Ухвала суду № 33522714, 27.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р.Справа № 820/3386/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 820/3386/13-а

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 41857,66 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 820/3386/13-а адміністративний позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 41857,66 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 820/3386/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, та зазначає, що відповідачем було виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття хаходів для працевлаштування інвалідів, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, приймаючи постанову про задоволення позову. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів на підставі ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с. 6), відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників за 2012 рік складала 281 осіб, з них: середньооблікова кількість фактично працюючих інвалідів - 9 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 11 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 20929 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не вжито всіх заходів для створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємством обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів інформації про наявність вільних місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення ТОВ "Олімп" адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 41857,66 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 19 вищевказаного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави колегії судів дійти висновку про те, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, покладено обов'язок, по - перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по - друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по - третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Наказом Міністерства праці та соціального політики України від 19 грудня 2005 р. за № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814 та погодженого з Держкомстатом, затверджено форму звітності № 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакансій), яку повинні подавати підприємства, установи організації щомісяця відповідно до положень ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Тобто, на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ТОВ "Олімп" не було подано звіт про наявність вільних робочих місць для інвалідів (форма 3-ПН затверджена Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.2005 року) за травень та жовтень 2012 року при наявності вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Окрім цього, з наявної в матеріалах копії звіту про наявність вільних робочих місць для інвалідів за квітень 2012 року вбачається, що потреба у працевлаштуванні інвалідів не зазначена.

Колегія суддів встановила, що центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись, оскільки відповідач не звітував в травні та в жовтні 2012 року про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи, що підприємство зобов'язано протягом всього року здійснювати заходи, направлені на працевлаштування інвалідів, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про неналежне виконання підприємством відповідача норм ст.ст. 18, 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також колегія суддів зазначає, що жодним нормативно правовим актом, що регулюють спірні правовідносини, не встановлено залежність суми адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, від кількості поданих до служби зайнятості звітів за формою 3-ПН. В даному випадку враховуються лише обставини щодо виконання обов'язку своєчасного та повного інформування уповноважених органів про наявність вказаних вакансій.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за несплату цих санкцій відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в розмірі 41867,66 грн.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013р. по справі № 820/3386/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.