Ухвала суду № 33522794, 27.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р.Справа № 816/1466/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 816/1466/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

третя особа приватне підприємство "Компанія "Агро-Лайф"

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області), в якому просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.07.2012р. за формою Р № 0010122301/924 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на суму 49 409, 38 грн. з яких 39527 грн. - сума донарахованого податку, 9 881,88 грн. - сума штрафної (фінансової) санкції;

- скасувати податкове повідомлення-рішення за формою Р про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 135 875,78 грн., з яких 108 700,62 грн. - сума основного платежу, 27 175, 16 грн. - сума штрафної (фінансової) санкції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 816/1466/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що витрати, понесені позивачем на придбання сої, підтверджуються первинними документами, складеними у встановленому законом порядку по факту вчинення відповідної реальної та товарної господарської операції, яка відображена у бухгалтерському та податковому обліку. Тому оскаржувані податкові повідомлення рішення є незаконними та протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Представник приватного підприємства "Компанія "Агро-Лайф" не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 07.06.2012 по 13.06.2012р. працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" з питань взаємовідносин з ПП "Компанія "Агро-Лайф" за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. у зв'язку з неповним наданням пояснень та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 10.04.2012р. № 7076/10/22.

Результати перевірки оформлені актом № 1854/22-309/13958710 від 20.06.2012р. Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 108700,62 грн. та пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 39527,50 грн.

За результатами розгляду даного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012р.: №0010122301/924, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 49 409,38 грн. та №0010112301/923, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 135 875,78 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з безпідставності віднесення позивачем витрат по придбанню товарів у ПП "Компанія "Агро-Лайф" до складу податкового кредиту та валових витрат, оскільки докази відображення господарської операції по придбанню сої у ПП "Компанія "Агро-Лайф" в бухгалтерському обліку товариства відсутні, а надані позивачем документи на підтвердження фактичного отримання придбаного товару не відповідають вимогам чинного законодавства щодо оформлення первинних документів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з урахуванням наступних підстав.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Таким чином для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для перевірки ТОВ"Сільгосппродукт" були господарські відносини з ПП "Компанія "Агро-Лайф" по закупівлі сої, які здійснювались в 2009 та 2010 роках.

Позивачем на підтвердження реальності правочинну по придбанню сої у ПП "Компанія "Агро-Лайф" до матеріалів справи надані накладні № 2/1 від 05.07.2010р., №1/1 від 16.06.2010р., № 29 від 01.12.2009р., податкові накладні № 2/1 від 05.07.2010, № 1/1 від 16.06.2010р., № 29 від 01.12.2009р., рахунки № 2/1 від 05.07.2010р., № 1/1 від 16.06.2010р., № 29 від 01.12.2009р. та банківські виписки.

Проаналізувавши видаткові накладні та податкові накладні, колегія суддів приходить до висновку, що дані документи оформлені з порушенням вимог діючого законодавства. Зокрема, вказані документи (податкові, видаткові накладні) не містять відомостей про осіб, які їх підписали, в них наявні лише підписи цих осіб без зазначення їх прізвища, в накладних в графі "головний бухгалтер" стоїть прочерк без зазначення особи, яка отримала даний товар, вони не містять повну інформацію про суб'єктів господарювання (код ЄДРПО, банківські реквізити, адреси їх місце знаходження). У рахунках та накладних вказано лише найменування позивача та його контрагента. У податкових накладних міститься лише інформація про населений пункт, у якому знаходиться юридична особа, в графі "умови поставки" зазначено договір, проте не вказано, який саме договір, у накладній № 2/1 від 05.07.2010 не вказано серію, номер та дату видачі довіреності, на підставі якої відбулось отримання товару. Первинні документи не відповідають вимогам податкового законодавства щодо їх оформлення, а тому не можуть бути прийняті в якості доказів на підтвердження реальності вчинення господарської операції по придбанню сої у ПП "Компанія "Агро-Лайф".

Крім того, договір між ТОВ"Сільгосппродукт" та ПП "Компаніює "Агро-Лайф" по закупівлі сої взагалі відсутній, що представником позивача не заперечується.

Згідно статті 208 Цивільного кодексу України, серед правочинів, які належить вчиняти в письмовій формі, відносяться і правочини між юридичними особами.

Посилання позивача на наявність товарно-транспортних накладних судом не приймаються в якості доказу здійснення господарських операцій, оскільки під час перевірки та адміністративного оскарження податкових-повідомлень рішень вони не надавалися.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що договори купівлі-продажу та поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, надані позивачем до суду в якості доказів подальшого використання сої, придбаної у ПП "Компанія "Агро-Лайф" у власній господарській діяльності, є неналежними доказами, оскільки з їх змісту неможливо встановити, що соєва олія та макуха соєва, які були реалізовані ТОВ "Арредо груп" та ТОВ "Черкаська птахофабрика", виготовлялися саме з сої, придбаної у ПП "Компанія "Агро-Лайф".

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність віднесення позивачем витрат по придбанню товарів у ПП "Компанія "Агро-Лайф" до складу податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв обґрунтовано, з врахування всіх обставин справи, та на підставі закону.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 816/1466/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2013р. по справі № 816/1466/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 02.09.2013 р.