факсимільного чи засобу зв'язку.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що строки поставки Товару - до 15.06.2006р.

Згідно п.3.7. Договору Покупець повинен оплатити поставлений Товар у строки, передбачені у Специфікаціях.

За приписами п.п.5.4., 5.2., 5.3. Договору ціни на товари, що постачаються Постачальником, є вільними відпускними і вказуються у доларах США. Оплата товару здійснюється у гривні по курсу 1 долар = 5,15 гривень. Сума договору - 71 825,00 доларів (сімдесят одна тисяча вісімсот двадцять п'ять доларів 00 центів). Строк оплати Покупцем поставленого товару - до 01.07.2006 року.

У відповідності до п.п.7.1., 7.5., 7.6. Договору, у випадку порушення зобов'язань, що виникають з цього Договору (надалі іменується "порушення Договору"), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. У випадку порушення строків оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виникнення такого прострочення, від суми Товару, що підлягає поставці згідно цього Договору, за кожен день прострочення. У випадку прострочення виконання Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати Товару понад 30 днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості Товару, що підлягає поставці згідно цього Договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а в частині здійснення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п.10.1. Договору).

На виконання умов договору поставки №21 від 20.05.2006р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 71 825,00 доларів США, однак відповідачем в порушення своїх зобов'язань за договором, оплату не було здійснено.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки №21 від 20.05.2006р. позивач надав суду видаткову накладну №УРН-000841 від 08.06.2006р., підписану уповноваженим представником позивача та відповідачем, скріплена печаткою позивача, яка свідчить про отримання відповідачем поставленого товару.

З підстав невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару, 22.05.2008р. позивач звернувся до останнього з претензією №99, відповідно до якої вимагав сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, 3% річних та штрафу.

Вищенаведена претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань за договором поставки №21 від 20.05.2006р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 369 898,75 грн., взагалі не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі - 369 898,75 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за поставлений товар, встановлена судом в розмірі 369 898,75 грн.

При цьому не заслуговують на увагу суду заперечення відповідача, що підпис на договорі поставки №21 від 20.05.2006р., на специфікації №1 до договору №21 від 20.05.2006р. та на видатковій накладній №УРН-000841 від 08.06.2006р. вчинений не відповідачем, оскільки в матеріалах справи наявний висновок ОНДІСЕ №763/02 від 29.04.2013р., який на думку суду є повним об'єктивни та таким, що містить обгрунтовані відповіді на поставлені судом питання, та із змісту якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в видатковій накладній № УРН-000841 від 08.06.2006р., договорі поставки №21 від 20.05.2006р., специфікації №1 до договору поставки №21 від 20.052006р. виконані самим ОСОБА_1.

Відповідно до ч.5 ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, відповідно до ч.ч.1,2 якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 неустойки в розмірі 73 979,75 грн. та 3 % річних в сумі 33 321,29 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із системного аналізу заявленої до стягнення позивачем за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором поставки неустойки та її розрахунку, вбачається, що під поняттям неустойки позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 20%.

З цього приводу суд зазначає наступне:

Із змісту пп.1 п.2 ст.258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, з врахуванням заяви відповідача щодо застосування позовної давності, викладену у відзиві на позов від 03.12.2008р. (вх.№24947), суд вважає безпідставною та незаконною позовну вимогу позивача щодо стягнення штрафу, з підстав пропущення строку на звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача штрафу та такою, що не підлягає задоволенню судом.

Із змісту п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2012р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. А при стягненні сум збитків, заподіяних у зв'язку зі сплатою неустойки (штрафу, пені), застосуванню підлягає загальна позовна давність.

Щодо позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних суд зазначає наступне:

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити три проценти річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором поставки.

Наразі, наданий позивачем розрахунок 3% річних, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки.

З цих підстав, судом було самостійно розраховано 3 % річних наступним чином:

Так як, умовами договору, зокрема п.5.2. встановлено відповідачу граничний строк виконання грошового зобов'язання - до 01.07.2006р., отже останнім днем для оплати є 30.06.2006р., то початок перебігу прострочення виконання цього грошового зобов'язання починається з наступного дня, тобто з 01.07.2006р. та спливає як визначено позивачем 01.07.2009р.

Таким чином розмір трьох процентів річних за самостійним розрахунком суду складає: 369 898,75 грн. х 3 х 1097 (з 01.07.2006р. по 01.07.2009р.) : 365 : 100 = 33 351,69 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача суму трьох процентів річних заявлено в меншому розмірі, в сумі 33 321,29 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 33 321,29 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Шико", у зв'язку з чим стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договором поставки №21 від 20.05.2006р. встановлена судом в розмірі 369 898,75 грн., три проценти річних в сумі 33 321,29 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного вита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 4 933, 80 грн. державного мита та 99,71 грн. ІТЗ.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Шико" - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шико" (01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 6, код ЄДРЮОФОП 23744507) 369 898 (триста шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 75 коп. основного боргу, 33 321 (тридцять три тисячі триста двадцять одна) грн. 29 коп. трьох процентів річних, 4 933 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять три) грн. 80 коп. державного мита, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 16.09.2013р.

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Суддя Погребна К.Ф.

Суддя Меденцев П.А.