Постанова № 33521376, 11.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/6005/13-а

11 вересня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Кончук Н.С.,

представника позивача Мисяка А.Я.,

представника відповідача Ганущина Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МеДіС» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «МеДіС» (надалі ПП «МеДіС») звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0345 від 17.07.2013р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700 гривень. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення з порушенням законодавства про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. А тому вважає дане рішення незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених в письмових запереченнях на позовну заяву та додаткових поясненнях. Пояснив, що Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області діяла на підставі та в межах повноважень визначених Законом, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, врегулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначено Законом України «Про рекламу» №270/96-ВР від 03.07.1996р.

Пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За положеннями статті 1 вказаного Закону, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з пунктом 45 Типових правил розміщення зовнішньої реклами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Пунктом 46 та 47 вищезазначених правил визначено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.

В ході здійснення контролю у сфері реклами Департаментом економічної політики Львівської міської ради встановлені ознаки порушення вимог ч.1. ст. 16 Закону України «Про рекламу».

У зв'язку з виявленим порушенням, Департаментом економічної політики Львівської міської ради надіслано на адресу позивача вимогу № 23/Р-3-1311 від 16.04.2013р. про усунення самовільного розміщення реклами, надано термін на усунення вказаного правопорушення до 21.04.2013р. та зобов'язано ПП «МеДіС» відповідно до п.9.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові письмово проінформувати їх про виконання зазначеної вимоги.

Позивач не виконав вимогу № 23/Р-3-1311 від 16.04.2013р., а тому Департамент економічної політики Львівської міської ради направив на ім'я начальника Держспоживінспекції у Львівській області подання № 23/Р-3-1492 від 13.05.2013р. про порушення Приватним підприємством «МеДіС» Закону України "Про рекламу".

Статтею 26 Закону україни «Про рекламу» передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами у межах своїх повноважень здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Функції державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу у Львівській області здійснює Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області, яка наділена повноваженнями по застосуванню до порушників законодавства фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про рекламу".

Відповідно до частини 2 статті 26 вказаного Закону, на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Листом від 04.06.2013р. за № 2614 Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області запропонувала позивачу в строк до 18.06.2013р. надати інформацію про вартість розповсюдження реклами, розміщеної з порушенням вимог рекламного законодавства та пояснення по факту розміщення рекламних конструкцій з порушенням вимог Закону України "Про рекламу".

Судом встановлено, що позивач не надав відповідачу відомостей, вказаних у листі від 04.06.2013р. за № 2614 чи інших належних доказів, які б спростовували твердження відповідача про порушення ПП «МеДіС» вимог Закону України «Про рекламу».

Відповідно до положень пункту 2 частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004р. «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу» справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу.

Пунктом 16 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що в разі відсутності особи, щодо якої порушено справу, його справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

На виконання вказаних вимог Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області листами № 2853 та № 2854 від 18.06.2013р. повідомлено позивача про розгляд 05.07.2013р. справи про порушення законодавства про рекламу.

Позивач на засідання по розгляду справи про порушення ним законодавства про рекламу участі повноважного представника не забезпечив.

На підставі даного клопотання розгляд справи перенесено на 17.07.2013р., про що позивача повідомлено листами від 05.07. 2013 року № 3141 та № 3142.

В судовому засіданні з'ясовано, що ПП «МеДіС» отримано дані листи. Вказана обставина не заперечується сторонами, а тому приймається судом до уваги як встановлений факт.

Позивачем клопотання про перенесення розгляду справи 17.07.2013р., чи будь яких інших доказів, які би вказували на поважність причин відсутності представника позивача на даному засіданні, на адресу відповідача не надсилались, а тому суд прийшов до висновку, що відповідачем не було порушено встановлений Законом України «Про рекламу» та Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004р. порядок проведення такого засідання.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу встановлена статтею 27 Закону України "Про рекламу", відповідно до якої особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами.

Відповідно до частини 4 цієї статті, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

За наслідками засідання по справі про порушення законодавства про рекламу Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол № 0345 від 17.07.2013р. та прийнято рішення № 0345 від 17.07.2013р., згідно з яким за самовільне розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без погодження з органами місцевого самоврядування, що є порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу", та у зв'язку з ненаданням відповідачем інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, на ПП «МеДіс», відповідно до п.6 ст.27 Закону України «Про рекламу», накладено штраф у розмірі 1 700,00 грн. та зобов'язано сплатити зазначений штраф в бюджет м. Львова.

Рішення № 0345 від 17.07.2013р. про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу та протокол № 0345 від 17.07.2013р. надіслано відповідачу листом №3350 від 19.07.2013р.

Стосовно посилання позивача на положення ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» від 05.04.2007р. № 877-V, відповідно до якої, заходи контролю, що проводяться уповноваженими органами державної влади здійснюються шляхом проведення планових та позапланових перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій, суд зазначає наступне.

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Поняття державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності наведено в статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності». Зокрема, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Аналіз даної норми свідчить про те, що порушення, що полягає у самовільному розміщенні реклами та відповідальність за таке порушення не входить у зміст поняття державного нагляду (контролю) визначеного Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності».

Оскаржуване позивачем рішення було прийняте відповідачем в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004р. «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу» та згідно з п.46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, а тому посилання позивача на норми інших законів є безпідставними та в даному випадку не застосовуються.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо того, що викладена у вимозі №23/Р-5-1311 від 16.04.2013р. та поданні №23/Р-5-1492 від 13.05.2013р. світлина, на якій зображена спеціальна конструкція зовнішньої реклами, не є належним, допустимим та достовірним доказом порушення позивачем законодавства про рекламу. Оскільки, з такої вбачається, що на вищезазначеній конструкції зображений логотип ПП «МеДіС», зазначені адреса місця здійснення ним діяльності та інша рекламна інформація щодо виду діяльності позивача.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що інформація, яка викладена на даній конструкції відповідає дійсності. Крім цього, вказана рекламна інформація розміщена також на інтернет-сайті позивача: www.medis.com.ua. З огляду на це, спеціальна конструкція, яка зафіксована на вказаних вище світлинах, підпадає під ознаки зовнішньої реклами визначеної Законом України «Про рекламу».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про накладення на ПП «МеДіС» штрафу винесено правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «МеДіс» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у вигляді судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного України, суд

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 вересня 2013 року.