Рішення № 33523244, 16.09.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/3095/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення авансу та штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно з відповідачів коштів на загальну суму 32 400 гривень, посилаючись на те, що мав намір придбати у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. У зв'язку з вищевикладеним 09.01.2013 року між ними був укладений договір про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості, згідно до умов якого вартість нерухомого майна визначена продавцем у розмірі 356 400 гривень, що еквівалентно 44 000 доларів США. В якості авансу та в рахунок оплати вартості квартири АДРЕСА_1 покупець передав продавцям грошові кошти у розмірі 16 200 гривень, а продавці вказані кошти прийняли та надали свою згоду на те, що між сторонами у строк до 24.01.2013 року повинен бути проведений розрахунок та укладена угода про відчуження квартири. Крім того 23.01.2013 року між позивачем та відповідачками було укладено доповнення до договору про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року, де у п.п. 1, 2, 3, 4 зазначено про перенесення строків укладення договору купівлі-продажу нерухомості до 15.02.2013 року, зняття з реєстрації усіх зареєстрованих у квартирі осіб, виготовлення нового технічного паспорту на квартиру, та про сплату всіх комунальних боргів. Проте, у встановлений термін, договір купівлі-продажу укладений не був. Відповідачки в добровільному порядку гроші повертати відмовляються, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушений звернувся до суду з позовом про стягнення переданої відповідачам суми авансу у розмірі 16200 гривень, а також штрафних санкцій у такому ж розмірі, за невиконання відповідачами договору про намір укласти договір купівлі-продажу, який не був укладений саме з їх вини. Позивач також просить стягнути судові витрати які він сплатив, у зв'язку з розглядом цієї справи, у розмірі 4400 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь його довірителя 32400 гривень, що складається з суми переданого їм авансу у розмірі 16200 гривень, та штрафних санкцій передбачених договором про намір укласти договір, де вказується, що в разі не укладення договору купівлі-продажу з вини «Продавців», вони сплачують «Покупцеві» передану ним суму разом зі штрафними санкціями в такому ж розмірі, тобто сума, яка підлягає стягненню становить 32400 гривень. Представник позивача також просив стягнути з відповідачів судові витрати, які зазнав його довіритель, у зв'язку з розглядом цієї справи, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 4400 гривень.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання на неодноразовий виклик суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та показала суду, що дійсно 09.01.2013 року між ними та позивачем було укладено договір про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1. Даний договір підписувався в агентстві нерухомості «Аверс», після чого дружина позивача ОСОБА_1 передала їй гроші в мусі 16200 гривень, які вона протримала в руках п'ять хвилин і передала ріелтору даного агентства, якій супроводжував їхню угоду. Оскільки грошей вона фактично не отримала, то і повертати їх не повинна. Відповідачка вважає, що договір про намір укладений 09.01.2013 року не має юридичної сили, тому що не завірений нотаріально. Також в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснила, що спочатку мала бажання повернути гроші ОСОБА_1 у тому розмірі у якому він передав їй у агентстві нерухомості, щоб уникнути судового розгляду справи, але він та його адвокат відмовлялися отримати тільки 16200 гривень, без нарахування штрафних санкцій.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.01.2013 року між ОСОБА_1 - «Покупцем» з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - «Продавцями» з іншого боку, був укладений договір про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості, а саме: двокімнатної квартири загальною площею 55,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року, з метою виконання намірів здійснити цивільно-правову угоду за договором купівлі-продажу нерухомого майна продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 55,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачкам на підставі договору купівлі-продажу 27.09.2022 року (ВРН №078718). Вартість нерухомого майна визначена відповідачками у розмірі 356 400 гривень, що еквівалентно 44 000 доларів США по курсу НБУ, вартість нерухомого майна на підставах даного договору зарезервована у доларах США. Покупець зобов'язується купити нерухоме майно запропоноване до продажу продавцем та розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а також здійснити оплату грошової суми вказаної у п. 1.1. договору у строк до 24.01.2013 року. Якщо між покупцем та продавцем даний договір по закінченню терміну не був розірваний, він вважається пролонгованим.

Згідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року, даним договором продавець підтверджує про отримання від покупця в якості авансу, з метою забезпечення зобов'язань з придбання вказаного у даному договорі нерухомого майна, грошову суму в розмірі 16 200 гривень, що на момент укладання договору еквівалентно 2 000 доларів США по курсу НБУ. Даним договором продавець підтверджує, що отримана грошова сума приймається до уваги при остаточних взаємних розрахунках між сторонами у день укладання основного договору. Покупець зобов'язується під час нотаріального оформлення основного договору передати продавцю нерухомого майна залишок грошової суми у розмірі 340 200 гривень, що на момент укладання цього договору еквівалентно 42 000 доларів США. У тому випадку, якщо продавець відмовиться продавати вказане у договорі нерухоме майно або іншими способами перешкоджати здійсненню основного договору з неминучістю отримання негативного результату, грошова сума отримана продавцем у якості авансу та штраф у розмірі 100% (від суми авансу, вказаного у п. 2.1.) повертається покупцю у повному об'ємі, не пізніше трьох робочих днів.

ОСОБА_1 передав ОСОБА_2, ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 16 200 гривень, що на момент укладання договору еквівалентно 2 000 доларів США по курсу НБУ, в рахунок майбутньої покупки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року та поясненнями сторін.

Крім того 23.01.2013 року між ОСОБА_1 - Покупцем з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3 - Продавець з іншого боку було укладено доповнення до договору про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року, де у п.п. 1,2,3,4 зазначено, що перенесено строки договору про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості до 15.02.2013 року; з метою зняття з реєстрації усіх зареєстрованих у квартирі осіб; виготовлення нового технічного паспорту на квартиру до основного договору. Також, згідно з даним доповнення до основного договору, продавець зобов'язаний: сплатити всі борги, які виникли під час володіння та користування об'єктом нерухомості (комунальні платежі, водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання, користування провідним мовленням та інше) та надати покупцю довідок про відсутність заборгованостей.

В судовому засіданні встановлено та не оспорюється всіма учасниками процесу, що у строк, встановлений договором про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року та доповненням від 23.01.2013 року до договору про намір укласти договір купівлі-продажу нерухомості від 09.01.2013 року, сторони договір купівлі-продажу так і не оформили.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних договором платежів, підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.

Згідно до ч.1 ст.571 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернутим боржнику завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Отже правила ст.571 Цивільного кодексу України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з нього подвійної суми завдатку застосовується тоді коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини когось зі сторін договору. У разі, коли сторони лише домовилися укласти договір, але належно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися, незалежно з вини якої із сторін не був укладений договір купівлі-продажу.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, то передані позивачем кошти на користь відповідачів суми є авансом і правові підстави, встановлені ч.1 ст.571 ЦК України, для залишення відповідачу отриманих коштів відсутні.

Сторонами не заперечується той факт, що договір купівлі-продажу вказаної квартири в установленому законом порядку між сторонами не укладено, а отже передані ОСОБА_1 та отримані ОСОБА_2, ОСОБА_3 кошти у розмірі 16 200 гривень, що еквівалентно 2 000 доларів США є авансом і підлягають поверненню позивачу.

Згідно статі 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В даному випадку мають місце договірні відносини, якими стягнення штрафу за порушення умов договору не передбачено, а отже позовні вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 100% від суми авансу є необґрунтованими і такими, які задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсаційних витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. В судовому засіданні представником позивача наданий звіт про надані юридичні послуги позивачу ОСОБА_1, які складаються з усної консультації, підготовки та пред'явлення позовної заяви, підготовки та подачі заяви про забезпечення позову, виконання ухвали про забезпечення позову, участь в судових засіданнях. Представником позивача до суду надана квитанція про сплату його довірителем 4400 гривень за надання юридичної допомоги, при розгляді даної справи.

Разом з тим, суд враховуючи відомості викладені у звіті адвоката вважає, що оплата його послуг у загальному розмірі на суму 4400 гривень, не підтверджена документально, тому суд стягує судові витрати з відповідачів у розмірі 2200 гривень.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 570, 571 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення авансу та штрафних санкцій - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 (солідарно) на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) гривень.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 (солідарно) на користь ОСОБА_1 2200 (дві тисячі двісті) гривень, судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі десяти днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: