Постанова № 33520222, 30.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 р. Справа №805/11516/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.20

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління житлового господарства Донецької міської ради

до Головного управління юстиції у Донецькій області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_1

про скасування постанови про накладення штрафу № 655/2-12П в сумі 2 040,00 грн.,-

за участю:

представника позивача: Клеперової Є.Ю.

представника відповідача: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_1 - особисто

ОСОБА_3 - за дов. від 12 січня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Управління житлового господарства Донецької міської ради звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу № 655/2-12П в сумі 2 040,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у встановлений строк рішення щодо проведення ремонту будинку АДРЕСА_1 не виконано з поважних причин, а саме у зв'язку з несприятливими погодними умовами, а також у зв'язку із ненаданням стягувачем у даному виконавчому провадженні - ОСОБА_1 доступу до проведення робіт.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення на позовну заяву, зазначив, що станом на 20.06.2013р. Управлінням житлового господарства Донецької міської ради не виконано рішення суду. Документів підтверджуючих виконання рішення суду не надано. Відповідач вважає, що рішення суду не виконується без поважних причин.

Третя особа в судове засідання з'явилась, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що акти про ненадання доступу до проведення ремонтних робіт не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду про проведення капітального ремонту залишається невиконаним Управлінням житлового господарства Донецької міської ради. ОСОБА_1 вважає, що Управління житлового господарства Донецької міської ради ухиляється від виконання капітального ремонту.

Вислухавши в судовому засіданні представника позивача та третю особу, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду встановлено наступне:

14 лютого 2012 року Київським районним судом м. Донецька видано виконавчий лист №2-403/11 щодо зобов'язання Управління житлового господарства Донецької міської ради провести капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 на користь стягувача - ОСОБА_1.

23.02.2012р. відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження №32366911 на підставі вказаного виконавчого листа та відповідної заяви про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2012р.

04.05.2012р. відповідачем прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 07.12.2012р. №4с/0523/187/2012 скасована постанова від 04.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження №32366911.

Вказана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 08.02.2013р.

В ухвалі Київського районного суду м. Донецька від 07.12.2012р. №4с/0523/187/2012 зазначено, що з доводами заявниці ОСОБА_1 з приводу навмисного ухилення Управління житлового господарства Донецької міської ради від виконання капітального ремонту будинку АДРЕСА_1 та надання недостовірної інформації, щодо проведення у повному обсязі капітального ремонту будинку АДРЕСА_1 суд не може погодитися, оскільки у судовому засіданні представник Управління житлового господарства Донецької міської ради Клеперова Е.Ю., підтвердила, що проведення капітального ремонту будинку АДРЕСА_1 не виконано у повному обсязі, запевнила суд про готовність Управління житлового господарства Донецької міської ради провести капітальний ремонт вказаного будинку у повному обсязі за умов, якщо ОСОБА_1 не чинитиме перешкод у допуску працівників Управління житлового господарства до проведення ремонтних робіт. Документів, підтверджуючих надання Управлінням житлового господарства Донецької міської ради недостовірної інформації, щодо проведення у повному обсязі капітального ремонту будинку АДРЕСА_1, суду не надано. Доводи щодо навмисного ухилення Управління житлового господарства Донецької міської ради від виконання капітального ремонту будинку АДРЕСА_1, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються як поясненнями представника Управління житлового господарства Донецької міської ради, так і матеріалами справи. Зокрема з матеріалів справи вбачається, що комісією у складі представників ЖКО Київського РВК, спеціаліста ОКР УЖГ, начальника ЖЕУ № 5, директора ТОВ "Атол" були складені чисельні акти про неможливість проведення ремонтних робіт у будинку АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_1 не надала доступ для проведення робіт, що свідчить про вжиття заходів для проведення ремонту.

12.02.2013р. відповідачем прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження №31366911.

Відповідачем направлено до позивача вимогу від 12.02.2013р. №2/655-12П, якою вимагає провести капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 в строк до 26.02.2013р. та надіслати на адресу відділу підтверджуючі документи.

Позивачем в справі № 805/9119/13-а надано копію акта прийому будинку до роботи від 24.09.2012р., а також копії актів від 24.09.2012р., від 03.10.2012р., від 05.10.2012р., 25.04.2013р. з яких вбачається, що ОСОБА_1 не надала доступ для виконання робіт з ремонту будинку (крім того, в даній справі, відповідачем також надано акт від 11.06.2013р., яким також встановлено, що ОСОБА_1 відмовилась надати доступ для виконання робіт).

ОСОБА_1 у судовому засіданні спростовувала ненадання нею доступу для проведення ремонту будинку.

Листом від 25.02.2013р. №3174 позивач повідомив відповідача про неможливість виконання ремонтних робіт у зв'язку з несприятливими погодними умовами.

Також, до матеріалів справи № 805/9119/13-а надано копії листів Управління житлового господарства Донецької міської ради до відповідача №Л3174 від 14.05.2013р., №Л3174 від 21.05.2013р., згідно яких позивач повідомляє про неможливість виконати рішення суду у зв'язку із ненаданням ОСОБА_1 доступу до проведення робіт (крім того, в даній справі, відповідачем також надано листи від 25.02.2013р. № 3174 та від 08.07.2013р. № 02/1-851, згідно яких позивач також повідомляє про неможливість виконати рішення суду у зв'язку із ненаданням ОСОБА_1 доступу до проведення робіт).

