Постанова № 33525057, 16.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа № 809/2184/13-а

12 год. 40 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

представника позивача - Саранчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до відповідача: ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу у сумі 27 478,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач, Коломийська оДПІ) звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 27 478,63 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання по ввізному миту та податку на додану вартість, визначеного ОСОБА_2 згідно податкових повідомлень Івано-Франківської митниці № 20 та № 21 від 01.04.2013 року, у сумі 8 588,19 грн. та у сумі 18 890,44 грн. відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов повністю задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.23, 29).

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні докази, суд прийшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_2 відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та зборів.

З матеріалів справи вбачається, що з 15.03.2013 року по 18.03.2013 року робочою групою у складі: начальника сектору митного аудиту Івано-Франківської митниці ОСОБА_3 та головного інспектора сектору митного аудиту Івано-Франківської митниці ОСОБА_4 керуючись статтями 345, 351 Митного кодексу України, на виконання наказу Івано-Франківської митниці від 12.03.2013 року № 65 проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи платником податків - ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) під час здійснення митного оформлення транспортних засобів: «Citroen Jumpy», рік виготовлення - 2004, кузов № НОМЕР_2 по вантажній митній декларації від 18.11.2010 року № 206000013/2010/044046; «Volkswagen Transporter", рік виготовлення - 2001, кузов № НОМЕР_3 по вантажній митній декларації від 03.03.2011 року № 206000015/2011/001124; «Renault Trafic», рік виготовлення - 2006, кузов № НОМЕР_4 по вантажній митній декларації від 24.05.2011 року № 2060000112/НОМЕР_5; «Volkswagen Caddy", рік виготовлення - 2004, кузов № НОМЕР_6, по вантажній митній декларації від 08.06.2011 року № 2060000112/2011/400743, за результатами якої складено акт від 18.03.2013 року за № Н/0002/13/206000000/НОМЕР_1.

У даному акті зафіксовано факт надання громадянином ОСОБА_2 при ввезенні транспортних засобів: «Citroen Jumpy», рік виготовлення - 2004, кузов № НОМЕР_2; «Volkswagen Transporter", рік виготовлення - 2001, кузов № НОМЕР_3; «Renault Trafic», рік виготовлення - 2006, кузов № НОМЕР_4; «Volkswagen Caddy", рік виготовлення - 2004, кузов № НОМЕР_7 як підстави для їх переміщення через митний кордон України та митного оформлення, документів, що містять неправдиві дані, а саме допущено методологічну помилку в частині визначення бази оподаткування митної вартості товару, що призвело до заниження податкового зобов'язання у сумі 25 147,69 грн. (7 858,65 грн. - по ввізному миту, що ввозяться на громадянами на територію України та 17 289,04 грн. - по податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України громадянами), чим порушено вимоги статті 16 Податкового кодексу України, статті 377 Митного кодексу України ( а.с.7-15).

Відповідно до підпунктів 9.1.3, 9.1.16 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів належать, зокрема, податок на додану вартість, мито.

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску (пункт 4 частини 5).

Згідно підпункту 41.1.2 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 даного Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі акту від 18.03.2013 року за № Н/0002/13/206000000/НОМЕР_1 заступником керівника Івано-Франківської митниці ОСОБА_5, керуючись статтями 41, 54, 351 Митного кодексу України, статтями 54, 123 Податкового кодексу України, винесено податкові повідомлення за № 20 та № 21 від 01.04.2013 року, згідно якого громадянину ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання по ввізному миту та податку на додану вартість у сумі 8 588,19 грн. (7 858,65 грн. - основний платіж, 729,54 грн. - штрафні санкції) та у сумі 18 890,44 грн. (17 289,04 грн. - основний платіж, 1 601,40 грн. - штрафні санкції) відповідно (а.с.16.17).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до вимог пункту 57.3 статті 57 даного Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 цього Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

У судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення Івано-Франківської митниці за № 20 та № 21 від 01.04.2013 року ОСОБА_2 отримані 03.04.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18), ним не оскаржені. Однак, визначені згідно даних повідомлень рішень податкові зобов'язання по ввізному миту та податку на додану вартість у сумі 8 588,19 грн. та у сумі 18 890,44 грн. відповідно, відповідачем у встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України строк не сплачено.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати ввізного мита у сумі 7 858,65 грн., податку на додану вартість у сумі 17 289,04 грн. та штрафні санкції у сумі 2 330,94 грн. у загальній сумі 27 478,63 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 2 Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого грошового зобов'язання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1237, у разі коли платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму грошового зобов'язання, контролюючий орган складає подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків за встановленою формою. Подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків повинно містити інформацію, необхідну для формування податкової вимоги, і може складатися щодо одного платника податків або декількох платників податків за умови їх обліку в одному органі державної податкової служби.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків для направлення податкової вимоги надсилається органу державної податкової служби не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Згідно пункту 6 даного Порядку, орган державної податкової служби на підставі подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, одержаного від контролюючого органу, здійснює погашення податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що Івано-Франківською митницею на виконання вимог пункту 3 вказаного Порядку супровідним листом від 18.04.2013 року № 09-40/1/2244 надіслано позивачу подання від 18.04.2013 року № 26 про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків - фізичної особи ОСОБА_2 (а.с.5, 6).

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 цього Кодексу встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що Коломийською оДПІ на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу № 951 від 10.09.2012 року, яку ним отримано 11.09.2012 року (а.с.19).

Таким чином, станом на 31.07.2013 року за відповідачем залишається непогашеним податковий борг у сумі 27 478,63 грн.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 27 478,63 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стеттею 95 цього Кодексу встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України податковий борг зі сплати ввізного мита та штрафних санкцій у загальній сумі 8 588 (вісім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 19 коп. (р/р 311190617050002, ГУ ДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014, код 37952250, призначення: 20554195; 15010200; 061, код 120) та зі сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій у загальній сумі 18 890 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 44 коп. (р/р 311160317050002, ГУ ДКСУ в м. Івано-Франківську, МФО 836014, код 37952250, призначення: 20554195; 14010300; 031, код 128).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.