Ухвала суду № 33526101, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4179/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря:Федорової Г.Г., Бєлової Л.В., Ключковича В.Ю., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (далі - відповідач), в якому просило стягнути з ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на користь Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1 у розмірі 479 955,28 грн. та за списком № 2 у розмірі 341 647,96 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» є юридичною особою, зареєстрованою 09.08.2001 року Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» є платником єдиного соціального внеску в Управлінні пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва.

Згідно наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва розрахунків, фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах склали 821 603,24 грн., з них пільгових пенсій за списком № 1 на суму 479 955,28 грн. та за списком № 2 на суму 341 647,96 грн.

Позовні вимоги стосуються компенсації витрат позивача на виплату і доставку пенсій працівникам відповідача в розмірі 821 603,24 грн., призначених відповідно до пунктів «а», «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР передбачено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Положенням абз. 3 пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року, збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків, відповідно до Закону № 400/97-ВР, підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Окремим категоріям працівників залежно від умов праці призначаються пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, не раніше ніж за п'ять років до досягнення віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 2 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV).

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зазначені в пунктах «а», «б» - «з» цього Закону.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» зобов'язано нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки (за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду) та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вимог ст. 13 Закону № 1788-XII, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва було призначено пенсії на пільгових умовах працівникам ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», які мали право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи або мали особливий характер роботи або умови праці, та відповідно підпадали під дію пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 цього Закону.

Разом з цим, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва було своєчасно та в повному обсязі сплачено і доставлено вказаним працівникам пенсії на пільгових умовах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пп. 2.1.1 Інструкції, платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

Згідно з п. 6.1 ст. 6 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню, а згідно з п. 6.8 ст. 6 цієї Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, місячну суму цих витрат.

Статтями 14, 15 Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи страхувальники, окрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва на адресу ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червень-грудень 2010 року.

В зв'язку з несплатою ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за особовим рахунком позивача утворилася заборгованість у розмірі 1 059 317,44 грн.

17 січня 2011 року, між Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» було підписано акт звірки по несплачених коштах на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій станом на 01.01.2011.

Крім цього, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва було прийнято рішення № 2 від 17.01.2011 року про розстрочення ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» суми заборгованості у розмірі 1 059 317,44 грн. у строк до 31.12.2015 року.

28 листопада 2012 року, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва було достроково розірвано рішення про розстрочення сум заборгованості по пільгових пенсіях від 17.01.2011 № 2 у зв'язку з несплатою розстрочених сум до Пенсійного фонду України та невиконанням відповідачем умов розстрочення, про що ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» було повідомлено.

Доказів оскарження дій Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про дострокове розірвання рішення про розстрочення сум заборгованості по пільгових пенсіях від 17.01.2011 № 2 матеріали справи не містять.

Станом на 20.02.2013 року за особовим рахунком ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначений на пільгових умовах по списку № 1 та списку № 2 в сумі 821 603,24 грн..

Доводи апелянта щодо недостовірності розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень-грудень 2010 року колегія суддів до уваги не приймає, оскільки акт звірки по несплачених коштах на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 17.01.2011 року станом на 01.01.2011 року, підписаний позивачем та апелянтом вказує на те, що останній визнавав свою заборгованість перед Пенсійним фондом України.

Отже, з огляду на вищевикладене, висновок суду першої інстанції про обов'язок Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих фактичних витрат призначені працівникам відповідача згідно з пунктами «а», «б»-«з» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Л.В. Бєлова В.Ю. КлючковичГоловуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Бєлова Л.В.

Ключкович В.Ю.