Рішення № 335241, 22.12.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2006 р. Справа № 4/347/06

м. Миколаїв

Позивач: ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”

вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116

Відповідач: ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”

вул.Чигрина,159, м.Миколаїв, 54008

Суддя Дубова Т.М.

В судовому засіданні 20.12.2006р. присутні:

Від позивача - нач.юр.від. Щербаков А.А. дов. № 285/10 від 29.09.06

Від відповідача - Байда В.В. довіреність № 04/56 від 18.07.06

- Іноземцев Є.С. довіреність № 04/24 від 05.01.06

В судовому засіданні 22.12.2006р. присутні:

Від позивача - пред.Мартиненко О.К. дов.01/45 від 16.11.2006р.

Від відповідача - Іноземцев Є.С. довіреність № 04/24 від 05.01.06

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 6 989 950,85грн., з яких: 6 164 564,14грн. основного боргу згідно мирової угоди від 11.09.2004р., 138300,59грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р., 215 474,50грн. 3% річних за термін з 02.10.2004р. по 20.09.2006р. та 471 611, 62грн. пені за термін з 20.03.2006р. по 20.09.2006р.

Відповідач надав відзиви, якими позов не визнав, посилаючись на те, що він відноситься до підприємств - учасників, на яких розповсюджуються положення ЗУ “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Згідно ст.10.5 визначеного Закону, на заборгованість учасників не нараховується пеня, збитки від інфляції та 3% річних. Крім того, позовні вимоги заявлені на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.10.2004р. по справі №8/127. Визначена ухвала є виконавчим документом, тому позивач повинен був реалізувати своє право на стягнення боргу в примусовому порядку під час виконавчого провадження. До того ж, вимоги позивача , щодо стягнення грошових коштів за мировою угодою не відповідають законодавству в частині порядку захисту права, оскільки положеннями роз’яснення ВАС України №02-5/289 від 18.09.1997р. встановлено спосіб захисту права як спонукання до виконання обов’язку (детальніше викладено арк.спр.50-51, 61-62).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 6 164 564,14грн. основного боргу, 138300,59грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р., 215 474,50грн. 3% річних за термін з 02.10.2004р. по 20.09.2006р. та 471 611, 62грн. пені за термін з 20.03.2006р. по 20.09.2006р., посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов’язків згідно мирової угоди від 11.09.2004р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

- 14.09.2004р. ухвалою господарського суду Миколаївської області по справі № 8/127 затверджено мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем (арк.спр.18-23).

- Згідно п.п. 1,2 визначеної мирової угоди, загальна сума заборгованості склала 37601779,92грн., яку відповідач зобов’язався перераховувати позивачу щомісячно рівними частинами по 313348,17грн. починаючи з 01.10.2004р.

- За термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р. відповідач був зобов’язаний погасити заборгованість на загальну суму 7520356,08грн. ( 313348,17грн. х 24міс.), але свої зобов’язання виконав частково, перерахувавши лише 1355791,94грн. , що підтверджується копіями платіжних доручень та актом звірки розрахунків, підписаним представниками та скріпленим печатками обох сторін (арк.спр.37-43,52-54). Таким чином, заборгованість станом на 01.09.2006. склала 6 164 564,14грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав, позов в цій частині слід задовольнити.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано 138300,59грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р. та 215 474,50грн. 3% річних за термін з 02.10.2004р. по 20.09.2006р., що підтверджується розрахунками позивача (арк.спр.3-5).

Заперечення відповідача в цій частині не приймаються судом до уваги, оскільки ухвалою суду від 04.12.2006р. відповідача було зобов’язано надати докази його віднесення до підприємств-учасників, на які розповсюджується дія ЗУ “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Відповідач визначених документів не надав, статус учасника належними доказами не підтвердив. Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, на підставі п.6 ст.232 ГК України позивач нарахував пеню у розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 471 611, 62грн. пені за термін з 20.03.2006р. по 20.09.2006р. (арк.спр.3).

Між тим, згідно ст.1 ЗУ “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня нараховується за умови визначення в договорі розміру пені. В мировій угоді від 14.09.2004р. сторони не узгодили розмір та нарахування пені, тому в цій частині в позові слід відмовити.

Щодо посилань відповідача, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки спростовується змістом ст.ст.78,80 ГПК України, згідно яких провадження у справі припиняється і наказ про примусове виконання не може бути видано. При складенні мирової угоди між сторонами відбулась новація правовідносин, тому позивач має право вимагати виконання належним чином нової (мирової) угоди.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїх заперечень належним чином не довів.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, в ухвалах суду від 05.10.06р., 24.10.06р., 04.12.2006р. судом було зазначено в суті спору про стягнення 1 357 609,94грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р.

Оскільки в позовні заяві позивач просить стягнути 138300,59грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р., що також підтверджується розрахунком позивача, суд вважає за доцільне виправити помилку в зазначених ухвалах не змінюючи їх суті.

Керуючись ст. ст. 49,82-85,89 ГПК України , господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Cтягнути ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” вул.Чигрина,159, м.Миколаїв, 54008 (код 05410263) на користь ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116 (код 31301827) суму 6164564,14грн. основного боргу, 138300,59грн. збитків від інфляції, 215474,50грн. 3% річних, 23715,00грн. держмита та 109,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачеві.

На суму 471611,62грн. пені в позові відмовити.

Замінити в суті спору, що зазначалась в ухвалах суду від 05.10.06р., 24.10.06р., 04.12.2006р. суму - 1 357 609,94грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р. на суму - 138300,59грн. збитків від інфляції за термін з 01.10.2004р. по 01.09.2006р.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя Т.М.Дубова