Ухвала суду № 33524228, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.09.13 № 910/17681/13. Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву публічної акціонерної компанії "Трест "Київпідземшляхбуд-2"

до приватного підприємства "Дагпром-Союз"

про відшкодування збитків у розмірі 244 214,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Трест "Київпідземшляхбуд-2" звернулось до Господарського суду міста Київа з позовом до приватного підприємства "Дагпром-Союз" про відшкодування збитків у розмірі 244214,00 грн.

Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

У відповідності з приписами п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, найменування сторін та їх поштові адреси.

Згідно даних, розміщених на офційному веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача зазначено: 02160, м. Київ, Дніпровський район, вул. Фанерна, будинок 4.

Згідно із ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Одночасно, згідно із ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За таких обставин, відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо найменування та місцезнаходження відповідача - 02160, м. Київ, Дніпровський район, вул. Фанерна, будинок 4, суд вважає достовірними.

Проте, в позовній заяві зазначено іншу адресу відповідача , що, в подальшому, при надісланні судом процесуальних документів сторонам призведе до неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Таким чином, позивачем не вказано поштової адреси відповідача.

Окрім цього, відповідно до ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих ґдо неї документів.

Втім, до позовної заяви не додано доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою: 02160, м. Київ, Дніпровський район, вул. Фанерна, будинок 4, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як місцезнахлодження відповідача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Крім того, пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Як вбачається з платіжного доручення № 4760 від 05.08.2013р., доданого до позової заяви в якості доказу сплати судового збору, останнє оформлено з порушенням вищевказанх вимог, зокрема відсутні підпис і відбиток печатки платника.

Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Також, п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно з ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В поданій публічним акціонерним товариством "Трест "Київпідземшляхбуд-2" позовній заяві об'єднано кілька вимог, а саме: вимога про стягнення з приватного підприємства "Дагпром-Союз" збитків, які виникли, внаслідок порушення останнім податкового законодавства під час виконання Договору № ДС 120554 на поставку товарів народного вжитку від 25.05.2012р. та Договору № 120554 на виконання будівельно-монтажних робіт від 25.05.2012р. При цьому, факт порушення відповідачем податкового законодавства обгрунтовується двома різними актами перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 5818/22-621-04012721 від 14.12.2012р. та № 600/22-621-04012721 від 13.02.2013р., а також трьома податковими повідомленнями-рішеннями № 0001082260 та № 0001092260 від 19.12.2012р., № 000802260 від 27.02.2013р.

Таким чином, для встановлення фактичних обставин справи, судом має бути досліджено два окремі договори та два різні акти перевірки податкової інспекції. При вирішенні спору судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для стягнення збитків за двома договорами.

Відповідно до ч. 3 пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду міста Києва № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Згідно з положеннями роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008, суддя має право повернути позовну заяву без розгляду, якщо в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво ускладнить вирішення спору (пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на те, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами, підставами виникнення спірних правовідносин сторін є різні господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, підлягають встановленню обставини щодо стягнення з відповідача збитків окремо по кожному договору, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли стосовно обох договорів, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань окремо по кожному договору, судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору їх правової природи, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що суперечить правилам ст. 58 ГПК України.

Таким чином, враховуючи всі вищевикладені обставини, позовна заява не може бути прийнятою до розгляду Господарським судом міста Києва та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись п.п. 2, 4, 5, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічне акціонерне товариство "Трест "Київпідземшляхбуд-2" разом з доданими до неї матеріалами, всього на 131 аркуші (в т.ч. оригінали платіжних доручень № 4760 від 05.08.2013р. і № 5415 від 03.09.2013р., фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 06.08.13.) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А.І.Привалов