Як встановлено судом в даній справі, 20.06.2013р. відповідачем прийнято спірну постанову №655/2-12П, якою за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, накладено на Управління житлового господарства Донецької міської ради штраф у подвійному розмірі 2 040,00 грн.

У вказаній постанові відповідач зазначив, що 25.02.2013р. позивач повідомив про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з несприятливими умовами, 14.05.2013р. позивачем повідомлено про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 доступу до проведення робіт, 03.06.2013р. винесено постанову про накладення штрафу на Управління житлового господарства Донецької міської ради в сумі 1 020,00 грн., 04.06.2013р. боржнику надіслано вимогу державного виконавця, згідно якої необхідно виконати рішення суду в строк до 14.06.2013р. Станом на 20.06.2013р. рішення суду не виконано, документів, підтверджуючих виконання рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу відділу не надано.

Із наданих позивачем актів, пояснень третьої особи вбачається, що між Управлінням житлового господарства Донецької міської ради та ОСОБА_1 наявні розбіжності щодо належного виконання рішення Київського районного суду м. Донецьк, на підставі якого виданий виконавчий лист від 14 лютого 2012 року №2-403/11. Так, Управління житлового господарства Донецької міської ради вважає, що ремонтні роботи не проведені через не допуск ОСОБА_1 працівників до проведення ремонту, в той час як ОСОБА_1 вказує на відсутність з її боку перешкод для проведення ремонту.

Також, ОСОБА_1 вважає, що Управління житлового господарства Донецької міської ради не збирається проводити капітальний ремонт, а буде проводити тільки підтримуючий ремонт.

В матеріалах справи наявна копія ухвали апеляційного суду Донецької області від 08.11.2012р. у справі №22-/0590/11092/12 , якою відмовлено Комунальному підприємству "Служба єдиного замовника Київського району міста Донецька" в роз'ясненні рішення Київського районного суду м. Донецька від 13.10.2011р.

Частиною 3 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

У пункті шостому Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012р. №5 та постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.09.2012р. № 10, зазначено, що слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею першою Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.5 вказаного Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

За приписами частини першої та частини третьої ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.13 ч.3 зазначеної статті передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

З приписами частин 1-3 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Із наведених приписів вбачається, що обов'язковою умовою застосування передбаченого статтею штрафу є відсутність поважних причин невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Таким чином, при застосуванні штрафу на підставі 89 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повинен перевірити наявність або відсутність поважних причин невиконання судового рішення.

Однак, приймаючи спірну постанову, державний виконавець обмежився встановленням факту невиконання рішення суду, відповідачем не надано оцінку повідомлених позивачем обставин та не наведено підстав неврахування цих обставин при застосуванні штрафу.

Державний виконавець не здійснив заходів щодо перевірки обґрунтованості посилань Управління житлового господарства Донецької міської ради на неможливість проведення ремонтних робіт через ненадання доступу ОСОБА_1

При цьому, суд звертає увагу на те, що з ухвали Київського районного суду м. Донецька від 07.12.2012р. №4с/0523/187/2012 відповідачу було відомо про наявність розбіжностей між Управлінням житлового господарства Донецької міської ради та ОСОБА_1 щодо підстав не проведення ремонту, які виникли до прийняття відповідачем постанови від 12.02.2013р. про відновлення виконавчого провадження №31366911, та, як вбачається із матеріалів справи, продовжили існувати після відновлення виконавчого провадження.

Таким чином, спірна постанова від 20.06.2013р. № 655/2-12П прийнята без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Крім того, як вбачається зі спірної постанови, її була прийнято повторно.

Як вбачається з матеріалів справи 13 червня 2013 р. Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області було постанову № 655/2-12 П від 03 червня 2013 р. про накладення штрафу за невиконання судового рішення з поважних причин у встановлений строк у розмірі 1020 грн. на позивача.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2013 залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду задоволено адміністративний позов Управління житлового господарства Донецької міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови № 655/2-12 П від 03 червня 2013 р. про накладення штрафу за невиконання судового рішення з поважних причин у встановлений строк у розмірі 1020 грн.

Оскільки попередню постанову № 655/2-12 П від 03 червня 2013 р. скасовано судом , отже ознака повторності у спірній постанові 20.06.2013р. № 655/2-12П відсутня.

При цьому, суд звертає увагу на те, що скасування спірної постанови не звільняє Управління житлового господарства Донецької міської ради від обов'язку виконати у повному обсязі капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 згідно відповідного рішення Київського районного суду м. Донецька.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління житлового господарства Донецької міської ради до Головного управління юстиції у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення штрафу № 655/2-12П в сумі 2 040,00 грн. - задовольнити повністю.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області №655/2-12П від 20 червня 2013 року про накладення штрафу в сумі 2 040,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Управління житлового господарства Донецької міської ради судовий збір у розмірі 35 (тридцять п'ять) гривень 00 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 30 серпня 2013 року, постанова в повному обсязі складена 04 вересня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стойка В. В.