Постанова № 33523461, 16.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2013 року Справа № 812/7751/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 фізична особа - підприємець, перебуває на обліку УПФУ в м. Лисичанську з 04.05.2011 року і відповідно з цим є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка утворилася з 01.01.2013 року по 01.04.2013 року, тобто за перший квартал 2013 року - становить 1194 грн.03 коп. і відповідачем до теперішнього часу в добровільному порядку є несплаченою.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1194 грн. 03 коп. З урахуванням вищевикладеного, позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області 1194 грн. 03 коп. суму заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на адресу суду повернувся конверт з позначкою «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідач є фізичною особою - підприємцем та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, як платник єдиного внеску з 04.05.2011 року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску (а.с.5).

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) та Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 за № 994/18289 (далі Інструкція № 21-5).

Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до частини восьмої статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

На підставі пункту сьомого частини першої статті 13 Закону №2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною четвертою статті 25 Закону №2464 передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно пункту 6.4 Інструкції № 21-5 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 22.07.2013 року у сумі 1194,03 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника та розрахунком № 681 (а.с.6, 8).

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків не була сплачена, згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464 УПФУ в м. Лисичанську Луганської області на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 10.06.2012 № Ф-2817 на загальну суму 1194,03 грн. 12 липня 2013 року до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську районі Луганської області повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.7). Згідно положень Закону №2464 вимога від 10.06.2012 № Ф-2817 вважається такою, що вручена належним чином.

Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, однак, заборгованість не сплатила.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплатив, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську районі Луганської області обґрунтованими, доведеними і такими, що слід задовольнити у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1194,03 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407) 1194,03 грн. (одна тисяча сто дев'яносто чотири гривні 03 копійки) суму заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 16 вересня 2013 року.

Суддя О.П. Островська