Ухвала суду № 33525109, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1146/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Автомоторс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 31 січня 2013 року №000452301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Автомоторс» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено документальну невиїзну планову перевірку ДП «Автомоторс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Столична торгова Агенція» за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21 січня 2013 року №20/22-02/31828113.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що позивачем порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.6 ст. 201 ПК України та п.4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21 грудня 2012р. №969, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість за вересень 2012 р. на суму 224 330,00грн.

Під час проведення вказаної перевірки відповідачем вказав на фіктивність правочинів, вчинених між позивачем та ТОВ «Столична Торговельна Агенція», посилаючись на акт Держаної Податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Столична Торговельна Агенція» від 13 грудня 2012 року №5413/22-9/37568634.

На підставі даного атку відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 31 січня 2013 року №0000452301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 224 333,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 56 083,00 грн.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Столична Торговельна Агенція» (Підрядник) укладено договір №75 від 05 червня 2012 року на виконання робіт, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик та з використанням своїх матеріалів та устаткування провести будівельно-монтажні роботи з перепланування і ремонту приміщень частини виробничого майданчика під сервісний центр з ремонту та технічного обслуговування двигунів і агрегатів, офісних приміщень та приміщення топкової, складу та мийки агрегатів за адресою: м. Буча, провул. Залізничний, 1. До даного договору його сторонами складено додаток № 1 - протокол узгодження договірної ціни, який є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів. Розмір договірної ціни склав 1 200 000,00 грн.

На виконання умов укладеного договору його сторони склали акт виконаних будівельно-монтажних робіт від 28 вересня 2012 року на загальну суму 1 145 997,00 грн. в якому зазначено види виконаних робіт, одиницю їх виміру, їх кількість, ціна за одиницю виміру, вартість робіт за кожною позицією та загальна вартість виконаних робіт.

Крім цього, позивачу його контрагентом надано рахунок - фактуру № 28/08 від 28 вересня 2012 року. Вказані роботи оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача за період з 17 жовтня по 19 грудня 2012 року.

ТОВ «Столична Торговельна Агенція» надало позивачу податкову накладну № 516 від 28 вересня 2012 р., зареєстровану відповідно до положень Податкового кодексу України.

Також, між ДП «Автомоторс» та ТОВ «Столична Торговельна Агенція» 14 вересня 2012 року з укладено договір на виконання робіт № 14/08, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався провести ремонтно-будівельні роботи виробничого приміщення Сервісного центру «Deutz». До цього договору було також складено додаток № 1, відповідно до якого підрядчик розпочинає роботу відразу після отримання 100% оплати.

На виконання умов цього договору позивачем було здійснено оплату робіт, що підтверджується рахунком - фактурою № 14/08 від 14 вересня 2012р. та виписками банку по особовому рахунку позивача за період з 07 вересня по 13 вересня 2012 року.

Сторонами вказаного договору 08 жовтня 2012 року складно акт здачі - приймання робіт, в якому вказано що Підрядник виконував роботу по облаштуванню фінішної епоксидної підлоги площею 492 кв.м., та виписана податкова накладна № 175 від 14 вересня 2012 року.

Судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Столична Торговельна Агенція» є: будівництво житлових і нежитлових будівель. Дане товариство, на день укладання вищевказаних договорів, мало ліцензію серії АД № 030456, видану інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві для здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (згідно додатка).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про реальний характер господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Столична Торговельна Агенція» за період, що перевірявся.

Відповідно до реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному сайті Міністерства доходів та зборів України, ДП «Автомоторс» та ТОВ «Столична Торговельна Агенція» на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.