Постанова № 33520228, 10.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 вересня 2013 р. № 820/5971/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області

про визнання дій протиправними та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області щодо донарахування Рішенням №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, код НОМЕР_1 фінансових санкцій в розмірі 115719,21 грн.;

- скасувати Рішення №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно нарахував штраф та пеню Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, а Рішення №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн. є неправомірним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, отже підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та додаткових пояснень.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі рішення Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн. є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області.

Матеріали справи свідчать, що 19.07.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, застосовано фінансові санкції (штрафу) в розмірі 35,04 грн. та нарахована пеня в розмірі 13,45 грн.

Вказаним рішенням на підставі пункту 2 частини 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції та пеню за період з 20.10.2004 року по 22.12.2008 року.

ФОП ОСОБА_1 зазначену у рішенні суму фінансових санкцій було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №42 від 20.07.2012 р.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 03.06.2013 р. №92, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області та ст.64 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.13 та абз.6 п.7 розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» проведена позапланова перевірка Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за результатами якої відповідачем складено акт №12 від 04.06.2013 року.

У вказаному акті перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків містяться висновки про порушення ФОП ОСОБА_1: донараховано страхових внесків за періоди вересень-грудень 2004 року, квітень-грудень 2005 року, січень-грудень 2006 року в сумі 25592,53 грн., чим порушено ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

На підставі висновків акту перевірки №12 від 04.06.2013 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області 04.06.2013 р. було виставлено ФОП ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу № Ф 21 у розмірі 25592,93 грн.

Після отримання вказаної вимоги позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області з наміром в добровільному порядку сплатити зазначену у вимозі суму, та відповідачем було зроблено перерахунок. Після перерахунку сума до сплати становила 22927,0 грн., яка була сплачена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 48 від 14.06.2013 р.

Однак, як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області було прийнято рішення №69 від 18.06.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, відповідно до якого застосовано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернулась до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із скаргою від 22.07.2013 р., в якій просила рішення №69 від 18.06.2012 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків скасувати.

За результатами розгляду вищевказаної скарги начальником Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області було винесено Рішення про результати розгляду скарги від 31.07.2013 р., яким Рішення №69 від 18.06.2012 р. скасовано та зобов'язано відповідача винести нове рішення, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що начальником Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області на підставі акту перевірки №12 від 04.06.2013 р., 06.08.2013 року було винесено Рішення №80 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 115719,21 грн.

Вказаним рішенням на підставі пункту 4 частини 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції за період з 20.10.2004 року по 22.12.2008 року.

Представник відповідача не надав до суду пояснень з приводу того, що заважало працівникам управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області протягом дев'яти років встановити факт несвоєчасності сплати страхових внесків позивачем, та як само були розраховані вказані в рішеннях суми штрафів та пені.

Крім того, суми штрафних санкцій, застосовані за період з 20.10.2004 року по 22.12.2008 року за наслідками першої та другої перевірки, ФОП ОСОБА_1 були сплачені в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Необхідно зазначити, що механізм та підстави сплати страхових внесків встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в ст. 5 якого визначено, що Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 6 ч.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Таким чином, законодавець встановлює для страхувальників обов'язок щодо своєчасної сплати страхових внесків до територіальних органів Пенсійного фонду.

Оскаржуване позивачем рішення, як спосіб реалізації владних управлінських функцій, прийняте начальником Управління на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте зазначену норма виключена Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.01.11 р. (розділ 8 "Прикінцеві та Перехідні положення").

Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідачем на момент застосування фінансових санкцій та пені, застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення відповідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що згідно позиції Конституційного Суду України, наведеній у п. 2 мотивувальної частини рішення у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) № 1-7/99 від 09.02.99 р., викладеної стосовно дії загально-правового принципу норми права у часі, за якою, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Як зазначено в абз. 1 даного Рішення, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Виходячи з аналізу норми, покладеної в основу застосування санкцій, вона діяла з 01.01.04 р. до 01.01.11 р., саме цей проміжок часу норма визначала склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Як зазначено в абз. 4 вказаного Рішення, відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу. На момент прийняття спірного рішення норм, які встановлюють відповідальність за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, не існувало.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності, викладених в п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України.

Таким чином, у відповідача були відсутні можливості застосування норм права, які втратили чинність відповідно абз. 6 п. 7 розділу 8 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності даного Закону. Збережені функції застосування санкцій слід розуміти виключно тих, які існують на момент їх застосування, а не тих, які існували раніше. Тобто відповідачем безпідставно право на застосування санкцій (компетенція) прирівняне до підстав відповідальності.

Відповідно ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно абз. 5 та абз. 6 п. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.11 р., передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.11 р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.11 р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Суд звертає увагу на те, що поняття застосування штрафних санкцій з їх стягненням розрізняється, оскільки право на стягнення вже визначеного боргу, в т.ч. по штрафним санкціям, у відповідача існує, але на застосування штрафних санкцій та пені за період, на який не розповсюджується положення абз. 5 та абз. 6 п. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у відповідача відсутнє.

Відповідно до п.п.2 ч.1 ст.64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Однак, як встановлено судом, відповідач, починаючи з 2004 року не перевіряв правильність та повноту нарахування та своєчасність сплати внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, після застосування фінансових санкцій за період з 20.10.2004 р. по 22.12.2008 р. та сплати їх в повному обсязі, відповідачем повторно застосовано штраф та пеню в розмірі 115719,21 грн. за період з 20.10.2004 р. по 22.12.2008 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, про протиправність дій Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області щодо донарахування Рішенням №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 115719,21 грн.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх доказів, не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведені норми, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті рішення №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн., було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

В зв'язку з вищевикладеним, дії відповідача не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про визнання дій протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області щодо донарахування Рішенням №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, код НОМЕР_1 фінансових санкцій в розмірі 115719,21 грн.

Скасувати Рішення №80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1191.60 грн. (одна тисяча сто дев'яносто одна гривня 60 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 вересня 2013 року.

Суддя Д.В. Бездітко